Єдиний унікальний номер: 759/12379/25
Провадження № 2/379/502/25
(ЗАОЧНЕ)
20 листопада 2025 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Шабрацького Г.О.
за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Таращі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
У червні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що шлюб між нею та відповідачем було зареєстровано 20 серпня 2020 року Святошинським районним у місті Києві ВДРАЦС ЦМРУЮ МЮ (м. Київ), актовий запис №668. Сторони від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони втратили почуття любові та поваги один до одного тобто ті почуття, які є моральною основою шлюбу. Будь-які спроби в свій час примиритися не дали бажаних результатів оскільки у позивача з відповідачем різні погляди на сімейне життя та обов'язки. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені більше трьох років. Позивач просила шлюб розірвати з причин неможливості подальшого перебування у шлюбних відносинах.
Позивач, у судове засідання не з'явилась, відповідно до позовної заяви просила розглядати справу за її відсутності. Просить позов задовольнити та наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про виклик відповідача. Враховуючи вимоги частини 11 статті 128 ЦПК України «з опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Однак, відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався в судове засідання не з'явився заяв та клопотань не надіслав.
Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Вивчивши позовну заяву, перевіривши викладені у ній обставини, дослідивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.
Суд установив, що 20 серпня 2020 року позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Святошинському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №668, що вбачається з наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.08.2020 (а.с. 4).
Сторони від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5). Подальше подружнє життя та збереження сім'ї є неможливим, сторони втратили почуття любові друг до друга, погіршились взаємовідношення, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбні відношення фактично припинені. Дана родина розпалася остаточно, подальше спільне проживання чоловіка і дружини та збереження даної родини суперечить інтересам обох з подружжя.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, що визначено положеннями ст. 24 СК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя.
За вимогами ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритись, відповідних заяв суду не подавали.
Згідно з положеннями частин третьої та четвертої ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
З матеріалів справи та позицій сторін суд установив, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя сторін не склалось та припинене. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Суд вважає встановленим, що позовна заява відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами слід припинити шляхом його розірвання.
Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка прізвище при реєстрації шлюбу не змінювала.
Спір про майно відсутній.
Керуючись ст.ст. 109-112 СК України, ст.ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу-задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 20 серпня 2020 року Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №668.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду, через Таращанський районний суд Київської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 20.11.2025 року.
Суддя Таращанського районного суду Київської областіГригорій ШАБРАЦЬКИЙ