Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1786/25
Провадження № 2-др/382/20/25
20 листопада 2025 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі головуючого судді Нарольського М. М., при секретарі Матвієнко Ю. Л., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" Мохира Ярослава Вікторовича про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі № 382/1786/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 04.11.2025 року у справі № 382/1786/25 позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 22105,67 грн заборгованості та 2422,40 грн судового збору.
11.11.2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" звернувся із заявою про ухвалення додаткової рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим ЦПК України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд перевіривши наведені в заяві доводи, матеріали справи, вважає, що заява підлягає залишенню без розгляду, з огляду на таке.
За змістом ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною 1 ст. 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18).
Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Передбачена ч. 8 ст. 141 ЦПК України можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання, а є механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Отже, при відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу недостатньо подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, необхідно також заявити (усно чи письмово) про компенсацію/розподіл судових витрат (у формі заяви чи клопотання) до закінчення судових дебатів або якщо справа розглядається в спрощеному провадженні до ухвалення рішення, як в даній справі та до цього моменту надати докази розміру понесених витрат, якщо такі докази подати неможливо саме з поважних причин (про що також необхідно заявити суду), такі докази надаються протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
У даній справі, позивач подав орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу у позові в розмірі 6000 грн, однак до ухвалення рішення судом не було заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу та про поважні причини неможливості подати докази розміру понесених витрат.
Суд зазначає, що недотриманням позивачем положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України в частині належного та своєчасного звернення із клопотанням про стягнення витрат на правову допомогу, свідчить про наявність правових підстав для залишення заяви без розгляду.
Крім цього, строк на подання доказів на підтвердження витрат на правову допомогу сплив 10.11.2025 року, а подана заява сформована та подана 11.11.2025 року, а представник позивача не просить поновити пропущений процесуальний строк, що також є піцдставою для залишення поданої заяви без розгляду.
Суд додатково зазначає, що у постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року по справі №160/16902/20 зазначається про те, що передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішенняє не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати.
Підстав для прийняття додаткового рішення не встановлено, тому заява про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 126, 137, 141, 259, 260, 270, 353-354 ЦПК України,
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" Мохира Ярослава Вікторовича про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі № 382/1786/25 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя М. М. Нарольський