Справа № 948/1048/25
Номер провадження 3/948/334/25
21.11.2025 суддя Машівського районного суду Полтавської області Косик С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого апаратником обробітку зерна в ТОВ "Компанія "Фармко" (с. Селещина Полтавського (Машівського) району Полтавської області),
за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07.11.2025 о 22 год 06 хв ОСОБА_1 по вул. Незалежності, 25, в с-щі Машівка Полтавського (Машівського) району Полтавської області, керував електромопедом марки «Фада» без державного номерного знака, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на який зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу «Алкотест Драгер 6810», чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що згоден (а.с. 2).
07.11.2025 о 22:06 год ОСОБА_1 по вул. Незалежності, 25, в с-щі Машівка Полтавського (Машівського) району Полтавської області, керуючи електромопедом марки «Фада», обладнаним електродвигуном потужністю 1100 Вт, без державного номерного знака, не виконав вимогу про зупинку, подану працівником поліції за допомогою спеціальних світлових та звукових сигналів, був зупинений шляхом переслідування на службовому автомобілі «Рено Дастер» днз НОМЕР_1 , чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що злякався (а.с. 14).
Постановою Машівського районного суду Полтавської області від 12.11.2025 справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП об'єднані в одне провадження (а.с. 19).
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, у скоєному щиро розкаявся.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винність останнього у вчиненні зазначеного правопорушення повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи:
-протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яким встановлений факт вчинення правопорушення, та письмовими поясненнями порушника, викладеними у протоколі (а.с. 2);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням та результатами тестування на алкоголь, у яких зафіксовано у ОСОБА_1 07.11.2025 о 22:053 год 0,42 %о (а.с. 4, 6, 7);
-довідкою про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія (а.с. 5);
-відеозаписом з місця пригоди (а.с. 9);
-протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, яким встановлений факт вчинення правопорушення, та письмовими поясненнями порушника, викладеними у протоколі (а.с. 14);
-відеозаписом з місця пригоди (а.с. 17).
Згідно з пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно д ч. 1, 2, 5 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП.
Згідно з п. 7 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішні справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Отже, суд уважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Що стосується того, що ОСОБА_1 керував електромопедом, потужністю 1000 Вт, суд зазначає таке.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП визначає відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортним засобом, а не механічним транспортним засобом.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (зі змінами) при розгляді адміністративних справ, зокрема ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, ст. 121 КУпАП, п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №13-06.
Згідно з п. 1.10 ПДР України транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Цей термін охоплює усі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Відповідно до п. 2.13. ПДР України транспортні засоби належать до таких категорій А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Згідно зі ст. 1 закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІ від 05.04.2001 р. та закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-ІХ від 24.02.2023 р .електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до висновку Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 01 березня 2018 року, справа № 278/3362/15к (провадження № 51-877км18), будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №127/5920/22 зазначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна, а для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката, як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Отже, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу, у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.
Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 керував електромопедом із потужністю електродвигуна 1000 Вт, який обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводився в рух за допомогою двигуна, тобто мав всі ознаки транспортного засобу, був повноцінним учасником дорожнього руху, мав права і ніс обов'язки водія транспортного засобу, тому і за керування в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з п. 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Згідно з п. 8.9 Правил дорожнього руху України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
Отже, суд уважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 -2 КУпАП, як невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя С. М. Косик