Справа № 525/1382/23
Провадження №2/525/11/2025 Р І Ш Е Н Н Я
10.11.2025 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судових засідань Лопатка О.В.,
з участю представника позивача Ворони Л.О.,
представника відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПА «Агроінвест» адвоката Сидоренка Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Полтавської обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 про зобов'язання повернути земельну ділянку, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальний заклад «Центр охорони та досліджень пам'яток археології» Полтавської обласної ради, Приватна агрофірма «Агроінвест», Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Білоцерківська сільська рада Миргородського району Полтавської області,
20.12.2023 до суду надійшла позовна заява Полтавської ОВА до ОСОБА_1 про зобов'язання повернути земельну ділянку, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: КЗ «Центр охорони та досліджень пам'яток археології» Полтавської обласної ради, Приватна агрофірма «Агроінвест».
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що Курган, ІІ-І тис. до н.е., доби бронзи - ранній залізний вік, який розташований на території Великобагачанського (нині Миргородського) району, село Попове, автотраса Полтава-Мостовівщина-Глобине, є пам'яткою археології місцевого значення, взятий на облік рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів від 23.04.1984 №165 та занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури, молоді та спорту України "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" від 25.02.2020 №1062 (охоронний №2000-Пл).
З листа КЗ "Центр охорони та досліджень пам'яток археології" Полтавської обласної ради від 05.10.2023 №01-21/44 установлено, що земельні ділянки, серед яких зокрема і ділянка з кадастровим номером 5320281804:04:001:0241, які були передані у приватну власність, розташовані в межах пам'ятки археології місцевого значення - Курган, село Попове на території Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, поряд з автотрасою Полтава-Мостовівщина-Глобине.
Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5320281804:04:001:0241, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 1 га місце розташування: Полтавська область, Великобагачанський район, село Попове, зареєстроване 10.01.2019 за ОСОБА_1 . Курган частково знаходиться в межах зазначеної земельної ділянки.
16.01.2019 між ОСОБА_1 та ПА "Агроінвест" укладено договір оренди землі № 818-2019/с-125, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5320281804:04:001:0241, загальною площею 1 га.
Зазначене підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5320281804:04:001:0241 знаходиться в межах пам'ятки археології, та не може бути передана в приватну власність, представник позивача просив суд зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5320281804:04:001:0241, яка розташована на території Великобагачанського району в селі Попове, Корнієнківська сільська рада, автотраса Полтава-Мостовівщина-Глобине у власність держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації.
08.01.2024 судом було відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 09.02.2024, роз'яснено учасникам судового розгляду порядок та строки подання заяв по суті справи ( а.с. 72 т. 1).
27.02.2024 судом залучено до участі у справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 , Білоцерківську сільську раду Миргородського району Полтавської області, установлено строк для подання третіми особами своїх пояснень ( заперечень) щодо спору, продовжено строк підготовчого провадження у справі ( а.с. 123-124 т. 1).
22.04.2024 судом було закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 03.06.2024. Надалі розгляд справи неодноразово відкладався з поважних причин.
27.01.2025 судом було задоволено клопотання представника позивача та поновлено строк для подання доказів у справі ( а.с. 109 т. 2).
11.04.2025 по справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи ( а.с. 222 т. 2, 236 т. 2).
22.09.2025 до суду надійшов висновок експерта №51 від 18.09.2025.
Провадження у справі було відновлено згідно ухвали суду від 03.10.2025 ( а.с. 24 т. 3).
У ході судового розгляду представник позивача Ворона Л.О. повністю підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, просив позов задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПА «Агроінвест» адвокат Сидоренко Ю.В. заявлених позовних вимог не визнав, заперечував проти їх задоволення. Посилався на недоведеність позовних вимог та правомірність набуття відповідачем у власність земельної ділянки.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору КЗ «Центр охорони та досліджень пам'яток археології» адвокат Кожевніков С.О., у ході судового розгляду справи повністю підтримав заявлені позивачем вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання жодного разу не з'явилася, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином. Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористалася.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області жодного разу у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, пояснень щодо предмету спору не надав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області жодного разу у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, пояснень щодо предмету спору не подала.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору фізична особа-підприємець ОСОБА_2 жодного разу у судове засідання не з'явилася, про місце дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, пояснень щодо предмету спору не подала.
Суд заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та проаналізувавши у сукупності всі докази зібрані по справі, приходить до наступних висновків.
Судом установлено, що на території Миргородського ( колишнього Великобагачанського) району Полтавської області, поблизу села Попове, неподалік автотраси Полтава - Мостовівщина - Глобине, знаходиться Курган, ІІ-І тис. до н.е., доби бронзи - ранній залізний вік, який є пам'яткою археології місцевого значення. Курган взятий на облік рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів від 23 квітня 1984 року за № 165, відомості про нього занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України відповідно до наказу № 1062 від 25 лютого 2020 року Міністерства культури, молоді та спорту України "Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України", присвоєно охоронний № 2000-Пл ( а.с. 10-11, 12-14, 17 т. 1, 9-14 т. 2).
Курган, відповідно до паспорту об'єкта культурної спадщини, є правильної форми висотою 2,7 метра, діаметром 45 метрів, знаходиться на землях колишнього колгоспу «Вітчизна» в 370 метрах на південь від південної окраїни села Попове Миргородського району Полтавської області та в 50 метрах на захід від автотраси Полтава - Мостовівщина - Глобине, вказані характеристики визначені станом на 29 травня 1983 року.
Земельна ділянка з кадастровим номером 5320281804:04:001:0241, загальною площею 1 гектар, віднесена до категорії: землі сільськогосподарського призначення, місце розташування село Попове Великобагачанського району Полтавської області, знаходиться у власності відповідача по справі ОСОБА_1 . Реєстрація права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена на підставі рішення Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 05.12.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ( а.с. 31-32, 33, 34, 35 т. 1).
16.01.2019 між ОСОБА_1 та ПА «Агроінвест» був укладений договір оренди землі, згідно якого земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5320281804:04:001:0241, площею 1 га була передана в оренду ПА «Агроінвест», строком на 15 років ( а.с. 15-16).
КЗ «Центр охорони та досліджень пам'яток археології» Полтавської обласної ради у ході проведеного моніторингу установлено, що земельні ділянки, у тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 5320281804:04:001:0241, розташовані у межах пам'ятки археології місцевого значення - Курган, с. Попове на території Корнієнківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, поряд із автотрасою Полтава-Мостовівщина-Глобине) перебувають у приватній власності ( а.с. 7-9 т. 1).
09.05.2024 КЗ «Центр охорони та досліджень пам'яток археології» Полтавської обласної ради було складено Акт візуального обстеження Кургану біля с. Попове Миргородського району, ІІ-І тис. до н.е., доба бронзи - ранній залізний вік. До участі у обстеженні пам'ятки археології було залучено сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_3 , яка 26.06.2024 методами супутникових геодезичних спостережень виконала роботи по визначенню координат пам'ятки археології. Обстеженням установлено, що Курган округлий, має нівельовану висоту 1,8 м та діаметр 55-60 м. Поли розлогі, розплилі внаслідок дії ерозійних чинників і розорювання. Профіль насипу дещо видовжений, сегментоподібний у перетині. Територія під пам'яткою розорюється та засаджена сільськогосподарськими культурами. Курган розташований в межах земельних ділянок, у тому числі з кадастровим номером 5320281804:04:001:0241 ( а.с. 75-78 т. 2).
Згідно висновку експерта судової земельно-технічної експертизи №20 від 17.09.2025, у межах земельної ділянки кадастровий номер 5320281804:04:001:0241 цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, площею 1 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та знаходиться на території Миргородського ( колишнього Великобагачанського) району, с. Попове, автотраса Полтава-Мостовівщина-Глобине, частково розташований об'єкт культурної спадщини пам'ятка археології місцевого значення Курган ІІ-І тис. до н.е.; частина пам'ятки археології місцевого значення Курган ІІ-І тис. до н.е., яка розташована на території Миргородського ( колишнього Великобагачанського) району, с. Попове, автотраса Полтава-Мостовівщина-Глобине знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 5320281804:04:001:0241, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , описується наступними межами: 43,342 м; 39,199 м; 37,597 м; 13,672 м. Площа накладання складає 0,0967 га, що складає 9,67% ( а.с. 2-8 т. 3).
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).
У статті 41 Конституції України проголошується, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до частини першої статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених законом, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
За приписами Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, до пам'яток археології належали кургани.
Стаття 4 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про охорону і використання пам'яток історії та культури» визначала, що всі виявлені на території Української РСР об'єкти, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність і не мають власника або власник яких невідомий чи в силу закону втратив на них право, переходять у власність держави, якщо інше не передбачено законом.
З 12.07.2000 набрав чинності Закон України «Про охорону культурної спадщини», п. 3 Прикінцевих положень якого визначено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
Згідно ст. 4 ЗК України, який був чинним до 01.01.2002, не можуть передаватись у колективну та приватну власність землі історико-культурного призначення.
Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби (стаття 53 ЗК України).
За змістом частини першої статті 54 ЗК України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Відповідно до пункту «г» частини четвертої статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під об'єктами природно-заповідального фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з частинами першою-другою, шостою статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом. Усі пам'ятки археології, у тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством. Землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв.
Заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам'ятки археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника. Відтак зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, слід розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу зобов'язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
Власник земельної ділянки на якій розташовані пам'ятки археології може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, вимагаючи повернути таку ділянку.
Землі історико-культурного значення, на яких розташовані пам'ятки археології віднесено до категорії особливо цінних земель, а тому повернення земельної ділянки історико-культурного значення фонду державі, на переконання суду, слід розглядати як негаторний, а не віндикаційний позов, який можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.
Аналогічний висновок, який стосується незаконної передачі у приватну власність земель історико-культурного значення, на яких розміщено пам'ятку археології, викладено у постанові №557/303/21 (провадження № 61-3305св22) від 05 жовтня 2022 року.
З матеріалів справи, об'єктивно установлено, що пам'ятка архітектури місцевого значення Курган ( охоронний номер 2000-ПЛ) знаходиться частково у межах земельної ділянки з кадастровим номером 5320281804:04:001:0241.
Ділянка з кадастровим номером 5320281804:04:001:0241 відведена у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, площею 1 га.
Зі схеми розміщення земельних ділянок у межах пам'ятки археології місцевого значення Курган установлено, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 5320281804:04:001:0241 повністю перетинає Курган та знаходиться безпосередньо у межах пам'ятки археології. Указана обставина також підтверджується висновком експерта. Указаний факт сторони у справі не заперечували.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Так, суд, вважає доведеною ту обставину, що земельна ділянка з кадастровим номером 5320281804:04:001:0241, яка належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1 , знаходиться в межах пам'ятки археології, визначених обліковою документацією 1984 року.
ЗУ «Про охорону культурної спадщини» установлено, що об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Згідно положень ст. 1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Статтею 14-1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» установлено, що територія пам'ятки - це територія, історично і топографічно пов'язана з розпланувально-просторовою еволюцією пам'ятки, для якої визначається спеціальний охоронний режим її використання з метою збереження цілісності пам'ятки.
Межі та режими використання території пам'ятки визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень.
Рішення про затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки приймається:
-центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо територій пам'яток національного значення;
-органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо територій пам'яток місцевого значення.
Порядок визначення меж та режимів використання території пам'ятки та затвердження науково-проектної документації встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Режим використання території пам'ятки встановлює обмеження діяльності у використанні відповідної території (земель). Будь-яка діяльність у межах території пам'ятки має здійснюватися з дотриманням режиму використання пам'ятки, у тому числі всіх обмежень у використанні земель, зокрема у сфері забудови.
До затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення меж та режимів використання території пам'ятки відповідно до частини першої цієї статті межа території пам'ятки встановлюється, зокрема для пам'яток археології: для курганів тощо:
-у межах населених пунктів - 100 метрів навколо пам'ятки або орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації;
-за межами населених пунктів - 300 метрів навколо пам'ятки або орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації.
Контур пам'ятки або орієнтовні координати географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару фіксуються в обліковій документації, складовою якої є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж території пам'ятки, що затверджується:
-центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо пам'яток національного значення;
-органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам'яток місцевого значення.
Протягом трьох робочих днів з дня затвердження технічної документації орган, що її затвердив, має забезпечити подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру.
У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України сторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідачем обставина щодо розташування земельної ділянки в межах пам'ятки археології в порядку, визначеному ст. ст. 12, 81 ЦПК України не спростована.
Оцінюючи висновок експерта судової земельно-технічної експертизи №20 від 17.09.2025 суд не приймає його до уваги, з наступних підстав. Як установлено з висновку експерта конфігурація земельної ділянки, яка розташована під курганом не відповідає формі кургану, яка зазначена у паспорті та акті візуального обстеження. При визначенні меж не враховані положення Закону. З матеріалів справи установлено, що на Курган науково-проектна (науково-дослідна) документація із визначення меж та режимів використання території пам'ятки в установленому Законом порядку не затверджувалася, а тому мають застосовуватися положення ч. 3 ст. 14-1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», під час проведення експертизи указані обставини ураховані не були.
Земельна ділянка розташована в межах пам'ятки археології, не може перебувати в приватній власності громадян, тому наявні підстави для задоволення позовної вимоги щодо повернення земельної ділянки в державну власність.
Повернення у володіння держави земельної ділянки, незаконно переданої у власність фізичній особі, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель історико-культурного призначення.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у справі №557/303/21 (провадження № 61-3305св22).
Не розроблення уповноваженим органом проєкту землеустрою земельної ділянки, на якій знаходиться Курган, та, як наслідок, невнесення до Державного земельного кадастру меж такої земельної ділянки із зазначенням обмежень щодо режиму її використання, не свідчить про відсутність таких обмежень та можливість перебування спірної земельної ділянки у приватній власності.
З урахуванням установлених обставин, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно матеріалів справи установлено, що позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн. ( а.с. 36 т. 1).
Оскільки суд прийшов до переконання, що заявлений позов підлягає до задоволення, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, судовий збір у розмірі 2684 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 128, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,
Позов Полтавської обласної військової адміністрації задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5320281804:04:001:0241, яка розташована на території Миргородського (колишнього Великобагачанського) району, с. Попове, Білоцерківська (колишня Корнієнківська) сільська рада, автотраса Полтава-Мостовівщина-Глобине у власність держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної військової адміністрації судові витрати по справі у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
позивач: Полтавська обласна військова адміністрація, код ЄДРПОУ 00022591, юридична адреса: вул. Соборності, 45, м. Полтава;
представник позивача: Ворона Леонід Олександрович, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: вул. Соборності, 45, м. Полтава;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПА «Агроінвест»: адвокат Сидоренко Юрій Володимирович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2761 від 23.04.2019 видане Радою адвокатів Полтавської області, адреса: АДРЕСА_2 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватна агрофірма «Агроінвест», код ЄДРПОУ 30742456, юридична адреса: вул. Центральна, 7, с. Попове, Миргородський район, Полтавська область;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Комунальний заклад «Центр охорони та дослідження пам'яток археології» Полтавської обласної ради, код ЄДРПОУ 21043367, юридична адреса: вул. Стрітенська, 37, м. Полтава;
представник третьої особи КЗ «Центр охорони та дослідження пам'яток археології» Полтавської обласної ради: адвокат Кожевніков Станіслав Олександрович, РНОКПП НОМЕР_3 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1966 від 09.01.2018 видане Радою адвокатів Полтавської області, адреса: АДРЕСА_3 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Білоцерківська сільська рада Миргородського район у Полтавської області, код ЄДРПОУ 40127978, адреса: вул. Першотравнева, 9, с. Білоцерківка, Миргородський район, Полтавська область;
представник третьої особи Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, код ЄДРПОУ 39767930, адреса: вул. Затишна, 23, м. Полтава;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_5 .
Повне рішення суду складено 20.11.2025.
Суддя Я.В. Прасол