532/2266/23
1-о/532/2/2025
21 листопада 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , перевіривши заяву засудженого ОСОБА_2 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами,
Встановив:
20 листопада 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_2 , в якій він на підставі ст. 221, ст. 460 КПК України прохає переглянути вирок за нововиявленими обставинами і надати йому копії всіх документів і відео досудового розслідування.
Подана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 не погоджується з вироком і своєї вини не визнає.
Посилається на те, що судом не було досліджено письмові пояснення і відео першого допиту ОСОБА_2 під час досудового розслідування, він не був ознайомлений на допиті і не бачив відеосвідчень ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та вважає, що їх не існує, оскільки у постанові касаційного суду просто вказано про наявність відеоконференції, а також, що не викликали заявлених ним свідків з в/ч НОМЕР_1 . Також вказує, що ним подавалися клопотання про крадіжку документів та особистих речей, введення суду в оману по медичним довідкам, численні матеріальні невиплати з в/ч НОМЕР_1 . Вказує, що по своїй справі може надати свідків не лише з в/ч НОМЕР_1 , але й з АДРЕСА_1 та місця СЗЧ - АДРЕСА_1 . Вказує про наявність фото його побиття, наявність у справі медичних довідок про зламане ребро, створення лейтенантом ОСОБА_5 ситуації, яка призвела до незаконного обвинувачення ОСОБА_2 та подання засудженим заяв щодо цього до прокуратури. ОСОБА_2 вважає, що він відбуває покарання за зламане йому ребро, невиплати військової частини тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч.2 ст.459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
2) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
3) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Статтею ч. 1 ст. 461 КПК України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
Усі обставини, які зазначає засуджений, є частиною пояснень, наданих ОСОБА_2 під час його допиту в судовому засіданні як обвинуваченого, були предметом розгляду в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції та повідомлялися суду, прокурору, захиснику до постановлення вироку. Клопотання про допит свідків було подане ОСОБА_2 після постановлення вироку судом першої інстанції та було предметом розгляду судами апеляційної і касаційної інстанції. Тобто, доводи, на які посилається засуджений, були досліджені та оцінені судом при ухваленні вироку, який переглядався судами апеляційної та касаційної інстанції, а обґрунтування заявлених вимог зводиться до переоцінки доказів, досліджених судом під час судового розгляду, а тому не можуть вважатися нововиявленими обставинами. Заява не містить зазначення та обґрунтування того, що вказані ним обставини не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а жодних доказів на підтвердження цього не було заявником ані вказано, ані долучено.
Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження, суддя керується положеннями ч.2 ст.464 КПК України про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», які необхідно розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження чи відмову у його відкритті.
Законодавець використав у цій нормі саме формулювання «суддя … вирішує питання про відкриття … провадження …», а не «суддя … відкриває … провадження …». Перше формулювання, на відміну від другого, насправді не означає, що за результатами вирішення відповідного питання має бути ухвалене лише рішення про відкриття провадження. Надавши судді повноваження «вирішувати питання», законодавець тим самим надав судді повноваження оцінювати, чи є підстави для відкриття провадження і, таким чином, вирішувати: відкрити провадження чи відмовити у його відкритті.
Висновок щодо застосування норм права та право суду відмовити у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, перевіривши наявність підстав для відкриття провадження, прямо закріплений у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.02.2020 (522/14170/17).
За позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 23.01.2019 (757/30909/16-к), головуючий суддя одноособово вирішує питання щодо відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
Чинним законодавством України встановлено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Усталена практика ЄСПЛ зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Ці обмеження повинні відповідати законній меті і має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.
У рішенні у справі «Брумареску проти Румунії» міжнародна судова установа (ЄСПЛ) наголошує, що юридична визначеність вимагає поваги до принципу «res judicata», тобто остаточності судового рішення. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (пункти 61, 62). Як акцентує увагу ЄСПЛ у рішенні у справі «Рябих проти Росії», відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають вагомі й непереборні обставини (пункт 52). Перегляд не повинен розглядатись як прихований спосіб оскарження.
Що стосується вимоги ОСОБА_2 про надання йому копій всіх документів і відео досудового розслідування, яке заявлене ним з посиланням на ст. 221 КПК України, суд звертає увагу на те, що зазначена норма стосується обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення. Зазначене положення стосується стадії досудового розслідування, а не стадії виконання вироку суду, і відповідна вимога не може бути звернена до суду, який має у розпорядженні виключно ті матеріали, які були надані сторонами судового провадження.
Враховуючи вищевказане, відсутність обставин, які є нововиявленими, керуючись статтями 442, 459, 464 КПК України та враховуючи висновки Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23.01.2019 і висновки Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.02.2020, суддя,
Постановив:
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня отримання її копії.
Суддя