вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/2286/25
381/4610/25
19 листопада 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,
з участю секретаря Омельчук С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебуває зазначена цивільна справа.
Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
16.09.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_2 про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. В обґрунтування цієї заяви відповідач зазначає про те, що цей спір підлягає розгляду Господарським судом Київської області.
Зазначає, що ухвалою Господарського суду Київської області від 11.02.2025 у справі № 911/490/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 , а тому відповідач вважає, що спір про стягнення з неї заборгованості не належить розглядати за правилами цивільного процесуального судочинства, оскільки він має розглядатися у межах справи про її неплатоспроможність Господарським судом Київської області.
У судове засідання учасники справи не викликались, про місце, день та час розгляду справи, повідомлені належним чином.
Позивач через систему «Електронний суд» до суду подав заяву про передачу цивільної справи № 381/4610/25 за позовом ТОВ «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до Господарського суду Київської обасті провадження по справі про неплатоспроможність № 911/490/25.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши заяву відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.
Відповідно до статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Водночас, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Частиною 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, згідно з приписами Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц виклала правовий висновок про те, що з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства, розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Таке врегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Указане тлумачення є сталим у правовій доктрині та судовій практиці.
Аналогічні висновки висловив Верховний Суд, зокрема в постанові від 10 січня 2024 року в справі № 201/15806/15-ц (провадження № 61-5569св23).
Суд встановив, що провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відкрито ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 вересня 2025 року.
Провадження у господарській справі № 911/490/25 за заявою ОСОБА_2 про неплатоспроможність відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 11 лютого 2025 року.
З урахуванням вказаного суд дійшов висновку про наявність правових підстав для передання цієї справи на розгляд Господарському суду Київської області.
Водночас, зважаючи на викладене, відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у цій справі.
Керуючись ст. 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про закриття провадження у справі.
Цивільну справу за позовом ТОВ «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати на розгляд Господарському суду Київської області ( 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду відповідно до статей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА