Єдиний унікальний номер: 379/1867/25
Провадження № 2-а/379/33/25
19 листопада 2025 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання Корженко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
про скасування постанови № 1931 від 15.08.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
Позивач 24.10.2025 звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд:
поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом;
скасувати постанову № 1931, яка 18 серпня 2025 року винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення;
всі судові витрати стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він з 27.01.2010 перебував як призовник на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після досягнення 27 річного віку в січні 2020 року він мав отримати військово-обліковий документ як військовозобов'язаного. Тоді ж посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відповідає за облік військовозобов'язаних, при огляді його медичної документації, повідомив, що на облік як військовозобов'язаного ТЦК та СП його може взяти після проходження ВЛК. Оскільки він на той час він проходив лікування, йому було рекомендовано пройти ВЛК після закінчення лікування. Після загострення хвороби він мав можливості більше з'являтися до ТЦК та СП, жодні повістки за місце свого проживання не отримував. Звертає увагу, що обмін посвідчення про приписку до призовної дільниці на військово-обліковий документ, він повинен здійснити при виповненні 27 років у 2020 році, тобто не в особливий період. Відповідно, станом на 2020 рік діяла інша норма КУпАП, яка передбачала відповідальність у виді накладення штрафу від десяти до тридцяти неп оподатковуваних мінімумів доходів громадян, та який фактично становить від 170 до 510 грн.
29 липня 2025 року о 05:48 год, коли він їхав до м. Києва для проходження планового медичного обстеження, на контрольно-пропускному пункті у АДРЕСА_1 , співробітниками поліції його було затримано та повідомлено, що він по базі рахується як ухилянт та має бути доставлений у найближчий ІНФОРМАЦІЯ_3 . Затримання відбулося без пред'явлення будь-яких повісток, без належного роз'яснення прав, без складання протоколу про адміністративне правопорушення та без участі захисника. Після початку огляду лікарями ВЛК, 29.07.2025, його було госпіталізовано швидкою медичною допомогою до лікувального закладу. Після госпіталізації він уповноважив свою дружину офіційно звернутися до відповідача із заявою про надання копій документів, складених 29.07.2025 та проведення службового розслідування по факту незаконного затримання та відмові у наданні медичної допомоги. До 15.08.2025 він перебував та стаціонарному лікуванні. Проте, 16.10.2025 від Таращанського ВДВС, за допомогою засобів поштового зв'язку, отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 79309109 від 09.10.2025 з приводу примусового виконання постанови № 1931 від 15.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, про розгляд справи про адміністративне правопорушення не був повідомлений, копію постанови не було надіслано на його адресу проживання.
Представник відповідача у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, не подав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 27.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 06.11.2025. Крім того, відповідачу запропоновано подати до суду матеріали адміністративної справи, на підставі яких винесено оскаржувану постанову, у строк до 04.11.2025.
04.11.2025 представником позивача подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
06.11.2025 позивачем подано заяву про проведення судового засідання 06.11.2025 у його відсутність , оскільки в цей час буде перебувати на прийомі у лікаря. Позовні вимоги підтримує повністю. Крім того, зазначив, що після подання позову до суду, відповідача, намагаючись тиснути на нього, 23.10.2025 оголосив його в розшук.
Протокольною ухвалою суду від 06.11.2025, судове засідання відкладено до 19.11.2025.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належно.
Представник позивача - адвокат Якименко О.В. у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належно. 19.11.2025 подав заяву про проведення розгляду справи без його участі, в зв'язку з повторною неявкою представника відповідача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належно.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належно.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 205 КАС України).
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч. 4 ст. 229 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 250 КАС України).
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
15.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником поліції Демченко Д.В. винесено постанову № 1931 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (а.с.12).
Як убачається з постанови, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 29.07.2025 близько 05:05 год на АД Київ-Одеса, ОСОБА_1 (позивач) не мав при собі військово-обліковий документ та не пред'явив його за вимогою поліцейського, в особливий період, порушивши вимоги ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Дослідивши протокол з додатками, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважав доведеним, що позивача вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки він являється особою чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, та в порушення описаних норм законодавства України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, не мав при собі військово-обліковий документ та не пред'явив його за вимогою поліцейського.
03.10.2025 вказану постанову було направлено для примусового виконання до Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) (а.с.13).
09.10.2025 головним державним виконавцем Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79309109 з виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1931 від 15.08.2025 та направлено сторонам (а.с.23-26).
Відповідач з 30.07.2025 по 06.08.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у об'єднаному відділенні терапевтичного профілю КНП ТМР «Таращанська міська лікарня», а з 07.08.2025 по 15.08.2025 - у хірургічному відділенні (а.с.29-31).
Згідно довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.11.2025 № 3/642, позивач перебував в ІНФОРМАЦІЯ_3 , 04 листопада 2025 року пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої, медичні документи направлено на затвердження ВЛК вищого рівня (тимчасово непридатний до в/с згідно наказу МО України № 402 від 2008 року за статтею 44) (а.с.50).
Позивач вніс свої відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, отримав військово-обліковий, що підтверджується відповідними відомостями з додатку «Резерв+», де міститься запис «Порушення правил військового обліку», причина розшуку - «не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК», дата початку розшуку 23.10.2025 (а.с.59).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) (ч. 2 ст. 286 КАС України).
У даному випадку, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували, що позивач мав змогу і повинен був дізнатися до 16.10.2025 (дата отримання постанови про відкриття виконавчого провадження за оскаржуваною пстановю) про існування оскаржуваної ним постанови від 15.08.2025 і саме з цієї дати необхідно обраховувати строк, встановлений приписами статті 286 КАС України на оскарження цієї постанови.
Вказані факти можуть свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом її прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених КАС України.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235КУпАП).
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.1, 2 ст. 2 КАС України).
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 210-1 КУпАП).
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваної постанови було порушення ОСОБА_1 вимог ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за нормами якої - у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зокрема повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Зі змісту ст. ст. 245, 248 КУпАП випливає, що одним із основних завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є об'єктивне з'ясування обставин справи, рівність всіх громадян перед законом і органом, що розглядає справу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1, 4 ст. 73 КАС України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 74 КАС України).
Статтею 62 Конституції України передбачено, що в Україні діє презумпція невинуватості, коли особа вважається невинуватою у вчиненні будь-якого правопорушення, доки її вину не буде доведено в установленому Законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено судом, позивач категорично заперечує проти рішення відповідача за № 1931 від 15.08.2025, в тому числі і з підстав відсутності будь-яких доказів вчинення нею правопорушення за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП. При цьому доказів, які б підтверджували факт вчинення саме позивачем 15.08.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч. 3 КУпАП, відповідачем суду надано не було, тобто відповідач не надав суду жодних доказів щодо наявності складу адміністративного правопорушення.
Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, єдиними доказами нібито вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП є протокол про адміністративне правопорушення та оскаржуване рішення, винесене за наслідками розгляду цього протоколу, інших відомостей оскаржуване рішення не містить.
В свою чергу, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом вчинення правопорушення, оскільки протокол є предметом оцінки органу, який уповноважений на розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи у сукупності з іншими доказами, які в даній справі відсутні.
Натомість, відповідно до практики Верховного Суду навіть визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності інших доказів не може бути достатнім доказом такого порушення (ВСКАС у справі № 177/525/17 від 08.07.2020).
Відповідно до рішення Європейського суду з людських прав у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
Як вбачається з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року по справі за № 215/5304/16-а (2-а/215/47/17) - притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється за умови повного з'ясування усіх обставин вчиненого нею адміністративного правопорушення та виявлення причин, що спричинили його вчинення. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності не достатньо лише встановлення факту вчинення нею порушення, оскільки застосування передбачених нормами КУпАП заходів впливу, можливе лише за умови відсутності обставин, визначених ст. ст. 17, 247 КУпАП та у разі, якщо вина особи повністю, доведена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, суд вбачає, що відповідачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач всупереч вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та, відповідно, правомірність оскаржуваної постанови.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний зокрема має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просила просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати.
На підтвердження сплати судового збору, позивачем надано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 76211032-1 від 24.10.2025 на суму 606,00 грн (а.с.36).
Так, відповідно до сформованого правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (605,60 грн у 2025 році).
Тому, враховуючи те, що позов підлягає до задоволення повністю та зважаючи на документально підтверджені судові витрати, суд вважає необхідним стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 605,60 грн.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 7, 9, 210-1, 213, 245, 248, 251, 280 КУпАП, статтями 2, 5, 9, 16, 20, 72, 73, 75, 77, 122, 132, 134, 139, 246, 255, 286 КАС України, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови № 1931 від 15.08.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Постанову № 1931 за справою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 15.08.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником поліції ОСОБА_2 - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати понесені у зв'язку із сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження згідно ст. 295 КАС України.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце знаходження: АДРЕСА_1 , код ЄРДПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено та підписано 19.11.2025.
Головуючий:В. І. Зінкін