Дата документу 13.11.2025Справа № 554/9786/25
Провадження № 2-др/554/77/25
13.11.2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі головуючого судді-Шевської О.І., за участю секретаря судового засідання - Рябченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтава заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю « ІННОВА-НОВА» М.В.Андрущенка про ухвалення додаткового рішення у справі № 554/9786/25,-
встановив:
25.10.2025 до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» М.В. Андрущенка про ухвалення додаткового рішення у справі № 554/9786/25,у якій прохають стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» судові витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн.
У заяві зазначають про те, що 29.09.2025 року у справі № 554/9786/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалено рішення, яким не вирішено питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн.
Крім того зазначають, що на підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи- Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-ФІНАНС» на «ІННОВА-НОВА», у зв'язку із чим внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст.270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Тобто вказаний строк відраховується протягом п'яти днів після ухвалення рішення, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вимога ч. 8 ст.141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17.
При цьому, ст.141 ЦПК України не передбачає можливості поновлення строку для подання заяви про розподіл судових витрат, оскільки визначає такий строк подією, яка неминуче має настати (закінчення судових дебатів).
Частиною 1 ст.246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Між тим, представник позивача не було подано відповідних заяви чи клопотань з цього приводу , останній не скористався наданим йому процесуальним законом правом та до закінчення судових дебатів не заявив у судовому засіданні, як і не подав до суду, у значений строк, письмової заяви про те, що докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу будуть подані у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, положення ч. 8 ст.141 ЦПК України мають імперативний характер та зобов'язують суд залишити без розгляду заяву про розподіл судових витрат по справі, подану після визначеного ч.8 ст.141 ЦПК України граничного строку для її подання, тобто після закінчення судових дебатів та після ухвалення рішення по справі. Про що виснувала Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19.02.2020 у справі №755/9215/15ц.
З огляду на викладене, вбачаю підстави для залишення заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу без розгляду, в зв'язку з поданням такої з пропуском строку, передбаченого ч.8 ст.141 ЦПК України.
Керуючись ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» М.В.Андрущенка про ухвалення додаткового рішення у справі № 554/9786/25 залишити без розгляду.
У відповідності до частини 7 статті 14 ЦПК України копія ухвали направити учасникам справи засобами підсистеми «Електронний суд», що не позбавляє учасників справи отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.І.Шевська