вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/2157/25
381/4292/25
19 листопада 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Омельчук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
У серпні 2025 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» з використанням системи «Електронний суд» до Фастівського міськрайонного суду Київської області направлено позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 79 127,76 гривень з відповідача ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.12.2018 між Акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z06.00614.004687650.
За умовами даного кредитного договору, банк надав позичальнику (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 49 999.00 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), строком на 48 місяців, тобто до 20.12.2022 включно, з річною змінюваною процентною ставкою 21.99% (на день укладення кредитного договору).
Одночасно з укладенням кредитного договору позичальник уклав з СК «УНІКА Життя» договір від 20.12.2018 добровільного страхування життя, з розміром страхового внеску 4 337,81 грн.
Після укладення кредитного договору банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі. У подальшому позичальник свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами виконав лише частково. Тому у зв'язку із зазначеним, станом на 20.10.2022 сформувалася наступна заборгованість позичальника перед банком за договором, яка становить 79 127,76 грн., та складається з: заборгованість за основним боргом в сумі 48 101,51 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 31 026,25 грн.
В подальшому, внаслідок укладення договорів факторингу, право вимоги за зазначеним вище кредитним договором №Z06.00614.004687650 від 20.12.2018 спочатку перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОТАНІ», а потім - до позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ».
З урахуванням викладеного, позивач, діючи через свого представника, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №Z06.00614.004687650 від 20.12.2018 у сумі 79 127,76 гривень та відшкодувати витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 2 422,40 гривні, за оплату послуг поштового зв'язку у сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку, а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 200 гривень.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Учасникам справи було роз'яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом повідомлення на офіційному веб-сайті Судової влади України та направлення судової повістки на зареєстроване місце проживання, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ознайомившись зі змістом позову та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд вважає встановленими наступні обставини справи.
Так, судом встановлено, що 20.12.2018 між Акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z06.00614.004687650 (а.с.17-21, 68-71).
Згідно п.1.1. договору, банк надав позичальнику (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 49 999.00 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами згідно з умовами цього договору.
Згідно п.1.2 договору, банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 48 місяців.
Згідно п.1.3., 1.4. договору, за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 12.49% (Маржу Банку). Станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 21,99%.
Одночасно з укладенням кредитного договору позичальник уклав з СК «УНІКА Життя» договір від 20.12.2018 добровільного страхування життя, з розміром страхового внеску 4 337,81 грн. (а.с.52-54).
Цей договір підписаний відповідачем, як клієнтом та позичальником.
Відповідач допустила прострочення виконання зобов'язань щодо повернення тіла кредиту і сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого виникла заборгованість, яка, згідно тверджень позивача становить 79 127,76 грн., та складається з: заборгованість за основним боргом в сумі 48 101,51 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 31 026,25 грн.
Правильність визначення суми боргу за тілом кредиту і процентами підтверджується Довідкою-розрахунком заборгованості станом на 16.11.2023 та Випискою ТОВ «ІДЕЯ БАНК» по рахунку клієнта з 20.12.2018 по 16.11.2023, з якої вбачається, що позичальником було сплачено банку 23 386,12 грн. (а. с. 66,72-74).
Відповідач обставини щодо укладення договору, погодження його умов та отримання грошових коштів в борг у сумі 49 999,00 гривень не заперечує.
Інших доказів повного чи часткового погашення заборгованості не надав, як не надав і інших розрахунків сум заборгованості, відмінних від розрахунків позивача.
В подальшому були укладені договори факторингу № 16-11/23 від 16 листопада 2023 року та № 29/12-23 від 29 грудня 2023 року, згідно з якими право вимоги за кредитним договором №Z06.00614.004687650 від 20.12.2018 спочатку перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ», а згодом і до Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», позивача у справі. Додатками до договорів факторингу є реєстр боржників та витяги з реєстру боржників (а.с. 25-37, 38-51, 59-65, 67).
Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували факт укладення зазначених договорів факторингу та переходу до позивача, як нового кредитора, права вимоги за кредитним договором №Z06.00614.004687650 від 20.12.2018.
На підставі цих договорів до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги за кредитним договором №Z06.00614.004687650 від 20.12.2018.
Отже, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню становить 79 127,76 грн., та складається з: заборгованість за основним боргом в сумі 48 101,51 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 31 026,25 грн.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З урахуванням результату вирішення цієї справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Далі, як слідує з тексту позовної заяви і доданих до неї документів, представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ними витрати на правничу допомогу у сумі 7 200 гривень.
Обставини щодо надання правничої допомоги та розміру підтверджуються копією Договору про надання правової допомоги № 1/04 від 01.04.2024, з додатками, копією Акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 5 від 05.05.2025, копією ордеру, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.76-78,79-86, 88,90).
Оцінюючи наявність фактичних та правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому,що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), постанови Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 369/10907/22 (провадження № 61-16010св23), від 01 травня 2024 року у справі № 557/174/23 (провадження № 61-15995св23).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
За таких обставин, надавши оцінку понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши складність справи, ціну позову, а також те, що розгляд такої справи процесуальним законом передбачено в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, за предметом спору та характером спірних правовідносин, правовим регулюванням ця справа для позивача є типовою з-поміж великої кількості аналогічних справ за його позовами; врахувавши характер послуг, а також необхідність дотримання критерію пропорційності, розумності та справедливості, дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Далі, вимога представника позивача про стягнення витрат на оплату послуг поштового зв'язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку, задоволенню не підлягає, оскільки вказані витрати не охоплюються положеннями ст. 133 ЦПК України, а поштове відправлення примірника позовної заяви відповідачці передує відкриттю провадження у справі та є процесуальним обов'язком позивача, який, використовуючи систему «Електронний суд» для подаяння позовної заяви, окрім необхідності виконання обов'язків щодо направлення примірника позовної заяви з додатками на адресу відповідача, отримує певні процесуальні привілею у вигляді застосування понижувального коефіцієнту під час визначення розміру судового збору.
Крім цього, суд зауважує, що конкретний розмір витрат на оплату послуг поштового зв'язку не конкретизований у прохальній частині позовної заяви.
Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 16, 201, 204, 205, 207, 610, 611, 626, 629, 638, 640, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статті 4, 12, 81, 133, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрована адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43575686, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68,69, заборгованість за кредитним договором №Z06.00614.004687650 від 20.12.2018 у сумі 79 127,76 (сімдесят дев'ять тисяч сто двадцть сім) грн. 76 коп., та складається з: заборгованість за основним боргом в сумі 48 101,51 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 31 026,25 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» 3 000 гривень, як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» 2 422,40 гривень, як відшкодування сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА