Справа № 382/2555/25
Провадження 2/382/1230/25
20 листопада 2025 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О. А. перевіривши матеріали справи № 382/2555/25 за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Базик Олексія Павловича до ОСОБА_2 про стягнення коштів за розпискою,
У листопаді 2025 року позивач в особі представника - адвоката Базик Олексія Павловича звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за розпискою.
Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Поряд з цим, звернення до суду в порядку цивільного судочинства здійснюється з дотриманням вимог ЦПК України.
При зверненні до суду з позовом, що був сформований в системі «Електронний суд», у порушення вимог ч.1 ст.177 ЦПК України, представник позивача не додав до позовної заяви доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Абз. 2 ч.5 ст.14 ЦПК України визначено, що Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Однак, у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, відносно усіх учасників справи.
За наслідком чого позивачеві необхідно вказати у позові чи окремому документі про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, відносно усіх учасників справи: позивача, відповідача.
Також, частиною 5 статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.ч.2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163:2020), який прийнято та набрано чинності на підставі наказу Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 р. № 144 з 2021-09-01.
Відповідно до вказаного пункту 5.26, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Приклад: «Згідно з оригіналом Менеджер із персоналу Особистий підпис Власне ім'я ПРІЗВИЩЕ Дата Відбиток печатки». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Оглянувши матеріали справи, суддею встановлено, що позивачем до позовної заяви надані копії документів в якості додатків, які не засвідчені позивачем належним чином.
За наслідком чого, позивачеві необхідно належним чином засвідчити усі копії поданих до суду документів, в якості додатків до позовної заяви.
Згідно із частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 62 названого Кодексу визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року №5076-VI (надалі - Закон №5076-VI) адвокатом може бути фізична особа, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до частини першої статті 26 названого Закону підставою для здійснення адвокатської діяльності є, зокрема, ордер або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 цієї статті).
Як вбачається з ордеру на надання правничої допомоги від 03.11.2025 року адвокатом Базик Олексієм Павловичем в графі "адвокт " не містить підпису адвоката.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 185 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).
При цьому, надання позивачу строку для усунення недоліків необхідно розглядати не як перешкоджання доступу до правосуддя? а як дотримання чинного законодавства України, адже практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України"(заява № 18389/03) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним залишити заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом її приведення у відповідність до положень чинного законодавства, надання відповідних документів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Базик Олексія Павловича до ОСОБА_2 про стягнення коштів за розпискою, залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків 10 днів з дня отримання цієї ухвали.
Запропонувати позивачу та його представнику протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду.
Повідомити позивачку про необхідність усунення недоліків шляхом направлення їй копії даної ухвали та роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А.Кисіль