Справа № 538/1205/25
Провадження № 2/538/772/25
17 листопада 2025 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Цімботи Л.Г., за участю секретаря судового засідання Андріяки О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Менько Дмитро Дмитрович до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,
Адвокат Менько Д.Д. від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 і просить змінити розмір аліментів, які утримуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 листопада 2023 року на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 (після переміни прізвище - ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття; виконавчий лист, виданий Лохвицьким районним судом Полтавської області від 06.11.2023 року відкликати, після вступу рішення в законну силу. Вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з березня 2021 року і до червня 2022 року перебували у фактичних шлюбних відносинах, від яких у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через деякий час після народження дитини позивач перестав спілкуватись з відповідачкою та припинив надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, що змусило ОСОБА_2 звернутись до суду з позовом про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 06.11.2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено. Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піски, Миргородського району Полтавської області. Внесено зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 22.02.2022 року Виконавчим комітетом Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області за №06, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_6 ». Стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50% прожиткових мінімуму на одну дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 16.09.2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач оскаржив вищевказане рішення з підстав неврахування судом перебування на його утриманні ще однієї дитини, проте Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 березня 2024 року рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 листопада 2023 року залишено без змін. На даний час позивач із додатку «Дія» дізнався, що його дружина ОСОБА_3 , з якою він на даний час перебуває у неприязних відносинах, звернулась до суду з позовом про стягнення з нього аліментів на утримання їх спільної повнолітньої дочки, яка продовжує навчатися - ОСОБА_8 , у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу відповідача щомісячно, до закінчення нею навчання. Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 16 червня 2025 року стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 9 травня 2025 року і по закінчення навчання до 30 червня 2028 року. Позивач в судове засідання не викликався і будь які документи не отримував, оскільки вони направлялись за його зареєстрованою адресою проживання, в той час як він знаходиться на військовій службі, у зв'язку із чим був позбавлений можливості надати свої заперечення. На даний час позивач змушений звертатись до Апеляційного суду Сумської області з апеляційною скаргою на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 16 червня 2025 року про зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частини. Таким чином, на даний час, сукупний розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 06.11.2023 року та за рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 16.06.2025 року становить 58,3 % (1/3+1/4), що перевищує розмір, встановлений ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження". На даний час позивач дійсно є військовослужбовцем і розмір його заробітної плати становить 20000 грн. Також він отримує додаткову виплату за участь у бойових діях, розмір якої коливається в залежності від складності виконання бойового завдання. Розмір доходу позивача за останні 6 місяців, згідно довідки ОК5, становить 458623,8 грн., що в перерахунок за один місяць в середньому складає 76437,3 грн. (458623,8:6=76437,3). Хоча його заробіток і є високим, проте більша частина коштів витрачається ним на спеціальний одяг та інші необхідні речі для перебування в зоні бойових дій під час захисту Батьківщини, а саме: шкарпетки, білизна, футболки, взуття, теплий одяг, інші побутові приладдя - на фронті все це "одноразове", і тому їх актуальність не втрачається. Окрім цього, за власні кошти йому доводиться купувати продукти харчування довготривалого зберігання, засоби гігієни, а також медикаменти, оскільки перебуваючи в зоні бойових дій в умовах несприятливих для організму, він має постійні проблеми із здоров'ям. Таким чином значна частина його доходу спрямована на забезпечення умов мого перебування на фронті.
Ухвалою судді від 04.07.2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у зазначеній справі відкрито та призначено судове засідання.
22.08.2025 відповідач надала відзив на позов, в якому просила відмовити в задоволенні позовної заяви (а.с.41-48).
В судове засідання позивач не з'явився, забезпечив явку свого представника, який в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено, визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піски, Миргородського району Полтавської області. Внесено зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 22.02.2022 року Виконавчим комітетом Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області за №06, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_6 ». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) платника аліментів
щомісяця, але не менше 50% прожиткових мінімуму на одну дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 16.09.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 25.03.2024 року рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 06.11.2023 залишено без змін.
На виконання рішення суду був виданий виконавчий лист № 2/538/17/23 від 17.12.2023 року та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 73623076 .
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 16.06.2025 року було задоволено позовні вимоги Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_8 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 травня 2025 року і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2028 року, але не пізніше досягнення двадцяти трьох років.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 06.11.2025 року рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 16.06.2025 змінено, зменшено розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,із 1/4 до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 09.05.2025 і до закінчення навчання, а саме до 30.06.2028, але не пізніше досягнення 23 років.
З довідки військової частини НОМЕР_4 від 27.09.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 з 26.06.2024 року по теперішній час.
З індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 встановлено, що він отримував заробітну плату/грошове забезпечення за червень-грудень 2024 року в сумі 680 933 грн, за січень- квітень 2025 - 288 037,50 грн.
З Довідки № 34 про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді КНП Лохвицької міської лікарні від 16.06.2025 року вбачається, що дитина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має захворювання 35; Д 50.9; перебуває на диспансерному обліку або має статус "дитина-інвалід" з 07.04.2025 року, дата, з якої дитина (дитина-інвалід) потребує домашнього догляду 16.06.2025 року.
Наказом № 79-Т про надання відпустки ПАТ "СКЛОПРИЛАД" від 16.06.2025, надано ОСОБА_10 відпустку по догляду за дитиною до шести років, період відпустки з 16.06.2025 по 16.12.2025.
Згідно довідки ПАТ "СКЛОПРИЛАД" від 11.08.2025 року вбачається, що ОСОБА_10 є працівником ПАТ "СКЛОПРИЛАД" з 22.10.2020, займає посаду шліфувальника по дереву 1 розряду, дохід за період з 01.02.2025 по 30.06.2025 склав 31 676,49 грн.
Наведені факти свідчать, що між сторонами склалися сімейні правовідносини з приводу стягнення аліментів на утримання дитини та зменшення їх розміру. Вказані правовідносини регулюються такими правовими нормами.
У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У відповідності до статті 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини) - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема ст. 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно зі ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до положення частин першої та другої статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
За положеннями ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку
В силу ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В порядку ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Також, за змістом ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Суд також враховує, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ч. 8 ст. 7 СК України).
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач зазначив, що проходить військову службу і його дохід за останні шість місяців склав 458 623,80 грн., що в середньому на місяць складає 76 437,30 грн.
Однак, доказів того, що у позивача погіршилось матеріальне становище з часу прийняття рішення суду про стягнення аліментів на утримання сина та можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі позивачем не надано.
При розгляді категорії справ про зменшення розміру аліментів до предмета доказування відносяться обставини, які свідчать про існування змін, що відбулись в матеріальному чи сімейному становищі платника аліментів, у стані його здоров'я, і що саме такі зміни вплинули на його здатність сплачувати аліменти в присудженому судовим рішенням розмірі. Такі обставини повинні бути встановлені судом на підставі сукупності доказів, що узгоджуються між собою, є належними, допустимими та достовірними.
Натомість, матеріалами справи підтверджується, що позивач офіційно працевлаштований, проходить військову службу, йому нараховується грошове забезпечення.
Таким чином, суд вважає, що в частині наявності правових підстав для зменшення розміру аліментів на утримання сина, позивач не надав суду належних, достовірних й достатніх доказів того, що його сімейний та майновий стан погіршились настільки, що не дозволяють йому платити аліменти на утримання сина у розмірі, що визначений судовим рішенням по справі № 538/1251/22.
При цьому, приймаючи до уваги практику Верховного Суду, суд зазначає, що саме по собі утримання ще однієї дитини позивача, яка народилась в іншому шлюбі, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього на утримання першої дитини, без підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами погіршення майнового стану позивача. Більше того, з матеріалів цієї справи вбачається, що старша дитина позивача є повнолітньою.
При цьому, суд враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв'язку з чим, певним чином, з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обидва з батьків для розвитку дитини. У справі такий тягар здебільшого лягає лише на матір.
Крім того, позивач в позові зазначає, що у зв'язку із проходженням військової служби несе відповідні витрати та частина доходу спрямована на забезпечення умов його перебування на фронті. Суд вважає, що зазначені обставини, жодним чином не звільняють його від обов'язку належним чином утримувати свого сина.
Також, суд приймає до уваги, що саме батьки несуть конституційний обов'язок з утримання своїх дітей до досягнення ними повноліття, а розмір аліментів на дітей має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також виходячи з того, що матеріальне забезпечення дитини повинно мати регулярний характер.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.03.2020 у справі № 759/10277/18, інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
У постанові Верховного Суду від 03.07.2024 року у справі № 552/2073/23 зазначено, що зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні дитину, яка народилась в іншому шлюбі, та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини, та суперечитиме її інтересам.
При цьому суд враховує, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою, при цьому слід зазначити, що Постановою Полтавського апеляційного суду від 06.11.2025 року зменшено розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_8 із 1/4 до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу). Тобто за вищевказаних обставин розмір, встановлений ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" не перевищує 1/2 частини заробітку позивача.
За вказаних фактичних обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, суд залишає судові витрати за позивачем.
Керуючись ст.ст. 13, 18, 81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Менько Дмитро Дмитрович до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 21.11.2025 року.
Суддя Лохвицького
районного суду Людмила ЦІМБОТА