532/2617/25
2/532/1361/2025
19 листопада 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - Назарьової Л. В.,
з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Галушко С. С.,
відповідач - Білицька селищна рада Полтавського району Полтавської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Полтавська районна державна адміністрація,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду в місті Кобеляки, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування
30 жовтня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_2 , після смерті якої залишилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, земельна частка (пай) розміром 3,0 умовних кадастрових гектари, розташована на території колишнього КСП ім. Чапаєва Кобеляцького району Полтавської області. За життя ОСОБА_2 була членом КСП ім. Чапаєва Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області та була включена до списку громадян-членів під № 785, які мали право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ № 00023, зареєстрованого 27 березня 1996 року.
На випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишила заповіт, яким заповіла конкретно визначене спадкове майно ОСОБА_1 .
У встановленому законом порядку ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 . Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом та за законом після смерті матері.
З метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 позивач звернулася до Кобеляцької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця, однак їй було відмовлено в зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності на право на земельну частку (пай), який за життя спадкодавця був втрачений.
Також у жовтні 2025 року ОСОБА_3 звернулась до Полтавської районної військової адміністрації із проханням видати дублікат сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім'я спадкодавця, однак їй було відмовлено у видачі такого дублікату через те, що дублікат сертифікату на право на земельну частку (пай) на померлу особу не видається, а тому а тому дане питання необхідно вирішувати в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, з метою оформлення спадщини, оскільки іншим способом, окрім визнання права власності на земельну частку (пай), аніж в судовому порядку, неможливо, ОСОБА_1 прохає суд визнати за нею, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) площею 3,0 умовних кадастрових гектари на землях колишнього КСП ім. Чапаєва Кобеляцького району Полтавської області.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Позивач, ОСОБА_1 та її представник, адвокат Галушко С. С., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, однак останній подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити.
Представник відповідача, Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області - Бабчук В. В, будучи належним чином повідомленим по дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Представник третьої особи, Полтавської районної державної адміністрації, будучи належним чином повідомленим по дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких письмових пояснень щодо позову не подавав.
Відповідно до ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с. 10).
На випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишила заповіт, яким визначене майно, а саме належну їй земельну частку (пай) на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0116024, виданого Кобеляцькою районною державною адміністрацією 23 жовтня 1996 року заповіла ОСОБА_1 (а.с. 36).
Також судом установлено, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_5 . Після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_5 - ОСОБА_6 (а.с. 11-13).
ОСОБА_1 у передбачений законом строк подала до Кобеляцької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та частково оформила спадщину, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 21 жовтня 1998 року зареєстрованого в реєстрі за № 2728, на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП імені Мате Залки розміром 3,30 умовних кадастрових гектари без визначення частки в натурі, що належала померлій ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0116024, виданого Кобеляцькою районною державною адміністрацією 23 жовтня 1996 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 525 (а.с. 37).
Крім цього, судом установлено, що на момент смерті ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) площею 3,0 умовних кадастрових гектари із земель КСП ім. Чапаєва Червоноквітівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області та належала їй на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0163787, виданого на підставі розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації № 108 від 25.02.1997 року.
Із матеріалів спадкової справи № 493/1998 заведеної в Кобеляцькій державній нотаріальній конторі після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері за заповітом. Інші спадкоємці заяв про прийняття спадщини та/або про відмову від спадщини не подавали.
Таким чином, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом першої черги на майно померлої ОСОБА_2 .
З метою оформлення спадщини ОСОБА_1 до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 .
Постановою державного нотаріуса Кобеляцької державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на земельну частку (пай) площею 3,0 умовних кадастрових гектари на території колишнього КСП ім. Чапаєва Кобеляцького району Полтавської області, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с. 21).
Судом установлено, що 27 березня 1996 року колективному сільськогосподарському підприємству ім. Чапаєва на підставі рішення Кобеляцької районної Ради народних депутатів від 22 грудня 1995 року видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ПЛ № 00023, згідно якого КСП ім. Чапаєва передається у колективну власність 2726,84 гектари землі в межах згідно з планом для виробництва сільськогосподарського продукції (а.с. 14).
Відповідно до списку громадян-членів КСП ім. Чапаєва, доданого до Державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ № 00023 ОСОБА_2 була членом КСП ім. Чапаєва (а.с. 17-18).
Із листа відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за № 29-16-0.164-2757/15-25 від 30.10.2025 року вбачається, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) громадян членів КСП ім. Чапаєва Кобеляцького району, 26.03.1997 року за № 692, ОСОБА_2 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0163787 на підставі розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації № 108 від 25.02.1997 року. Площа земельної частки (паю) складає 3,0 умовних кадастрових гектарів (а.с. 20).
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на момент відкриття спадщини Цивільний кодекс України ще не набрав чинності, тому до спадкових відносин мають застосовуватися положення актів цивільного законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема Цивільний кодекс Української РСР 1963 року.
Згідно зі статтею 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу (оголошення громадянина померлим).
У статті 527 ЦК УРСР зазначено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (частина перша статті 529 ЦК УРСР).
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (частина друга статті 548 ЦК УРСР).
Частинами дев'ятою, десятою статті 5 ЗК України, кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.
Згідно з вимогами частини першої статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту на право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
У разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено.
Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Судом установлено, що за життя спадкодавець ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) та, відповідно, отримала правовстановлюючий документ сертифікат на земельну частку (пай), однак був втрачений.
Статтею 524 Цивільного Кодексу УРСР встановлено, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом. Спадкування за законом здійснюється у разі відсутності заповіту.
Згідно ст.529 Цивільного Кодексу УРСР при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, чоловік (дружина) та батьки померлого, а також дитина померлого, народжена після його смерті.
Прийняття спадщини визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, що визначено статтею 548 ЦК УРСР.
Статтею 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Вказані дії мають бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як зазначалось вище, ст. 548 ЦК УРСР передбачає обставини для прийняття спадщини. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до статті 1225 ЦК ( 435-15 ) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
Відповідно до листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Статтею 392 ЦК України передбачено, що у разі, якщо право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою, таке право підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання.
За змістом статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наразі ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , прийнявши спадщину та бажаючи реалізувати своє право власності на спадкове майно, не може належним чином оформити його, при цьому відповідач не заперечує проти задоволення позову, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем права на земельну частку (пай) розміром 3,0 умовно-кадастрових гектари із земель КСП імені Чапаєва Кобеляцького району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 є обґрунтованими і таким, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 4, 7, 12, 13, 200, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 3,0 умовних кадастрових гектари на території колишнього КСП ім. Чапаєва Кобеляцького району Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 ;
відповідач: Білицька селищна рада Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21051585, юридична адреса: селище Білики, вул. Кобеляцька, 53А Полтавського району Полтавської області;
третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору: Полтавська районна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 04057505, юридична адреса: м. Полтава, вул. Шевченка, 5 Полтавська область, 36000.
Суддя