Справа № 541/4521/25
Провадження № 2-з/541/29/2025
іменем України
21 листопада 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Морозовської О.А.,
з участю секретаря Калініченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород заяву Першого заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Корсуна Вадима Сергійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про забезпечення позову,
21 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» до суду надійшов позов першого заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Корсуна Вадима Сергійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 про конфіскацію на користь держави в особі зазначеного управління земельної ділянки, в якому прокурор зазначає, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ННН № 960896, виданого 20.07.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 1602, успадкувала земельну ділянку кадастровий номер 5323289201:01:001:0464, площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Миргородської територіальної громади (колишня Шахворостівська сільська рада). Згідно інформації Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 17.09.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою рф та документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 , виданою 19.07.2013 з безстроковим терміном дії, орган видачі 5301. Впродовж строку, визначеного ч. 4 ст. 81 ЗК України, ОСОБА_1 не відчужила належну їй земельну ділянку, а тому вона підлягає конфіскації на користь держави.
Також 21 листопада 2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява першого заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Корсуна В.С. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якій він просить накласти арешт на вказану земельну ділянку та заборонити ОСОБА_1 розпоряджатися нею, змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання з іншими земельними ділянками. Заяву мотивує тим, що ОСОБА_1 порушила процедуру використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення та, будучи іноземкою, не відчужила її упродовж року після набуття права власності на неї. Зазначив, що спірна земельна ділянка на даний час незаконно перебуває у власності громадянки російської федерації ОСОБА_1 є підстави для забезпечення даного позову, оскільки існує можливість їх відчуження третім особам, зміни конфігурації (об'єднання, поділу), вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про конфіскацію у власність держави земельної ділянки кадастровий номер 5323289201:01:001:0464. Це зумовлює необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання належної їй на праві приватної власності номер 5323289201:01:001:0464.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову.
Одними з видів такого забезпечення є накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії (п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду в справі №752/20385/18 від 07.10.2019 цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення в разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише в разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
З матеріалів справи вбачається, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії ННН № 960896, виданого 20.07.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 1602, ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку кадастровий номер 5323289201:01:001:0464, площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Миргородської територіальної громади (колишня Шахворостівська сільська рада).
Згідно з копією зазначеного свідоцтва та копії посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 є громадянкою рф.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права суд вважає, що заяву прокурора про забезпечення позову слід задовольнити та накласти арешт на спірну земельну ділянки шляхом заборони відповідачу розпоряджатися нею, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання з іншими земельними ділянками, оскільки такий спосіб забезпечення позову буде співмірним із заявленими позовними вимогами.
При цьому суд враховує, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може призвести до того, що у випадку задоволення позову для реалізації прав на земельну ділянку, за захистом яких звернувся позивач до суду, необхідно буде докласти значних зусиль, та що в разі невжиття заходів забезпечення позову матиме місце можливе вчинення відповідачем дій для уникнення несприятливих для нього наслідків.
Заявлений вид забезпечення позову відповідає вимогам п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, має тимчасовий характер і діє до набрання рішенням суду, яким закінчується розгляд справи по суті, законної сили.
Керуючись ст. 153, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Заяву Першого заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Корсуна Вадима Сергійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на належну громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку кадастровий номер 5323289201:01:001:0464, площею 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Миргородської територіальної громади (колишня Шахворостівська сільська рада) Миргородського району.
Заборони ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання належної їй на праві приватної власності земельної ділянки кадастровий номер 5323289201:01:001:0464.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Примірник ухвали про забезпечення позову направити заявнику та особі якої стосуються заходи забезпечення позову.
Примірник ухвали про забезпечення позову направити до Миргородського відділу державної виконавчої служби в Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для вжиття відповідних заходів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 15 денний строк з дня її складання ухвали.
Суддя: О. А. Морозовська