20.11.2025 Провадження по справі № 1-кп/940/156/25
Справа № 940/1685/25
20 листопада 2025 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченог: ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві кримінальне провадження № 12025111300000170 від 23.07.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Зарубинці Монастирищенського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов?язаного, відповідно до ст. 89 КК України є таким, що немає судимості, ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,-
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, в період часу з 19 березня 2025 року по 16 липня 2025 року, перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняв відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік та призвело до психологічних страждань останньої, а саме викликало в неї побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну напруженість, втому та негативні переживання.
Зокрема, 19 березня 2025 року близько 15 год. 05 хвилин ОСОБА_4 за адресою спільного проживання, вчинив сварку зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_7 , в ході якої ображав її нецензурними словами та виганяв з будинку, чим вчинив психологічне насильство відносно неї та в подальшому був притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 04 травня 2025 року о 14 год. 20 хвилин ОСОБА_4 за адресою спільного проживання, вчинив сварку зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_7 , в ході якої словесно ображав, принижував, залякував, штовхав, чим вчинив психологічне насильство відносно неї та в подальшому був притягнений до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Також, 16 липня 2025 року близько 17 години ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою спільного проживання, вчинив сварку зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_7 , в ході якої кричав та виражався в її адресу нецензурною лайкою, намагався побити та вигнав з будинку, чим вчинив психологічне насильство відносно неї.
Отже, ОСОБА_4 умисно, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , що призвело до комплексу негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, розгубленістю почуттів, погіршеним настроєм, страхом за здоров'я та безпеку свого життя, переживанням почуттів образливості та приниженої гідності, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниження якості поточного життя.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України визнав повністю, ствердивши обставини, зазначені у обвинувальному акті. Пояснив, що він дійсно, проживаючи разом із своєю колишньою дружиною ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 систематично, а саме: 19 березня 2025 року, 04 травня 2025 року, 16 липня 2025 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, сварився із нею, обзивав її нецензурними словами, залякував, штовхав, погрожував, вигонив з будинку, за що його неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності. Вказав суду, що, на даний час, він усвідомив свою протиправну поведінку, зробив для себе належні висновки щодо недопущення в майбутньому домашнього насильства, розкаюється у вчиненому та просить його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні ствердила обставини вчиненого відносно неї ОСОБА_4 кримінального правопорушення та вказала, що її колишній чоловік, в період часу з 19 березня 2025 року по 16 липня 2025 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчиняв відносно неї домашнє насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні, висловлюваннях нецензурною лайкою відносно неї, залякуванні та призвело до психологічних страждань. Зазначила, що при вирішенні питання щодо призначення обвинуваченому покарання, вона покладається на розсуд суду.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення і судом з?ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз?яснивши їм положення ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення цілком доведена і його дії суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до психологічних страждань.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Статтею 126-1 КК України передбачено, що домашнім насильством є умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Як зазначається у ч. 6 ст. 28 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Згідно вказаного Закону, кривдник це особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Згідно Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Також, Конституція декларує право кожного на повагу до його гідності, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що, у даній конкретній ситуації, обвинувачений вчинив злочин, пов'язаний із домашнім насильством.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується положеннями ст.ст. 50,65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, особу винного, який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч.3 ст. 173-2 КУпАП, визнає свою вину повністю, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відповідно до ст. 89 КК України є таким, що не має судимості, посередньо характеризується за місцем проживання, позицію потерпілої, висновок органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк, а також обставини, що пом?якшують і обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відносить визнання вини.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до ст. 67 КК України відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи всі обставини по справі, а також те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе при призначенні покарання у виді позбавлення волі із застосуванням статті ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком, та поклавши на нього обов?язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Як зазначено у ч. 2 ст. 76 КК України, на осіб, засуджених за злочини, пов'язані з домашнім насильством, суд може покласти обов'язки та заборони, передбачені ст. 91-1 КК України.
Частини 1 та 3 ст. 91- 1 КК України встановлюють, що в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки, зокрема: направлення для проходження програми для кривдників. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
А тому, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, з метою реалізації комплексного підходу до вирішення проблеми насильства, суд вважає за необхідне направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на три місяці, контроль за виконанням якої віднесений до повноважень органу місцевого самоврядування за місцем його проживання.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Речові докази, судові витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. 373-376 Кримінального процесуального кодексу України суд,-
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 126-1 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.
Згідно з ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов?язки: періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, застосувати до засудженого ОСОБА_4 обмежувальний захід - проходження програми для кривдників, строком 3 (три) місяці, виконання якого покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя : ОСОБА_8