19.11.2025 Провадження по справі № 2/940/496/25
Справа № 940/1176/25
Іменем України
19 листопада 2025 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Косович Т.П.
при секретарі Козуб І.С.
з участю адвоката Загороднього Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Тетіївської міської ради, про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу відповідачки, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 24.06.2025 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а далі стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу відповідачки, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що вони з відповідачкою перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з ним та перебувають на його повному утриманні. Мати ОСОБА_2 проживає окремо від дітей, їх життям не цікавиться, участі у їх вихованні та утриманні не бере та повідомила, що не бажає в подальшому проживати разом із сім'єю, що свідчить про її самоусунення від виконання належним чином батьківських обов'язків з виховання та утримання дітей.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Загородній Є.О. позовні вимоги підтримали. ОСОБА_1 суду пояснив, що він на даний час працює неофіційно, його дохід становить 10 тисяч гривень в місяць.
Відповідачка ОСОБА_2 позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що вона вимушена була поїхати працювати в іншу місцевість, привозила гроші для потреб сім'ї, а відповідач дітьми не займається, його сестра робить з ними уроки, а він постійно сидить в телефоні. Проте вона на даний час проживає с. Княжичі Ружинського району Житомирської області і не має можливості забрати дітей до себе, так як їй немає куди.
Представник третьої особи служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Тетіївської міської ради Меленчук О.П. в судове засідання не прибув, просить справу слухати у його відсутності, підтримує висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Тетіївської міської ради, затверджений рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради № 293 від 29.08.2025 року, згідно якого орган опіки та піклування вважає недоцільним визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком за відсутністю спору між батьками щодо місця проживання їх спільних дітей.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 04.10.2013 року по 24.07.2025 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з батьком, що підтверджується поясненнями сторін, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.10.2023 року та копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 21.05.2015 року, серії НОМЕР_3 від 08.01.2020 року.
Згідно витягів з реєстру територіальної громади, виданих виконавчим комітетом Тетіївської міської ради 11.06.2025 року, ОСОБА_1 та малолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку серії ВРН № 190977 від 24.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Тетіївського районного нотаріального округу Київської області Бурлаченко К.Ф., та витягу про державну реєстрацію прав Тетіївського МБТІ № 32903785 від 18.01.2012 року, житловий будинок в АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 31.08.2021 року навчається у Дібрівському ліцеї Тетіївської міської ради, завжди чистий, доглянутий, заклад освіти відвідує систематично. Вихованням сина займається батько ОСОБА_1 , піклується про нього, цікавиться його навчанням, відвідує батьківські збори (довідка Дібрівського ліцею Тетіївської міської ради № 1061 від 11.06.2025 року).
Малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 04.09.2023 року відвідує Денихівський ЗДО «Світанок» Тетіївської міської ради, куди приходить завжди чистий та доглянутий. Вихованням сина займається батько ОСОБА_1 , піклується про нього, приводить та забирає з садочка, цікавиться його розвитком, поведінкою, навчанням, відвідує батьківські збори (довідка Денихівського ЗДО «Світанок» Тетіївської міської ради від 10.06.2025 року).
Згідно характеристики Денихівського старостинського округу виконавчого комітету Тетіївської міської ради № 179 від 11.06.2025 року, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , на даний час не працює, в порушенні громадського порядку не замічався, компрометуючих матеріалів на нього не надходило.
Згідно з ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Як вбачається із ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.1 ст.18, ч.1 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Частиною першою ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У частині першій ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Частиною першою статті 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно з ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Згідно з ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Частиною 4 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення, але насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Таким чином, визначаючи місце проживання дитини, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суд при вирішенні спору надає першочергове значення саме найкращими інтересами дитини.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів, зокрема, щодо визначення місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Із висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Тетіївської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради № 293 від 29.08.2025 року, вбачається, що орган опіки та піклування вважає недоцільним визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком за відсутністю спору між батьками щодо місця проживання їх спільних дітей, оскільки обидві сторони не проти щоб діти і надалі проживали за місцем їх проживання та реєстрації у АДРЕСА_1 .
В даному випадку, вирішуючи спір про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд враховує малолітній вік дітей, бажання обох батьків займатися доглядом та вихованням своїх дітей, наявність у батька дітей ОСОБА_1 власного житла та самостійного, хоч і неофіційного, доходу, те, що останній займається вихованням малолітніх дітей, піклується про них, має всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей, спиртними напоями або наркотичними засобами не зловживає, аморальних проступків за ним не значиться, те, що мати дітей ОСОБА_2 на даний час не має змоги проживати разом з дітьми, здійснювати постійний догляд за ними, займатися їх виховання та навчанням, а також висновок органу опіки та піклування, а тому визначає місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , оскільки таке рішення буде більше відповідати інтересам дітей, позитивно сприятиме їх як психологічному так і фізичному розвитку.
Разом з цим суд наголошує, що визначення місця проживання дитини разом із батьком не позбавляє матір права на особисте спілкування з дітьми та прийняття участі у їх вихованні.
Відповідно до ст.ст. 180, 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , суд вважає, що позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на їх утримання підлягає задоволенню, оскільки остання є матір'ю малолітніх дітей, а тому зобов'язана приймати участь у їх утриманні.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 поніс судові витрати у вигляді витрат на оплату судового збору за подання позову про визначення місця проживання дітей в сумі 1211,20 гривень (платіжна інструкція монобанку від 17.06.2025 року), а тому дані витрати суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує з відповідачки на користь позивача.
При подачі позову про стягнення аліментів позивач на підставі ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» був звільнений від сплати судового збору.
На час ухвалення судового рішення суду не було надано доказів про звільнення відповідачки від сплати судового збору, тож суд з урахуванням задоволення позову стягує з неї передбачений ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» розмір судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, який становить 1211,20 гривень.
Керуючись 141, 150, 152, 155, 161, 180-182 Сімейного кодексу України, ст.ст. 5, 13, 76-81, 206, 265, 268, 273, 354 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Тетіївської міської ради, про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу відповідачки, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 24.06.2025 року до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а далі стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитиниОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу відповідачки, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , - 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рішення в частині стягнень аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата складення повного рішення: 24.11.2025 року.
Суддя: Т.П.Косович