Справа № 535/961/25
Провадження № 2/535/514/25
(ЗАОЧНЕ)
11 листопада 2025 року с-ще Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Гуляєвої Г.М.,
за участі: секретаря судового засідання Васильченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), представник позивача: адвокат ШЕХОВЦОВА ОЛЬГА ІГОРІВНА (адреса здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів за попередній період,-
06.10.2025 до Котелевського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , у якому позивач просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на своє утримання, аліменти на своє утримання за попередній період, заборгованості по аліментам і судові витрати.
В обгрунтування своїх позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 - позивач по справі. На даний час їй 17 років. ЇЇ батьки не перебували у зареєстрованому шлюбі, а фактично співмешкали до 2016 року.
З 01.04.2016 року батько пішов із сім'ї. Позивач залишилась проживати разом з мамою і бабусею по маминій лінії.
Батько не займався її утриманням, тому мама позивача була вимушена звертатись до суду про стягнення з нього аліментів на її утримання.
З серпня 2016 року Котелевським районним ВДВС стягувались аліменти з її батька, але 23.04.2019 року помирає мати позивача ОСОБА_5 і виконавче провадження закривається на підставі смерті стягувача.
25.04.2019 року Котелевським районним ВДВС була винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Згідно до даної постанови, у батька позивача залишився борг по аліментам у сумі 19335,50 грн.
Опікуна після смерті матері позивачу не визначали, оскільки у неї є батько. В той же час її батько не цікавиться її життям, не допомагає, не підтримує, позивач навіть не знає де він проживає.
Крім того відповідач привласнює собі кошти за оренду паїв, які є у власності позивача як спадок після матері. Так як він її представник, саме йому на рахунок в банку надходять кошти за оренду землі, які він не віддає позивачу.
Неодноразово позивач зверталася в сільську раду за допомогою про позбавлення батька батьківських прав, але їй було відмовлено.
Позивач знаходиться на утриманні своєї бабусі пенсіонерки.
В силу свого віку позивач була необізнаною в юридичних нюансах і весь час, після смерті матері була впевнена, що виконавче провадження відкрито, і що накопичується заборгованість її батька зі сплати аліментів.
Але нещодавно звернувшись до адвоката, дізналася, що виконавче провадження закрито та борг не нараховується.
Крім цього, позивач навчається на денній формі навчання та не може ще самостійно утримувати себе.
Батько позивача залишається байдужим до неї і її потреб, хоча офіційно працевлаштований в ТОВ «ОНУР Конструкцій інтернешнл» і добре заробляє.
Так як позивач досягла вже 14 річного віку, вона може брати участь у розпорядженні цими коштами, які в силу ст.179 Сімейного кодексу України, (у тому числі аліменти, сплачені на дитину) є її власністю.
При стягненні аліментів з відповідача просить врахувати, що він є працездатною особою, має офіційне працевлаштування, інших дітей чи непрацездатних членів сім'ї на утриманні немає.
Позивач навчається, їй та її бабусі дуже важко забезпечувати її самотужки. На неодноразове прохання позивача до батька про допомогу, він ігнорує її прохання, іноді переказував їй кошти на картку в розмірі 2000 грн., що ставалось вкрай рідко.
Вважає, що батько злісно ухилявся від сплати аліментів, а тому має сплатити аліменти за останній час, з моменту смерті матері.
Також ст.194 СК України визначає і можливість стягнення боргу по аліментам.
З попереднього невиконання зобов'язань відповідачу ОСОБА_4 , нарахований борг у розмірі 19335,50 грн., тому позивач просить стягнути з нього на свою користь аліменти, як його дитини, у розмірі однієї чверті всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення даного позову і до досягнення нею повноліття, стягнути на свою користь аліменти за попередній період, за останні три роки, на її утримання як його дитини, у розмірі однієї чверті всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів на місяць, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та стягнути на свою користь заборгованість по аліментам у розмірі 19335,50 грн.
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 07.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.27-28).
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, надали до суду письмову заяву, в якій просили розглядати справу без їхучасті, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Причини неявки відповідач суду не повідомляв, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, в установлений ч.7 ст.178 ЦПК України строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справ.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Суд вирішив можливим розглянути справу у спрощеному позовному провадженні за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у справі доказів.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно вимогам ст.ст.223, 280-281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував представник позивача.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася позивач ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_4 від 07.04.2008 року, в якому зазначені батьками: батько ОСОБА_4 , та мати- ОСОБА_5 (а.с.13).
Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2023/005289056 вбачається, що ОСОБА_3 проживає за адресою АДРЕСА_4 (а.с.11).
Мати позивача - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 24.04.2019 (а.с.14).
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 18.03.2019 року визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.17-18).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом №25 від 30.01.2020 року спадкоємцями майна померлої ОСОБА_5 є її син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 1/2 частці у спадщині, яка складається з земельної ділянки площею 3,4276 га, яка розташована на території Деревківської сільської ради Котелевського району Полтавської області, кадастровий номер:5322281300:00:004:0296 (а.с.19).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом №51 від 07.02.2020 року спадкоємцями майна померлої ОСОБА_5 є її син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 1/2 частці у спадщині, яка складається з земельної ділянки площею 0,1510 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер: 5322281301:01:001:0520 (а.с.20).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом №50 від 07.02.2020 року спадкоємцями майна померлої ОСОБА_5 є її син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 1/2 частці у спадщині, яка складається з земельної ділянки площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер: 5322281301:01:001:0519 (а.с.21).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом №53 від 07.02.2020 року спадкоємцями майна померлої ОСОБА_5 є її син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 1/2 частці у спадщині, яка складається з земельної ділянки площею 0,2050 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер: 5322281301:01:001:0522 (а.с.22).
Згідно листа СТОВ "Промінь" №132 від 10.09.2025 щодо надання інформацію, вбачається, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповідом №25 від 30.01.2020 року, ОСОБА_3 зазначена спадкоємицею на 1/2 частку земельної ділянки, площею 3,4276 га, яка розташована на території Деревківської сільської ради Котелевського (нині Полтавського) району, Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки №5322281300:00:004:0296. Виплата орендної плати проводилася СТОВ "Промінь" згідно Договору оренди земельної ділянки №178 від 30.10.2004 року та Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки №178 від 19.07.2012, раз у рік на карту батька ОСОБА_4 , оскільки на момент отримання спадщини і до тепер , орендодавець ОСОБА_3 є неповнолітньою.
Отримана орендна плата на банківські реквізити ОСОБА_4 зараховувалась : в 2020 році- 6160,00 грн, в 2021 році- 6160,00 грн., в 2022 році - 6160,00 грн., в 2023 році - 7700,00 грн., в 2024 році - 8200,00 грн, в 2025 році-10500,00 грн. (а.с.23).
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 04.08.2016 року стягнуто з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жительки АДРЕСА_4 , аліменти на утримання малолітньої дитини: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 липня 2016 року і до повноліття дочки.
Відповідно до постанови старшого державного виконавця Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавської області Кушніренка В.В. про закінчення виконавчого провадження №52183024 від 25.04.2019 вбачається, що за інформацією ДРАЦС стягувач померла, заборгованість несплачених аліментів становить 19335,50 грн. (а.с.15).
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частина 1 ст.18 Конвенції про права дитини визначає принцип загальної та однакової відповідальності батьків за виховання та розвиток дитини та декларує, що найкращі інтереси дитині є предметом їх основного піклування.
Статтею 27 Конвенції про права дитини, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27.02.1991, передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до положень ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст.157 цього Кодексу.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Батьки мають рівні права щодо обв'язку утримувати дитину.
Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитици (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних, представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно положень ст.181 СК України способи виконання батьками цього обов'язку визначаються за домовленістю між батьками. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі статтею 179 Сімейного кодексу України, аліменти, сплачені на дитину, є її власністю.
Згідно з ст.32 Цивільного кодексу України, дитина у віці від 14 до 18 років має неповну цивільну дієздатність. Отже, вона має право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами, самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Так, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно положень ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.
Відповідно до ч.2 ст.191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Аналіз наведеної норми закону дає підстави дійти висновку, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести обставини вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та ухилення відповідача від обов'язку утримувати дитину.
Верховий Суд у постановах від 19.12.2019 у справі № 635/6268/18, від 27.01.2020 у справі № 672/198/19, від 29.01.2020 у справі № 756/14483/18, неодноразово звертав увагу, що ухилення від сплати аліментів це винна, протиправна поведінка, тобто свідоме невиконання своїх обов'язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто із вимогою про сплату коштів необхідних для утримання дитини. Ухилення від сплати аліментів може виражатися у тому, що зобов'язана особа ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи), не реагувала на направлені їй листи, та інші подібні дії. Обов'язковою умовою присудження аліментів за минулий час є доведеність саме позивачем вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та неможливість їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. За загальним правилом, визначеним СК України, та судовою практикою, вважається недоцільним обтяжувати відповідача виплатами за минулий період, якщо позивач не вживав заходів щодо одержання аліментів з особистих мотивів. Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтвердженні офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів, за відсутності таких доказів, вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.
Аналогічну правову позицію викладено й у постанові Верховного Суду від 18.05.2020 по справі № 215/5867/17, згідно з якою ч. 2 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести такі обставини як вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та ухилення відповідача від надання утримання дитині.
На підтвердження своїх позовних вимог про стягнення аліментів за минулий час, а саме, за попередні три роки позивач зазначила в позові, що вона була позбавлена можливості просити відповідача надавати кошти на її утримання, оскільки незнає його місця проживання. В силу свого неповнолітнього віку та будучи необізнаною в законодавстві, не могла вжити відповідних заходів щодо отримання аліментів з відповідача, тому звернулася до суду із позовною заявою.
Крім того, як вбачається з постанови старшого державного виконавця Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавської області Кушніренка В.В. про закінчення виконавчого провадження №52183024 від 25.04.2019 залишилась заборгованість несплачених аліментів ОСОБА_4 в сумі 19335,50 грн. (а.с.15), які просить стягнути позивач, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст.12, ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню, оскільки вжиття заходів щодо отримання аліментів з відповідача, та дій останнього, направлених на ухилення від їх сплати, підтверджено позивачем належними, допустимими і достатніми доказами.
Відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, то, відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача у дохід держави.
На підставі ст.ст. 141, 180, 181, 182, 184, 191, 192, СК України та керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 354, ч.1 ст.430 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), представник позивача: адвокат ШЕХОВЦОВА ОЛЬГА ІГОРІВНА (адреса здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів за попередній період, стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти на її утримання як його дитини, у розмірі однієї чверті всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення даного позову, тобто з 06.10.2025 і до досягнення нею повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти за попередній перірд, за останні три роки, до дня подачі даного позову до суду (тобто до 06.10.2025) на її утримання як його дитини, у розмірі однієї чверті всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів на місяць, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість по аліментам у розмірі 19335,50 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста тридцять п'ять гривень 50 копійок).
Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Представник позивача: адвокат ШЕХОВЦОВА ОЛЬГА ІГОРІВНА (адреса здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Повний текст рішення складено 17.11.2025 року.
Суддя: Г.М. Гуляєва