Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/2520/25
Провадження № 2/382/1220/25
19 листопада 2025 року м. Яготин
Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., перевіривши матеріали справи № 382/2520/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частини першої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 7 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Як підставу для представництва інтересів позивача було надано: довіреність від 01 серпня 2024 року, наказ від 01 листопада 2024 року, наказ від 01 лютого 2025 року, наказ від 26 жовтня 2017 року, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04 листопада 2024 року, 05 лютого 2025 року, 29 червня 2024 року, довіреність в порядку передоручення від 31 липня 2024 року, та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформований в підсистемі «Електронний суд».
Так, згідно довіреності від 01 серпня 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» в особі генерального директора Сівек С.С., уповноважив адвоката Дідуха Є.О., представляти інтереси товариства в судах.
Як вбачається з наказу №20 від 26 жовтня 2017 року, ОСОБА_2 , приступив до виконання обов'язків генерального директора вказаного товариства з 27 жовтня 2017 року.
Надана суду виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в якій зазначено, що Сівек С.С., є керівником датована 23 січня 2024 року.
В той же час, згідно іншої наданої суду виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за 05 лютого 2025 року - директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» значиться виключно Кобзаренко Д.А., та представник Канцедал О.О.
На підтвердження зміни директора суду було також надано наказ №01/02/25-3К від 01 лютого 2025 року.
Відтак, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував, що станом на дату звернення до суду Сівек С.С. продовжував обіймати посаду директора ТОВ «Українські фінансові операції» та мав повноваження видавати довіреності чи уповноважувати будь-яку іншу особу на представництво інтересів товариства. Надана суду довіреність від 01 серпня 2024 року дійсно свідчить про те, що у певний період Сівек С.С. мав статус генерального директора та користувався правом на видачу довіреностей. Однак сам по собі цей документ не підтверджує наявність у нього відповідних повноважень саме на момент звернення до суду, оскільки їх чинність безпосередньо залежить від факту перебування особи на посаді керівника юридичної особи.
Натомість, надані суду докази прямо спростовують існування таких повноважень. Зокрема, виписка з ЄДР від 29 червня 2024 року дійсно містить відомості про те, що керівником товариства значився ОСОБА_2 . Водночас, більш пізня виписка з ЄДР від 05 лютого 2025 року, яка має пріоритет як більш актуальне джерело інформації, вже не містить жодних відомостей про ОСОБА_2 як директора чи представника. У ній зазначено, що директором ТОВ «Українські фінансові операції» є ОСОБА_3 , а представником Канцедал О.О. На підтвердження цієї обставини долучено й наказ №01/02/25-3К від 01 лютого 2025 року про зміну директора.
Таким чином, у матеріалах справи наявна правова колізія між документами різного часу. Проте ця колізія вирішується на користь більш актуальних даних, оскільки саме відомості з ЄДР мають публічний та достовірний характер. Додатково судом з відкритих офіційних джерел у мережі Інтернет встановлено, що станом на дату постановлення цієї ухвали відомостей про ОСОБА_2 як керівника товариства немає.
За таких обставин, довіреність, видана Сівеком С.С. від імені товариства, не може бути визнана належною, оскільки вона підписана особою, яка на дату звернення до суду вже не мала відповідних повноважень. Відповідно, матеріали справи не містять допустимих доказів, що підтверджували б легітимність представництва позивача.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки за своєю формою поданий до суду позов не відповідає вимогам п. 1 ч.4 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 185, 353, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості разом з додатками повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя М. М. Нарольський