Справа № 539/4909/25
Провадження № 2/539/2145/2025
(заочне)
19 листопада 2025 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Просіної Я.В.,.
з участю секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Лубни цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, представник позивача Усенко Михайло Ігорович,
установив:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» Усенко М.І. звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 8380,00 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.
В обґрунтування вимог зазначає, що 09.01.2023 року між ОСОБА_1 (надалі відповідач) та ТОВ «Мілоан» укладений Договір про споживчий кредит № 5877099 (надалі Кредитний договір), згідно із яким відповідач отримав 2000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до Договіру про споживчий кредит № 5877099 від 09.01.2023 р.) відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором.
ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.
Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. Договіру про споживчий кредит № 5877099 від 09.01.2023 - позивач має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди позивача.
Укладаючи Кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, відповідно до умов договору про споживчий кредит, 29.05.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №97-МЛ від 29.05.2023 року.
Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Договір про споживчий кредит № 5877099 від 09.01.2023, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Сума заборгованості відповідача становить 8380,00 грн., з них: - заборгованість за тілом кредиту - 2000,00 грн; - заборгованість за процентами - 6000,00 грн; - заборгованість за комісією - 380,00 грн.
Посилаючись на норми законодавства, позивач звернувся із даним позов до суду.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив. Окрім того, даною ухвалою витребувано у АТ КБ «Приватбанк» (місце реєстрації: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) інформацію, а саме: - Чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )? - Чи була успішною транзакція, здійснена 09.01.2023, на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 2000,00 грн? - Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ? - Чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 ?
24.10.2025 року від АТ КБ «Приватбанк» до суду надійшла витребувана ухвалою від 30.09.2025 року інформація.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, проти винесення заочного рішення не заперечують, позовні вимоги просить задовільнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань, зокрема про відкладення розгляду справи до суду не надходило, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Конверт з судової повісткою на 30.10.2025 року разом із ухвалою про відкриття провадження у справі якою встановлювався відповідачу п'ятнадцятиденний строк для надання до суду відзиву на позов, а також конверт з судовою повісткою на 19.11.2025 року направлялися на зареєстровану адресу відповідача та повернулися до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином, ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки не повідомив, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
За змістом положень ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.01.2023 року ОСОБА_1 через сайт miolan.ua подав Анкету-заяву на кредит №58770999, вказавши особисті дані, а також суму кредиту - 2000,00 грн, строк кредиту 15 днів з 09.01.2023 по 24.01.2023. Сума до повернення 2980,00 грн. Комісія за надання кредиту 380,00 грн, яка нараховується одноразово за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту за договором. Проценти за користування кредитом 600,00 грн, які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування (а.с.23).
09.01.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5877099 (а.с.7-12).
Згідно п. 1.1 Договору, Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.2 Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначений п. 1.2 Договору, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п. .1.4 Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Як вбачається з умов Договору згідно п. 1.2 сума кредиту становить 2000 грн., за п. 1.3 кредит надається на 105 днів з 09.01.2023 року і згідно п. 1.4 дата остаточного погашення заборгованості 24.04.2023 року.
Відповідно до п. 1.5 Договору, загальні витрати Позичальника за пільговий період складають 980,00 грн. в грошовому виразі та 1637467,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтована реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати Позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 6380,00 грн. в грошовому виразі та 1109,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтована реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтована загальна вартість кредиту для Позичальника за пільговий період складає 2980,00 грн. Орієнтована загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) складає 8380,00 грн.; згідно п.1.5.1 комісія за надання кредиту становить 380,00 грн. за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Встановлено, що відповідно до довідки про ідентифікацію, договір про споживчий кредит №5877099 від 09.01.2023 підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором Z43317 (а.с.24).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Таким чином, вищезазначений договір, укладені між відповідачем та первісним кредитором у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронними договорами, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Відповідно до платіжного доручення 90963019 від 09.01.2023 року ТОВ «Міолан» перерахувало кошти ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_3 суму в розмірі 2000,00 грн (а.с.24 з.б.).
Згідно наданих відомостей АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). Окрім того, по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було нарахування коштів на суму 2000,00 грн від 09.01.2023 року (а.с.64).
Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення, складеного ТОВ «Мілоан» за кредитним договором №5877099 за період з 09.01.2023 по 24.04.2024 нараховували відсотки за користування кредитом відповідно до умов договору (а.с.25-26).
Таким чином, відсотки за кредитом нараховані в межах строку кредитування та на умовах визначених договором.
Натомість, позичальником умови договору №5877099 від 09.01.2023 належним чином не виконувались внаслідок чого виникла заборгованість.
29.05.2023 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) укладений договір відступлення прав вимоги №97-МЛ відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №5877099 від 09.01.2023 (а.с.26 з.б. - 30).
Факт набуття прав вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» щодо відповідача підтверджується витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №97-МЛ від 29.05.2023 (а.с.32).
12.09.2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до ОСОБА_1 з досудовою вимогою, відповідно до якої повідомили, що між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) укладений договір відступлення прав вимоги №97-МЛ відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 та просили негайно погасити заборгованість в сумі 8380,00 грн (а.с.34 з.б.).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ч.1 ст.516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Таким чином, матеріалами справи підтверджуються обставини щодо переходу прав вимоги від первісного кредитора до позивача.
Оскільки, відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання по погашенню заборгованості за договором про споживчий кредит №5877099 від 09.01.2023, тому позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором позики сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, які слід стягнути з відповідача.
Крім того, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
01 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 (а.с.36). У вказаному договорі визначено загальний предмет договору та загальні формулювання правової допомоги, яка надається адвокатом. Згідно п.2.3 вказаного Договору, вартість наданих послуг за 1 справу складає 8000,00 грн без ПДВ.
Згідно детального опису наданих послуг до Акту №1554 від 05.09.2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, на виконання договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року та Акту №1554 від 05.09.2025 року, АО «Апологет» надає детальний опис наданих послуг у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №15877099, боржник ОСОБА_1 , а саме: 1. Усна консультація клієнта щодо перспективи та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 годин 30 хвилин; 2. Ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 години 00 хвилин; 3. Погодження правової позиції клієнта у справі - 0 годин 30 хвилин; 4. Складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 години 30 хвилин; 5. Подання заяви до суду від імені клієнта - 1 штука. Усього: 6 годин 30 хвилин (а.с.34).
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 28 листопада 2023 року у справі № 740/1004/22, провадження № 61-2675св23).
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За вимогами ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вищевказаному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати ВСУ від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати ВСУ від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Вирішуючи питання щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, має невелику ціну позову, справу розглянуто у порядку спрощеного провадження та правові позиції у цій категорії справ є усталеними.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що заявлена ТОВ «ФК «Кредіт-Капітал» сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн є завищеною, непропорційною та неспівмірною із ціною позову, яка складає 8380,00 грн.
З врахуванням вищевикладене, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням заяви відповідача, складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, якості підготовлених документів, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на професійну правничу допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, з 8000,00 грн до 4000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 274-279, 280-283, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №5877099 від 09.01.2023 року в сумі 8380 (вісім тисяч триста вісімдесят) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп на сплату судового збору та 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, 28 корпус;
Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, адреса робочого місця: 79029, Львівська область, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, 28 корпус;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Я.В.Просіна