Справа № 539/5431/25
Провадження № 3/539/1293/2025
19 листопада 2025 року місто Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Рудалєва Л.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
18 жовтня 2025 року в 00 год. 17 хв. на вулиці Кузні водій ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), керував транспортним засобом ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я КП ЛЛІЛ та підтверджується висновком медичного закладу №807 від 18 жовтня 2025 року, результат позитивний, становить 2,18 проміле алкоголю у видихуваному повітрі. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі керування тверезому водієві.
Цими діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху), за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України по адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Протокол про адміністративне правопорушення складений 18 жовтня 2025 року поліцейським Лубенського районного ВП ГУНП в Полтавській області сержантом поліції Карповським Дмитром Юрійовичем.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №807 від 18 жовтня 2025 року, виданого КП «ЛЛІЛ» Лубенської міської ради, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння - 2,18 проміле алкоголю у видихуваному повітрі.
Матеріали щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - надійшли до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області 23 жовтня 2025 року та були призначені до розгляду на 05 листопада 2025 року.
Судове засідання, призначене на 05 листопада 2025 року, відкладене на 19 листопада 2025 року.
ОСОБА_1 , будучи у встановленому законом порядку сповіщеним про місце і час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що стверджується поштовою кореспонденцією, яка повернулася на адресу суду з відміткою про відсутність адресата, а також заявкою на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS - повідомлення, про причини неявки суд не повідомив.
Беручи до уваги вимоги статті 268 КУпАП, вважаю за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
За рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за даною статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
1) відеозаписом з бодікамери, на якій зафіксовано стан ОСОБА_1 та його огляд на стан алкогольного сп'яніння;
2) лікарським висновком від 18 жовтня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння - 2,18 проміле алкоголю у видихуваному повітрі.
З протоколу вбачається, що у ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення посвідчення водія не вилучалось.
Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
З огляду на вищевказане, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 40-1, 130, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 4 Закону України «Про судовий збір»,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Строк пред'явлення документа до виконання 3 місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Л.В.Рудалєва