Провадження № 2/537/1332/2025
Справа № 537/3384/25
05.11.2025 Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., за участю секретаря судових засідань Кириченко М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Москаленко М.С. звернулась до суду із позовною заявою, згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики №77138935 в розмірі 24 111 грн. 69 коп., а також понесені позивачем судові витрати.
Вимоги позову мотивовані тим, що 19.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №77138935, за умовами якого відповідач отримала у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на її банківський картковий рахунок, остання зобов'язалась повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням цього договору відповідач підтвердила, що вона ознайомилась на сайті фінансової установи з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги. Вказаний договір укладений у формі електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Представник позивача зазначає, що 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» передано право грошової вимоги, в тому числі, за Договором позики №77138935, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Як зазначає представник позивача, всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання за укладеним договором, у зв'язку із чим має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за Договором позики №77138935 в розмірі 24 111 грн. 69 коп., яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 16 169 грн. 15 коп. та суми заборгованості за відсотками в розмірі 7 942 грн. 54 коп.
За викладених обставин представник позивача і вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 27.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 31.07.2025 задоволено клопотання представника позивача, витребувано докази.
Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 29.09.2025 визнано обов'язковою явку в судове засідання представника позивача.
Представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак, згідно змісту наданої відповіді на відзив, просив суд розглянути справу за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, її представник - адвокат Зачепіло З.Я. надала до суду заяву, згідно якої просила суд проводити судові засідання без участі сторони відповідача, в задоволенні позовних вимог просила відмовити.
Згідно змісту відзиву, наданого представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Зачепіло З.Я., остання просила суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав відсутності підпису відповідача на наданій суду копії договору позики, а також відсутності доказів перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача. Також представник відповідача вказала на те, що відповідача ОСОБА_1 не було ознайомлено з умовами кредитування. Окрім того, представник відповідача посилається на ту обставину, що останню не було повідомлено про зміну кредитора. Окрім того, згідно змісту відзиву, позивачем не надано до суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредитів та їх часткового погашення, у зв'язку із чим відсутні підстави для визначення розміру заборгованості відповідача перед позивачем.
У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторони позивача та відповідача на підставі письмових матеріалів справи та з урахуванням думки сторін, викладених ними у відповідних клопотаннях та відзиві.
Суд, приймаючи до уваги зміст відзиву та відповіді на відзив, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України , згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №77138935, за умовами пункту 1 якого відповідач отримала у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на її банківський картковий рахунок, остання зобов'язалась повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно пунктів 1, 2.1 вказаного Договору позики №77138935 від19.12.2021, позивач зобов'язався надати позичальнику в кредит грошові кошти в розмірі 18 000 грн. 00 коп. з терміном кредитування 30 днів, процентною ставкою (фіксована) 1,99 % на день, передбачена процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день в розмірі 2.70% (не застосовується в період карантину), пеня у розмірі 2,70% на день (не застосовується в період карантину).
Розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки зазначені у Додатку №1 до Договору позики №77138935 від19.12.2021.
В судовому засіданні встановлено, що Договір позики №77138935 від19.12.2021 було укладено в електронній формі шляхом електронного підписання одноразовим ідентифікатором з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, що також передбачено пунктом 12 Договору позики №77138935 від19.12.2021.
За змістом статей 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 Закону України «Про електрону комерцію», є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електрону комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електрону комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Також, відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Із врахуванням вищевикладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Також, приписами статті 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно статті 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно статті 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Перша судова палата Касаційного цивільного суду у своїй правовій позиції у Постанові ВСУ № 61-20799 св 19 по справі № 561/77/19 від 16.12.2020 щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора зазначила про те, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон). Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Отже, у відповідності до умов договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договорів.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Тобто, укладання угоди без заповнення заявки клієнтом є неможливим.
За таких обставин суд вважає, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Договору позики №77138935 від 19.12.2021 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а відтак в судовому засіданні спростовано твердження сторони відповідача ОСОБА_1 стосовно відсутності доказів підпису відповідачем кредитного договору та доведено факт укладання між нею та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Договору позики №77138935 від19.12.2021.
Обставина фактичного отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів в кредит в розмірі 18 000 грн. 00 коп. підтверджується змістом Виписки/Особового рахунку з 19.12.2021 по 23.12.2021 по рахунку НОМЕР_1 .UAН, наданою АТ «ПУМБ» за вих. КНО-07.8.5/10470БТ від 10.08.2025 на виконання ухвали Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 31.07.2025, з якої також вбачається, що у АТ «ПУМБ» на ім'я ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_2 , який було вказано останньою при укладенні Договору позики №77138935 від 19.12.2021, та вказаними доказами спростовується твердження сторони відповідача щодо неперерахування на рахунок відповідача кредитних коштів.
На підставі укладеного 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Договору факторингу №14/06/21 до останнього перейшло право вимоги до боржників, вказаних у відповідному додатку до нього.
У свою чергу, Договір позики №77138935 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено 19.12.2021, тобто через півроку після укладення договору факторингу між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», за яким останньому було відступлено право вимоги.
Зі змісту частини 1 статті 1078 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Проте договір факторингу не передбачає передання право вимоги до ймовірних боржників, з якими клієнт у майбутньому укладе договір позики або інший договір, за яким виникне право грошової вимоги.
Згідно пункту 1.1 Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку №1, та є невід'ємною частиною Договору.
Тобто, предметом договору є відступлення права наявної вимоги, однак, як вбачається із наданих позивачем документів, станом на 19.12.2021 у ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не існувало право вимоги до ОСОБА_1 , оскільки між ними взагалі не існували відносини зобов'язального характеру по Договору позики №77138935 від 14.06.2021.
Суд вважає достеменно доведеним факт, що на момент укладання вказаного договору факторингу, а саме 14.06.2021 року ОСОБА_1 не мала заборгованості перед первісним кредитором, яким є ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», оскільки Договір позики №77138935 від 19.12.2021 ще не був укладений і, як наслідок, вимога, визначена пунктом 1.1 Договору факторингу №14/06/21, яка передбачає відступлення ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги виключно по зобов'язанням, за яким настав строк їх виконання щодо третіх осіб, не настала.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність визначеного чинним законодавством порядку відносин зобов'язального характеру між ОСОБА_1 та позивачем, а тому в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 щодо стягнення з останньої боргу за Договором позики №77138935 від 19.12.2021 слід відмовити.
Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.О. Зоріна