вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
1-кп/381/328/25
381/3017/25
21 листопада 2025 року місто Фастів
Колегія суддів Фастівського міськрайонного суду Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого АТ «Укрпошта» - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 , захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 , захисника - адвоката ОСОБА_10 ,
провівши судове засідання у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111310001622 від 08.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 194, ч.2 ст.113, ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України,-
Прокурор звернувся з клопотанням про продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_7 , що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 194, ч.2 ст.113, ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України, ОСОБА_9 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України у виді тримання під вартою строком на 2 місяці, строк дії якого спливає 23 листопада 2025 року, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 , не заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник - адвокат ОСОБА_10 заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказуючи на необґрунтованість прокурором ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України. Також захисник посилався на можливість обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового або нічного домашнього арешту, який в повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Колегія суддів, заслухавши думки учасників судового провадження дійшла висновку про наступне.
Обґрунтовуючи необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор посилається на ряд наявних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що відносно обвинуваченого ОСОБА_7 не можливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме:
-п.1 ч.1 ст.177 КПК України: обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання останнього винним у вчиненні інкримінованих злочинів, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
-п.1 ч.3 ст.177 КПК України: обвинувачений ОСОБА_7 матиме можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі шляхом залякування та здійснення впливу на безпосередніх свідків та можливістю погрозою застосування до них насильства. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст.23 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;
-п. 5 ч.1 ст.177 КПК України: обвинувачений ОСОБА_7 матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що у разі спроби обвинуваченого вплинути на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обґрунтовуючи необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор посилається на ряд наявних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що відносно обвинуваченого ОСОБА_9 не можливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме:
-п.1 ч.1 ст.177 КПК України: обвинувачений ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання останнього винним у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності ;
-п.1 ч.3 ст.177 КПК України: обвинувачений ОСОБА_9 матиме можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі шляхом залякування та здійснення впливу на безпосередніх свідків та можливістю погрозою застосування насильства;
-п.5 ч.1 ст.177 КПК України: обвинувачений ОСОБА_9 матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що у разі спроби обвинуваченого вплинути на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків та запобігання ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 на даній стадії судового розгляду, згідно з вимогами ст.178 КПК України суд оцінює суспільну небезпечність та тяжкість злочинів, у вчиненні яких вони обвинувачуються, а обвинувачуються у вчиненні тяжких, особливо тяжких злочинів, максимальне покарання за яке законом передбачене довічне позбавлення волі.
У зв'язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватим у кримінальних правопорушенях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, то вони можуть ухилитися від суду та вчинити новий злочин. Тобто в даному випадку, на думку колегії, прокурором доведені ризики, передбачені п.1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором ризик того, що обвинувачені можуть незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Будь-яких обставин, які б унеможливлювали подальше утримання ОСОБА_7 , ОСОБА_9 під вартою суду не надано, скарг та заперечень щодо перебування саме під цим запобіжним заходом від них не надходило. Даних, що стан здоров'я ОСОБА_7 , ОСОБА_9 категорично не дозволяє їх утримувати під вартою, у суду немає.
Крім того, не знайшло свого підтвердження посилання обвинуваченого ОСОБА_9 на наявність житла, в якому він має змогу проживати під домашнім арештом, оскільки усна домовленість з власником про потенційну оренду житла, без досягнення згоди з усіх істотних умов, які визначені законом або є необхідними для даного виду договору та її підписання, не свідчить про фактичне укладання такої угоди.
Також, намір та наявність потенційної можливості обвинуваченого ОСОБА_9 здійснити донат на потреби Збройних Сил України не свідчить про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, перестануть існувати. Натомість, безпосереднє здійснення відповідного благодійного внеску на потреби ЗСУ буде свідчити про реальність таких намірів.
Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченим, та позбавляє обвинувачених можливості перешкодити інтересам правосуддя, тому суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Суд вважає, що інший запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , виконання ними своїх процесуальних обов'язків, клопотання прокурора підлягає задоволенню, запобіжний захід обвинуваченим у виді тримання під вартою слід продовжити строком на 60 днів.
Керуючись ст. 176, 177,178,183, 186, 193, 194,199, 314-315,370-372 КПК, колегія суддів -
Клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області про застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк дії застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 січня 2026 року,включно, без визначення розміру застави.
Клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області про застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк дії застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 січня 2026 року,включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_11