Справа № 526/2674/25
Провадження № 2-а/526/47/2025
іменем України
21 листопада 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - Киричка С.А.,
з участю секретаря - Широколави О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Шейка Олега Юрійовича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
у серпні 2025 року представник позивача адвокат Хоруженко С.Г. звернувся до Гадяцького районного суду Полтавської облаті із вищевказаною адміністративною позовною заявою.
Позов мотивований тим, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1839988 від 05.08.2025 року, яка була винесена старшим лейтенантом ВП № 1 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Шейком О.Ю. позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Із вказаної постанови вбачається, що 05 серпня 2025 року о 17 год. 07 хв , за адресою: вул. Вокзальна, 4А, кв.1., в м. Гадяч, громадянка ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб та повідомила, що їй були нанесі тілесні ушкодження сусідом, чого насправді не було.
Представник позивача в обгрунтування позову зазначив, що 05.08.2025 року позивач ОСОБА_1 дійсно звернулась на спецлінію «102» із повідомленням, що їй наніс тілесні ушкодження сусід ОСОБА_2 , а саме штовхнув у плече, від чого вона впала на землю та отримала забій правого тазобедреного сустава. Прибувши за викликом, співробітники поліції відібрали пояснення у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Також, ОСОБА_1 було надано для огляду відеозапис із відеокамери котра встановленна на подвір'ї останньої. Однак, 13.08.2025 ОСОБА_1 отримала листа від відділення поліції №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області в якому містився супровідний лист без дати та вихідного номера, а також постанову серії ЕГА №1839988 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП. На думку представника позивача, вказана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 надала достатньо доказів про вчинення насильства ОСОБА_4 , однак поліція проігнорувала даний випадок і без відома позивачки винесла вказану постанову. Також, просив стягнути з відповідачів понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 26 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі без виклику сторін. Вказаною ухвалою сторонам також було надано строк для надання відзиву, відповіді на відзив.
Відповідач інспектор СРПП ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Шейко О.Ю. копію ухвали про відкриття провадження отримав 31.08.2025.
08 вересня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Національної поліції в Полтавській області.
Відповідно до наданого відзиву відповідач вказує, що не погоджується з обставинами викладеними у позовній заяві та вказує, що 05.08.2025 року приблизно о 17 год. 07 хв , в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спец лінію 102 та повідомила інформацію, що їй наніс тілесні ушкодження сусід, чого насправді не було. Враховуючи, що громадяянка ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП поліцейським Шейком О.Ю. прийнято рішення притягти позивачку до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу 3400 грн. Також зазначає, що позивачкою не доведено факту нанесення їй тілесних ушкоджень, жодної інформації щодо виклику швидкої допомоги, госпіталізації або інших доказів позивачкою не надано.
Відповідно до ч. 5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
Суд, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Матеріалами справи встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1839988 від 05.08.2025 року, яка була винесена інспектором ВП № 1 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області лейтенантом поліції Шейком О.Ю. позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Із описової частини вказаної постанови вбачається, що 05.08.2025 року о 17 год. 07 хв, за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб та повідомила, що їй були нанесі тілесні ушкодження сусідом, чого насправді не було, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
Позивач зазначила, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки була складена інспектором без врахування пояснень з боку позивача, відеоматеріали надані для огляду проігноровано та не досліджено. Окрім того, доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не надано.
Відповідно до п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб у вигляді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Однак, відповідач, не перевіривши та не надавши оцінки обставинам, які зумовили позивача зателефонувати до лінії "102", тобто не вивчивши фактичні обставини справи, притягнув позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Крім того, згідно з частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до частин третьої п'ятої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Незважаючи на вказані обставини, відповідачем не надано суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, документів (матеріалів), на підставі яких було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає серед іншого рішення про скасування постанови і закриття справи.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так п. 9 ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю звільняються від сплати судового збору.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оскільки, адвокатом Хоруженком С.Г. не надано розрахунку суми судових витрат та не додано відповідних документів, дана позовна вимога не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,
ухвалив :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Шейка Олега Юрійовича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Скасувати постанову ЕГА №1839988 від 05.08.2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста ) гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Шейка Олега Юрійовича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 605,60 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21 листопада 2025 року.
Суддя: С. А. Киричок