Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1752/25
Провадження № 2/542/790/25
19 листопада 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
07 жовтня 2025 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 (надалі також - відповідач, ОСОБА_2 ), в якій позивач просила розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований у Відділі реєстрацій актів цивільного стану Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 137. Після розірвання шлюбу просила залишити прізвище - « ОСОБА_3 ».
Ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків (а.с. 13).
20 жовтня 2025 року позивач усунула недоліки позовної заяви, надавши інформацію відповідно до ухвали суду від 13 жовтня 2025 року(а.с. 16-17).
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 18-19).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 15 грудня 2007 року вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 у Відділі реєстрації актів цивільного стану Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 137.
Вказала, що з відповідачем мають спільного неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначила, що вони з відповідачем припинили сімейно-шлюбні відносини. Спільне життя з ним не склалось через різні погляди на сімейне життя та обов'язки, відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства.
Позивач вказала, що подальше спільне проживання і збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам та інтересам їх сина, тому вважала за необхідне розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Позивач у судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 21).
19 листопада 2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, за змістом якої вона просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надавав.
Згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру, що міститься у відповіді № 1881713 від 13 жовтня 2025 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Судова повістка на 19 листопада 2025 року разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 21 жовтня 2025 року, якою встановлювався відповідачу п'ятнадцятиденний строк із дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов, направлялись на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду з узв'язку з тим, що «адресат відсутній за вказаною адресою» від 01 листопада 2025 року (а.с. 22-35).
З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд доходить висновку про те, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду від 21 жовтня 2025 року вважається такою, що вручена відповідачу.
В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 21 жовтня 2025 року суд встановлював відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк ОСОБА_2 не скористався.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.
Судом встановлено, що 15 грудня 2007 року у Відділі реєстрацій актів цивільного стану Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис № 137 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 3).
Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наданою до суду копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис про народження № 2 (а.с. 4).
Вказуючи на неможливість подальшого спільного життя в якості подружжя, позивач звернулась до суду із зазначеним позовом.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод визначено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Згідно з частиною 1 статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Оскільки позивач наполягала на розірванні шлюбу, то відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Враховуючи, що сторони припинили подружні стосунки, спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, сім'я фактично розпалась та її відновлення неможливе, й відповідач проти задоволення позовних вимог заперечень не надав, є підстави для розірвання шлюбу.
Позивач скористалась правом на вибір прізвища після розірвання шлюбу в порядку статті 113 Сімейного кодексу України, та просила залишити їй прізвище - « ОСОБА_3 », із огляду на що, суд залишає їй шлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ».
Отже, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на викладене, враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу, а позивач звільнена від сплати судового збору, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір за подання позову про розірвання шлюбу в сумі 1211 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 112, 113 СК України та статтями 141, 259, 263-265 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15 грудня 2007 року у Відділі реєстрацій актів цивільного стану Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області, про що складено актовий запис № 137, - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача ОСОБА_1 залишити без змін - « ОСОБА_3 ».
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва