Справа № 539/3021/25
Провадження № 2-п/539/31/2025
20.11.2025
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючого судді Овчаренко О.Л., за участю секретаря Ковтун І.О., представника відповідача Семенець К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.10.2025 по цивільній справі №539/3021/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, ВСТАНОВИВ: Адвокат Семенець К.О. від імені та в інтересах ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.10.2025 по цивільній справі №539/3021/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Заява обґрунтована тим, що судові повістки про виклик до суду відповідач не отримувала, так як за місцем своєї офіційної реєстрації не проживає, а проживає за іншою адресою. Відповідач не погоджується з заочним рішенням у справі, вважає його таким, що підлягає перегляду, оскільки воно ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Відповідач не погоджується із заявленою до стягнення сумою заборгованості за відсотками та не визнає позовні вимоги з огляду на таке. Згідно з п. 2 Договору позики: сума позики складає - 6 000 грн, строк кредиту - 30 днів, процентна ставка (базова) за день - 1,99 %. Дата надання позики 21.05.2021 року. Дата повернення позики - 20.06.2021 року. Укладаючи Договір позики відповідач вважала, що строк користування позикою становив 30 календарних днів із моменту її отримання, тобто саме цей строк є кінцевим терміном виконання зобов'язань за договором. Під час укладення договору відповідач не була належним чином повідомлена про можливість автопролонгації договору, а також не отримувала жодного повідомлення від кредитора про активацію чи застосування такої автопролонгації. Посилання позивача на положення п. 5.2 договору та загальні «Правила надання грошових коштів у позику», розміщені на вебсайті, не може вважатися належним доказом поінформованості відповідача про зазначені умови. Відповідач не отримувала копії цих Правил у матеріальній чи електронній формі, не підтверджувала ознайомлення з ними підписом або іншим однозначним способом вираження згоди. Положення про можливість автоматичного продовження строку користування позикою не може вважатися погодженим із відповідачем, оскільки вона не була обізнана про існування такого механізму. Таким чином, відповідач мала обґрунтоване переконання, що строк дії договору позики становить 30 днів і після спливу цього строку всі зобов'язання вважаються припиненими. Будь-яке подальше нарахування процентів або застосування автопролонгації є безпідставним та таким, що порушує принципи справедливості, добросовісності та розумності сторін, а також право відповідача на чітке та зрозуміле визначення умов договору. Позивач не долучив до матеріалів справи жодних підтверджень, що саме Правила надання грошових коштів у позику, які містяться в матеріалах справи, були надані при укладенні договору позичальнику та остання ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору. Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту. Крім того, слід зазначити, що відповідач не зверталася до позивача із будь-якими заявами чи проханнями про продовження строку користування позикою (пролонгацію), а також не вчиняла жодних дій, які б могли свідчити про її намір продовжити дію Договору позики. Будь-яке продовження строку дії договору має ґрунтуватися на чітко вираженому волевиявленні сторін. Одностороннє продовження строку договору без отримання згоди позичальника суперечить принципам свободи договору та рівності сторін цивільних правовідносин. Оскільки відповідач не зверталася до позивача із заявою про пролонгацію договору, не погоджувалася із застосуванням так званої «автопролонгації» і не підтверджувала своє волевиявлення електронним чи іншим способом, дії позивача щодо автоматичного продовження строку користування позикою є безпідставними. З урахуванням викладеного варто звернути увагу, що умови та порядок автоматичного продовження (пролонгації) строку користування позикою Договором позики не передбачені. Не зважаючи на те, що такі умови визначені у Правилах надання грошових коштів у позику, розміщених на сайті ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», зазначені Правила відповідачем не підписувались, а отже, не можна стверджувати про погодження відповідача з такими умовами. Відтак, погоджений сторонами Договору позики строк надання позики залишається незмінним - 30 днів. У позичальника виникли зобов'язання по оплаті процентів за Договором позики у розмірі, що розрахований за базовою процентною ставкою за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, тобто до 20.06.2021 року. Подальше, поза встановленим Договором позики строком, нарахування TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» процентів за користування відповідачем коштами, отриманими в позику за Договором позики є безпідставним. Таким чином, загальна сума процентів, нарахованих у межах погодженого строку дії договору (30 днів), становить: 6 000 грн х 1,99 % х 30 днів = 3 582 грн. Водночас відповідач здійснив платежі в рахунок погашення процентів у розмірі 2 116,15 грн. Отже, сума процентів, яка може бути визнана такою, що підлягає стягненню з відповідача, становить 1 465,85 грн (3 582 грн - 2 116,15 грн). Також відповідач заперечує проти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 500,00 грн., оскільки вважає, що такий розмір є непропорційним до обсягу виконаної роботи та не відповідає вимогам розумності, що відповідно є підставою для їх зменшення судом до розумного та обґрунтованого розміру. 10.11.2025 ухвалою суду прийнято до розгляду заяву про перегляд заочного рішення та призначено судове засідання. 12.11.2025 представник позивача подав до суду заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення посилаючись на наступне. Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, поважність причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення не вказано на докази, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково. Тобто наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Щодо нарахування процентів за договором позики № 75745224 від 21.05.2021 року. Відповідно до п. 5.2. договору позики № 75745224, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок та умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/ несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування. (Правила про надання грошових коштів у позику від 14.05.21 (повернення позики в кінці строку) - містяться в матеріалах справи). Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим. Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Отже, доводи представника відповідача щодо безпідставного нарахування заборгованості за процентами є передчасними, оскільки таке нарахування здійснювалось у відповідності до умов договору та додатків до них/правил, й саме через неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань. Більш того, позивач просить стягнути суму заборгованості за договорами позики лише до моменту відступлення права вимоги первісними кредиторами, інших нарахувань позивачем не заявлялось. Посилання представника відповідача на правові висновки, викладені у постановах Великої палати Верховного суду та Верховного суду України, є помилковими, оскільки зміст цих правовідносин (права й обов'язки сторін спору) та спільні риси між спірними правовідносинами є відмінними та не тотожними із даною справою. Представник відповідача у судовому засіданні підтримала вимоги заяви про перегляд заочного рішення, просила її задовольнити. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду заяви про перегляд заочного рішення був повідомлений належним чином. Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи №539/3021/25, вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
09.10.2025 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за результатами розгляду цивільної справи №539/3021/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги були задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики №75745224 від 21.05.2021 у розмірі 18211,85 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12211,85 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також судові витрати в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
З копії актового запису про шлюб вбачається, що ОСОБА_2 27.09.2025 уклала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». Статтею 284 ЦПК України встановлено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ч.3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Частиною 1 ст. 288 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. З аналізу ч. 1 ст. 288 ЦПК України вбачається, що скасування судового рішення є можливим за умови одночасного існування таких обставин: неявки відповідача в судове засідання та неподання ним відзиву на позовну заяву з поважних причин та подання доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідач не отримувала повісток про виклик до суду, які повернулись з відмітками про закінченням терміну зберігання та відсутність адресата за вказаною адресою. Тому суд вважає причини неявки відповідача в судові засідання та неподання нею відзиву поважними. Суд не приймає інші доводи, наведені в заяві про перегляд заочного рішення, як підстави для його перегляду, оскільки вони по своїй суті зводяться до незгоди з цим рішенням і можуть бути викладені в апеляційній скарзі. Інших обставин, які б могли бути підставою для перегляду заочного рішення по суті, в заяві про перегляд заочного рішення не зазначено. Доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, відповідачем суду не надано. За таких обставин суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст.ст. 260, 261, 287, 288 ЦПК України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.10.2025 по цивільній справі №539/3021/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики залишити без задоволення. Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала у повному обсязі складена та підписана 20.11.2025.
Суддя О.Л.Овчаренко