Справа № 541/4402/25
Номер провадження 2-о/541/189/2025
іменем України
21 листопада 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області - Маслівець Н.А.,
свідка - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, заінтересовані особи: Великосорочинська сільська рада Миргородського району Полтавської області, Миргородська міська рада Полтавської області в особі служби в справах дітей (як орган опіки та піклування),
12 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаною заявою.
В обґрунтування заяви зазначила, що вона та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 жовтня 2002 року по 12 грудня 2018 року. Від шлюбу у низ з'явився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого вона звернулась до суду з даною заявою. Задовго до розірвання шлюбу, заявниця разом з сином виїхали до Полтавської області для постійного проживання та згодом були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, а ОСОБА_4 залишився проживати за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно з 11 листопада 2019 року ОСОБА_4 різко припинив спілкування по телефону з сином ОСОБА_3 та припинив сплачувати аліменти на його утримання. Коли на прохання сина заявниця почала з'ясовувати обставини зникнення його батька та невиходу його на зв'язок, її знайомі повідомили, що на початку листопада 2019 року ще бачили ОСОБА_4 в районі його місця проживання та роботи, а після чергового обстрілу міста, останній зник. Заявниця переконана, що про зміну місця проживання ОСОБА_4 обов'язково би повідомив сина, знайомих, родичів, сусідів, працедавця та інших осіб. Встановлення даного факту необхідне заявниці для реалізації її сином права на спадкування майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 , зокрема земельної ділянки площею 1,81 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Савинцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала подану заяву та просила її задовольнити.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що про можливу смерть ОСОБА_4 йому стало відомо зі слів його доньки, яка на той час проживала у місті Макіївка Донецької області.
Представник заінтересованої особи Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області Маслівець Н.А. у судовому засіданні повідомила про те, що не вбачає правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Представник заінтересованої особи Миргородської міської ради Полтавської області, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився.
Суд, заслухавши заявницю, свідка та представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна, особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).
Так, частинами третьою-четвертою статті 49 Цивільного кодексу України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою.
Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом Міністерством охорони здоров'я України № 545 від 08 серпня 2006 року.
Відповідно до положень вказаної Інструкції лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результатів розтину.
Пунктом 1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
У відповідності до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з'ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якого звернулась заявниця ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 29 вересня 2009 року (а.с. 8).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взятий на облік внутрішньо переміщеної особи від 26 червня 2019 року № 1628-5000054991, місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 5).
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, Донецький район Донецької області, у межах якого розташоване місто Макіївка, є тимчасово окупованою російською федерацією територією України з 07 квітня 2014 року.
Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду (частина друга статті 317 ЦПК України).
У заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (частина перша-друга статті 318 ЦПК України).
Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема, можуть бути:
- письмові докази;
- речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи;
- висновки експертів;
- копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть;
- пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник;
- довідки з військомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців);
- заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Однак, доказів на підтвердження беззаперечності факту смерті ОСОБА_4 , а саме: будь-яких медичних довідок (копії медичного свідоцтва про смерть або копії довідки про причини смерті) чи перфокарти швидкої медичної допомоги, які безпосередньо і достовірно підтверджували б факт смерті останнього, а також свідоцтва про смерть, заявницею суду не надано, що унеможливлює встановлення факту смерті особи.
Пояснення свідка ОСОБА_2 щодо смерті ОСОБА_4 за вказаних в заяві обставин, вочевидь не є достовірним та достатнім доказом смерті останнього на тимчасово окупованій території України
Інші письмові докази, які приєднані до матеріалів справи та досліджені в судовому засіданні не спростовують висновків суду.
На підставі вищевикладеного, встановлених у судовому засіданні обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заявниці ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Макіївка Донецької області.
Керуючись ст.ст. 293-294, 315-319 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, заінтересовані особи: Великосорочинська сільська рада Миргородського району Полтавської області, Миргородська міська рада Полтавської області в особі служби в справах дітей (як орган опіки та піклування) відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. А. Городівський