Єдиний унікальний номер: 379/2091/25
Провадження № 2-о/379/101/25
20 листопада 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Невгада О.В.,
секретаря судового засідання - Бакал О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ,заінтересована особа: Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,
17.11.2025 заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з указаною заявою, в якій просить встановити факт смерті колишнього чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Ботанічне Роздольненського району, Автономна Республіка Крим.
В обґрунтування поданої заяви зазначила, що вона 02.11.1985 року уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб був зареєстрований в м. Тараща Київської області. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_3 . 23.07.2010 року шлюб з ОСОБА_2 був розірваний. 01.11.2025 року їй стало відомо, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Ботанічне Роздольненського району АР Крим, про що 21 квітня 2015 року видано свідоцтво про смерть, яким підтверджується факт смерті. Зазначене місце смерті ОСОБА_2 - с. Ботанічне Роздольненського району, АР Крим, з 20.02.2014 перебуває у тимчасовій окупації російської федерації. Встановлення факту смерті необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану. Це впливає на розмір її частки грошового забезпечення їх сина ОСОБА_3 , який зник безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2025 головуючим суддею в указаній судовій справі визначено суддю Невгада О.В.
Ухвалою суду від 26 вересня 2025 року заяву залишено без руху та надано заявниці строк, який не може перевищувати 3 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху,на усунення недоліків. Ухвала була отримана 17.11.2025 року.
20.11.2025 року до Таращанського районного суду Київської області надійшла заява від заявниці про усунення недоліків.
Ухвалою судді від 20.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 20.11.2025 о 15 год. 40 хв.
20.11.2025 заявниця надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на вимогах заяви наполягає.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення заяви.
Неявка учасника справи, який належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання і від якого не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, не перешкоджає його розгляду.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, у відповідності до вищезазначеної норми, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З огляду на зазначене суд не вбачає перешкод у судовому розгляді справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги заявниці підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якому розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Частиною 2 статті 317 ЦПК України встановлено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 02.11.1985 року уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Львів. Шлюб був зареєстрований в м. Тараща Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 02.11.1985 серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 04.08.1986 серії НОМЕР_2 .
23.07.2010 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 23.07.2010 серії НОМЕР_3 .
24.12.2024 року за №3/3433 ІНФОРМАЦІЯ_5 було направлено «Сповіщення сім'ї (близьких родичів) зниклого безвісти» відповідно до якого Заявницю було поінформовано, що її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 17.12.2024 виконував бойове завдання та з ним було втрачено зв'язок. ОСОБА_3 не повернувся до підрозділу та вважається зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни. Це сповіщення є документом для порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) і надання пільг, установлених законодавством України.
З інформації від 22.06.2025 № 1634/13675 командира в/ч НОМЕР_4 вбачається, що згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_4 «Про поновлення виплат грошового забезпечення та здійснення одноразових виплат сім'ям безвісно відсутніх військовослужбовців або захоплених в полон» №2894 від 14.05.2025, було реалізовано право на отримання виплат матір'ю військовослужбовця ОСОБА_1 із належною часткою виплат у 25%.
Заявницею надано копію свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 21.04.2015, в якому вказано про те, що ОСОБА_2 , громадянин російської федерації, 13.02.1962, м. Львів, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ботанічне Роздольненського району, Крим, про що зроблено актовий запис про смерть № 155 від 21.04.2015 Роздольненським районним відділом записів актів цивільного стану.
На підтвердження смерті ОСОБА_2 заявниця надала також фотографії та відеозапис з місця поховання, на яких зафіксовано пам'ятник з забраженням особи, чоловічої статі та надписом «Погребняк Вячеслав Геннадійович 13.02.1962-16.04.2015».
Відповідно до вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Загальновідомою та такою, що не потребує доказування в контексті ст. 82 ЦПК України є обставина, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє по теперішній час.
Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1064 від 22 серпня 2007 року.
Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України №2/5 від 18 жовтня 2000 року (з наступними змінами), визначено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Вказані нормативно-правові акти не містять спеціальної норми щодо порядку державної реєстрації факту смерті на тимчасово окупованій території, що унеможливлює державну реєстрацію факту смерті в позасудовому порядку.
Таким чином, судом встановлено, що смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ботанічне Роздольненського району, АР Крим, тобто частини України, яка розташована у районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376.
За змістом ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 10 травня 2001 року у справі «Cyprus v. Turkey» (заява №25781/94) ЄСПЛ вказав, що «зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів далеке від абсолютного. Для людей, які проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним від влади defacto, включаючи й їхні суди; і саме в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які стосуються сказаного, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, зокрема і цим. Думати інакше означало б зовсім позбавити людей, які проживають на цій території, всіх їхніх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, це також означало б позбавити їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (§ 96)»
При цьому, у таких випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав громадян окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Постанова Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17).
Враховуючи, що заявниця позбавлена можливості провести державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 у позасудовому порядку, а встановлення даного факту не порушує прав та інтересів третіх осіб та не пов'язане з подальшим вирішенням спору про право, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви та встановлення факту смерті смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м Львів, місце проживання: с. Ботанічне Роздольненського району АР Крим, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ботанічне Роздольненського району, АР Крим.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, рішення про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, підлягає негайному виконанню.
Частиною другою статті 319 ЦПК України встановлено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Разом з тим, суд бере до уваги Інформаційний лист Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду, вих. № 985/0/208-21 від 22.04.2021 року, спрямований головам апеляційних судів, в якому зазначено, що положення цивільного процесуального закону не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, пред'являти в суд письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану в здійсненні реєстрації таких фактів.
Відповідно до пункту 15 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940, якщо державна реєстрація смерті проводиться на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
З огляду на викладене, суд вважає що для проведення державної реєстрації смерті є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якою є заявник, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту смерті, законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянину України свідоцтво про смерть її матері, виданого державним органом України.
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м Львів, місце проживання: с. Ботанічне Роздольненського району АР Крим, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ботанічне Роздольненського району, АР Крим.
Щодо громадянства ОСОБА_2 , суд бере до уваги, що відповідно до рішення Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі №990/143/24 адміністративне провадження № П/990/143/24, яке було залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 8 травня 2025 року суд зазначає, що окупація АР Крим російською федерацією і встановлення на цій території окупаційного режиму (з 20 лютого 2014 року) позначилася на умовах проживання / перебування місцевого населення. Одним із наслідків цієї окупації стало автоматичне і примусове надання (прийняття до) громадянства держави-окупанта та поширення на ці території політичної влади російської федерації.
Держава Україна, з метою визначення особливостей державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях, ухвалила (в особі парламенту) Закон № 1207-VII. У цьому Законі передбачено, з-поміж іншого, те, що Україна не визнає автоматичного набуття особами, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства держави-окупанта (частина шоста статті 5 Закону).
Таким чином, суд не бере до уваги, що в свідоцтві про смерть ОСОБА_2 , виданого органом окупаційної влади, зазначено про його належність до громадянства країни-окупанта.
Разом з тим, матеріали справи містять відомості про те, що ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у місті Львів. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про громадянство» громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Відповідно до ст. 6-8 вказаного закону встановлено підстави набуття громадянства за народженням та за територіальним походженням. Враховуючи наведене, суд висновує, що оскільки в Україні не визнається автоматичне набуття особами, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства держави-окупанта, а ОСОБА_2 народився в м. Львів, тому відповідно до положень статей 1, 6-8 ЗУ «Про громадянство», він належить до громадянства України. Матеріали справи не містять доказів, які б це спростовували.
Згідно п.8 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 293, 295-296, 315-317, 319, 353-355, 430 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті особи, задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м Львів, місце проживання: с. Ботанічне Роздольненського району АР Крим, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ботанічне Роздольненського району АР Крим.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2025.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД