Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/796/25
Провадження № 2/382/503/25
17 листопада 2025 року Яготинський районний суд Київської області
у складі:
головуючого судді Савчака С.П.,
секретар судового засідання Голованова В.І.,
за участі:
представника позивача Бацюк О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яготин Бориспільського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 17 352 грн. 00 коп. за договором про споживчий кредит № 2991398 укладеним 17.10.2021 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан».
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що за укладеним в електронній формі договором про споживчий кредит відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн., зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії. Строк користування кредитними коштами може бути збільшено шляхом пролонгації, але не може перевищувати 60 днів. За користування кредитом сплачуються 792,00 грн. за ставкою 0,88 відсотків від суми фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом. Також, договором передбачена і базова процентна ставка за користування кредитом в розмірі 5,0 відсотків від суми фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом.
Відповідачу нараховані проценти за користування кредитними коштами: - за період з 18.10.2021 по 16.11.2021 року за ставкою 0,88 % відповідно до п. 1.5.2. договору; - за період з 17.11.2021 по 15.01.2022 року за ставкою відповідно до п. 1.6., 2.3.1.2. договору; - за період з 26.01.2022 по 10.03.2023 року за процентною ставкою 5,0 відсотків. Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором заборгованість становить 17 352,00 грн. з якої: - 3 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; - 14 142,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами; - 210,00 грн. заборгованість за комісіями.
Право вимоги за договором про споживчий кредит № 2991398 від 17.10.2021 року перейшло до позивача внаслідок укладення з ТОВ «Мілоан» договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 року. Позивач з посиланням на ст. 625, 1054 ЦК України просить стягнути вказану заборгованість.
За письмовими поясненнями представника відповідача вона просить відмовити в задоволенні позову. Пояснення представника відповідача обґрунтовано тим, що за пунктами 1.2., 1.3., 1.4 договору про споживчий кредит № 2991398 визначено сума (загальний розмір) кредиту становить 3000.00 грн. у валюті: українські гривні. Кредит надається строком на 30 днів з 17.10.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 16.11.2021. Пунктом 1.6. Договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку.
Відповідно до пункту 2.2.2. договору передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору. Пунктом 2.2.3 договору визначено, що … після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється… Тобто, умовами договору визначено, що нарахування відсотків відбувається лише в межах строку кредитування, що в даному випадку становить 30 днів.
Крім того, відповідно до пункту 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Позивачем на надано належних доказів щодо перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів за договором про надання фінансових послуг. Наявна довідка Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Елаєнс» адресована ТОВ «МІЛОАН», яка є не належним, не допустимим і достатнім доказом перерахунку грошових коштів згідно вимог Закону України «Про платіжні послуги», оскільки з вказаної довідки неможливо встановити ні власника рахунку/картки, ні даних про здійснення операції.
Така довідка не є розрахунковим документом та не підтверджує переказу коштів, операцій по банківському рахунку, оскільки такий документ не містить відмітки про час його прийняття та виконання банком, не містять повного номера картки, з чого можна було б встановити факт перерахування коштів на картковий рахунок саме ОСОБА_1 .
Крім того, з наданого документа слідує, що грошові кошти були перераховані через невстановленого посередника, ТОВ Фінансова компанія «Елаєнс». Також, у наданому позивачем кредитному договорі відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором.
Вимога позивача щодо сплати непропорційно великої суми плати за користування кредитними коштами, свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. В силу п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.
За запереченнями на письмові пояснення представника позивача згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України). Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
У розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована.
Згідно п. 1.1. договору кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 3000.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 792.0 грн., які нараховуються за ставкою 0.88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до п. 2.2.2 договору, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору.
Відповідно до п. 2.2.3 договору, проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6 договору.
Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 договору. Стандартна (базова) ставка не є підвищеною. Згідно п. 1.6. договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Згідно п. 4.2. договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України.
У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Сторони погодили, що за користування кредитними коштами кредитором нараховуються відсотки за користування кредитом на весь період фактичного користування, в тому числі і у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання за ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Отже, нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами.
ТОВ «МІЛОАН» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства. Дана обставина підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» яка була видана на підставі договору № 40484607_26/10/18-1 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» та ТОВ «МІЛОАН».
Відповідно до даної довідки, на картковий рахунок № НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти у розмірі 3 000, 00 грн.. При цьому, перерахування коштів здійснювалось на картковий рахунок Відповідача, зазначений при укладанні Договору про споживчий кредит від 17.10.2021 № 2991398. У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.
Крім того, АТКБ «Приватбанк» надав відповідь від 17.05.2025 № 20.1.0.0.0./7-250514/45289-БТ, відповідно до якої на ім'я Відповідача в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , а також надав виписки по рахунку № НОМЕР_2 за період з 17.10.2021 по 27.10.2021, яка містить докази зарахування на суму 3 000, 00 грн.. Отже, в матеріалах справи наявні належні, допустимі та достовірні докази як факту перерахування кредитних коштів на платіжну картку, вказану Відповідачем при укладенні кредитного договору, так і факту їх отримання останнім. Надані АТ КБ «ПриватБанк» документи підтверджують, що зазначена картка дійсно емітована на ім'я відповідача, а також свідчать про зарахування на відповідний рахунок кредитних коштів у сумі 3 000,00 грн. Таким чином, заперечення відповідача щодо відсутності факту отримання кредиту є необґрунтованими та спростовуються наявними у справі доказами.
Ухвалою від 01.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, задоволено клопотання представника позивача щодо витребування у АТКБ «Приватбанк» відомостей щодо видачі відповідачу відповідної картки, виписки по рахунку за карткою та щодо номеру телефону. Крім того, встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
В судове засідання 12.11.2025 року відповідач та представник відповідача не з'явилися, вважаються повідомленими належним чином. В письмових поясненнях представник відповідача зазначила клопотання про здійснення розгляду справи у їх відсутність.
В судових засіданнях 11.08.2025 року, 12.11.2025 року представники позивача підтримала позовні вимоги з підстав зазначених у позові та запереченнях.
Заслухавши пояснення представників позивача та дослідивши докази у справі суд встановив.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» є правонаступником прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» за укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 17.10.2021 року договору про споживчий кредит № 2991398 (індивідуальна частина). Права перейшли до позивача на підставі договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 року укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал», акту приймання-передавання реєстру боржників до договору факторингу, реєстру боржників до договору факторингу, договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року укладеного між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр», акту прийому-передачі реєстру боржників від 10.03.2023 року та реєстру боржників.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
На підставі викладеного законодавство України надає можливість укласти кредитний договір відповідно до вимог ЗУ «Про електронну комерцію» з використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 17.10.2021 року договір про споживчий кредит № 2991398 (індивідуальна частина) не суперечить Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та не визнаний на час розгляду справи недійсним.
Факт підписання договору відповідачем доводиться інформацією щодо нього зазначеної в реквізитах, яка відповідає дійсному його П.І.Б., РНОКПП, місця проживання та довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію з зазначенням одноразового ідентифікатора.
Доказів на спростування цього факту відповідачем не надано, у письмових поясненнях вказаний факт не заперечується, а тому договір про споживчий кредит укладений ним та йому відомо про його зміст (умови).
Також, укладення/підписання відповідачем договору про споживчий кредит додатково підтверджується листом від 17.05.2025 року АТКБ «Приватбанк» про те, що на ім'я ОСОБА_1 , було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та випискою наданою АТКБ «Приватбанк» по рахунку ОСОБА_1 за якою на його рахунок 17.10.2021 року надішли грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн.
За умовами укладеного 17.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договором про споживчий кредит № 2991398 (індивідуальна частина) - (надалі за текстом - договір) ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) зобов'язується надати ОСОБА_1 (позичальнику) грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 3 000,00 грн. (п. 1.2. договору), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом 16.11.2021 року (п. 1.4. договору). Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1. договору).
Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4. Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування (п-п. 2.4.1. договору)
Комісія за надання кредиту: 210,00 грн., яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п-п. 1.5.1. договору).
Проценти за користування кредитом: 792,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом (п-п. 1.5.2. договору).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2., 2.3 цього договору (п. 1.6., 1.7. договору).
Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 договору (п-п. 2.2.1. договору).
Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. договору (п-п. 2.2.3. договору).
Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6. договору (п.п. 2.3.1.2. договору).
У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов'язання позичальника за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь кредитодавця встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна бути сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п.1.4. договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно п.1.3 та п.2.3 цього договору, виконання зобов'язань зі сплати платежів вважається простроченим позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4, п. 3.2.5 договору (п-п. 2.4.2. договору).
У разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6. договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6. договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця (п. 4.1. договору).
ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов'язання щодо надання кредиту ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою ТОВ ФК «Елаенс» від 07.02.2025 року за якою вказане товариство на підставі договору № 40484607_26/10/18-1 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на карту) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів укладеного з ТОВ «Мілоан»17.10.2021 року здійснено платіж в сумі 3000,00 грн. на карту Приватбанк за номером НОМЕР_3 з призначенням платежу - кошти згідно договору 2991398.
Крім того, надання кредиту ТОВ «Мілоан» підтверджується листом від 17.05.2025 року АТКБ «Приватбанк» про те, що на ім'я ОСОБА_1 , було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та випискою наданою АТКБ «Приватбанк» по рахунку ОСОБА_1 за якою на його рахунок 17.10.2021 року надішли грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на відсутність первинних бухгалтерських документів щодо перерахування кредитних коштів та того, що ТОВ «Мілоан» було залучено до перерахування коштів ТОВ ФК «Елаенс», оскільки отримання відповідачем кредитних коштів беззаперечно підтверджується їх зарахуванням на рахунок відповідача та ТОВ ФК «Елаенс» надавало послуги ТОВ «Мілоан» з переказу коштів на карту.
Враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати кредиту, а тому заявлена до стягнення сума заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 3 000,00 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Разом з цим зі спливом строку кредитування кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Умовами договору передбачено строк на який надано кредит ОСОБА_1 , а саме 30 днів з 17.10.2021 року та до 16.11.2021 року. (п. 1.3., 1.4. договору). Крім того, умовами договору передбачено пролонгацію (збільшення строку кредитування) на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку користування, який не може перевищувати 60 днів після спливу раніше визначеного строку кредитування.
Отже, кредитодавець та позичальник визначилили, що ОСОБА_1 має право користуватися кредитними коштами і після 16.11.2021 року, якщо він не повертає кредит, але не більше 60 днів, тобто по 15.01.2022 року. На підставі зазначеного проценти за правомірне користування кредитними коштами нараховуються відповідно до умов договору по 15.01.2022 року, оскільки доказів того, що відповідач здійнив повернення кредиту не надано.
За період з 17.10.2021 по 16.11.2021 року відповідач повинен сплатити проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що становить 792,00 грн. (п-п. 1.5.2. договору).
За період з 17.11.2021 по 15.01.2022 року відповідач повинен сплатити проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що становить 9 000,00 грн. (п. 1.6., 2.2.3. договору).
На підставі зазначеного позивачем правомірно нараховано відповідачу та заявлено до стягнення проценти за користування кредитом у розмірі 9 729,00 грн. за період з 17.10.2021 року по 15.01.2022 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Умовами договору передбачена відповідальність ОСОБА_1 за порушення строку повернення кредиту, продовження неправомірного користування ним. У разі прострочення ним зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6. договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. (п. 4.2., 1.6. договору).
Отже, позивачем правомірно нараховано відповідачу проценти за неправомірне користування кредитними коштами з розрахунку 5,00 відсотки від суми заборгованості за кожен день користування ними, як міри відповідальності за період з 26.01.2022 року в розмірі 4 350,00 грн., а тому заявлена до стягнення вказана сума заборгованості також підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
В даному випадку вартість кредиту та процентів за користування ним становить 12 792,00 грн. (9 792+3 000), а тому можливість стягнення процентів за неправомірне користування кредитом, понад встановлений строк у розмірі 4 350,00 грн. не може вважатися непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції).
Крім того, представником відповідача не надано доказів визнання договору в частині нарахування процентів за понадстрокове користування кредитними коштами з розрахунку 5,00 відсотків за кожен день прострочення недійсним.
Отже, заявлені позовні вимоги відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.
Внаслідок задоволення позовних вимог слід покласти на відповідача відповідно до ст. 133, 137, 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 2 442, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000, 00 грн.
Керуючись ст. 1-13, 19, 76-81, 95, 128, 133, 141-142, 259, 263-265, 273, 274, 351-355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість в розмірі 17 352 (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 2 442 (дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 , код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне рішення суду складене та підписане 17 листопада 2025 року.
Суддя С.П. Савчак