Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/2068/25
Провадження № 2/382/984/25
(заочне)
20 листопада 2025 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нарольського М. М.,
при секретарі судового засідання Матвієнко Ю. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 382/2068/25 за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач АТ "ТАСКОМБАНК" звернулося до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 93 881,86 грн.
Позов обґрунтований тим, що 08.10.2020 між АТ "ТАСКОМБАНК" та ОСОБА_1 було підписано заяву-договір укладено заяву-договір № 970237-043 про надання споживчого кредиту. Згідно з п.п. 2. Кредитного договору Відповідач просив надати кредит шляхом виплати кредитних коштів в сумі, визначеній в п.п. 1.1. даного Розділу, з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України: на власні потреби у сумі 82 829,12 грн., шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ "ТАСКОМБАНК". Відповідно до п.п. 2.2. Позичальник доручив АТ "ТАСКОМБАНК" перерахувати кредитні кошти для погашення заборгованості в АТ "КРЕДОБАНК", ЄДРПОУ 09807862, згідно Заяви договору №CL-250654 від 27.12.2019 року у сумі 82829,12 грн., з мого поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК" на рахунок № НОМЕР_2 в АТ "КРЕДОБАНК". Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши кредитні кошти в обсязі обумовленому кредитним договором, які отримані відповідачкою у передбачений кредитним договором спосіб, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку. Проте відповідачка належним чином покладені на неї обов'язки перед банком не виконала, порушила умови кредитного договору і допустила прострочену заборгованість, яка станом на 02.09.2025 складає 93 881,86 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 56600,68 грн; заборгованість за процентами - 8,04 грн; заборгованість за комісією - 37 273,14 грн.
За таких обставин АТ «ТАСКОМБАНК» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 93 881,86 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою від 19.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення позивач та його представник не заперечують.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим суд зазначає таке.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п'ята статті 128 ЦПК України).
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2)день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Відповідач відзиву на позов не надіслав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, згідно з вимогами ст. ст. 128, 130 ЦПК України. Тож відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи. Будь-яких клопотань чи заяв від нього не надходило.
На підставі зазначеного, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив, без постановлення окремого документу, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2020 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір № 970237-043, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит в рамках продукту «Зручна готівка Максимум» на суму 82 829,12 грн., строком на 48 місяців, з процентною ставкою 0,01 % річних та комісією 2,5 % щомісячно за обслуговування кредиту з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України на рефінансування заборгованості в іншій фінансовій установі у сумі 82 829,12 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК». Згідно п.п. 2. Кредитного договору Відповідач просив надати кредит шляхом виплати кредитних коштів в сумі, визначеній в п.п. 1.1. даного Розділу, з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України: на власні потреби у сумі 82 829,12 грн., шляхом перерахування на поточний рахунок N? НОМЕР_1 в АТ "ТАСКОМБАНК". Відповідно до п.п. 2.2. Позичальник доручив АТ "ТАСКОМБАНК" перерахувати кредитні кошти для погашення заборгованості в АТ "КРЕДОБАНК", ЄДРПОУ 09807862, згідно Заяви договору N?CL-250654 від 27.12.2019 року у сумі 82829,12 грн., з мого поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК" на рахунок № НОМЕР_2 в АТ "КРЕДОБАНК". Як вбачається з меморіального ордеру № 655361389 від 08.10.2020 року відповідачці надано кредитні кошти у розмірі 82 829,12 грн.
Випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 08.10.2020 по 02.09.2025 підтверджується, що остання має щомісячну суму заборгованості за кредитом, яка переносилася на прострочену заборгованість, та частково здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором загальна заборгованість відповідачки за невиконання умов договору станом на 02.09.2025 становить 93 881,86 грн.
За змістом ст. ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ч. 3с т. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення заборгованості по комісії суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії заяви-договору № 970237-043 про надання кредиту від 08.10.2020 року, детальний розпис складових загальної вартості кредиту та графік платежів.
Отже, АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 погодили умови кредитного договору щодо розміру кредиту, мети та строку кредитування, про сплату процентів за користування кредитними коштами, їх розмір та порядок сплати таких процентів.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з врахуванням досліджених обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню кредитна заборгованість за Заявою-договором № 970237-043 про надання кредиту від 08.10.2020 року в сумі 56608,72 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 56600,68 грн та 8,04 грн відсотків. В іншій частині, з огляду на нікчемність положень кредитного договору про нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту та ненадання доказів погодження та надання відповідних послуг, в позові необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України,
Позов Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" 56 608,72 грн заборгованості.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" 1460,65 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повні найменування сторін:
Позивач: Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК", ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 02094, м. Київ, пр-т. Леоніда Каденюка, 23.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 20.11.2025.
Суддя М. М. Нарольський