Єдиний унікальний номер: 357/13719/25
Провадження № 2/379/671/25
(заочне)
20 листопада 2025 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Разгуляєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Мовчан М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща в залі суду № 4, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, свої позовні вимоги мотивує тим, що 27.05.2019 року між АТ «ОТП банк» та ОСОБА_1 підписано заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП банк» №2024056203. На виконання умов вказаного договору первісний кредитор надав відповідачу кредит в обмін на її зобов'язання повернути кредит та сплатити відсотки за його користування у встановлені договором строки.
Відповідач своїх зобов'язань за вказаним договором належним чином не виконав та у нього утворилась заборгованість. 24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та позивачем укладено договір факторингу № 24/03/23 за умовами якого позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками зазначених у реєстрах боржників, зокрема, за договором № 2024056203 від 27.05.2019, укладеного між АТ «ОТП Банк» та відповідачем.
На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 24288,22грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00грн.
01.09.2025 року дана позовна заява надійшла в провадження Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області О.Я. Ярмоли від 03.02.2025 року дану справу передано за підсудністю на розгляд до Таращанського районного суду Київської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. ст. 31 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2025 справу передано для розгляду судді Разгуляєвій О.В.
Ухвалою суду від 02.10.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, в позовній заяві зазначила клопотання про розгляд справи без участі представника та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судові засідання 28.10.2025 та 20.11.2025 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи позицію позивача, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17 Закону України"Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (AlimentariaSandersS.A.v.Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Згідно ч.8 ст.178ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Судом встановлено, що 27.05.2019 р. між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2024056203 (а.с.8 та на зв.).
На підставі укладеної заяви-анкети про надання банківських послуг (а.с.10 на зв.), АТ «ОТП банк» відкрив відповідачу поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 та надав електронний платіжний засіб. Відповідачем також було підписано паспорт споживчого кредиту до договору за яким ОСОБА_1 було встановлено кредитну лінію у розмірі 2500,00 грн. (з можливістю збільшення, відповідно до кредитного договору), строком на 36 місяців (з правом пролонгації) із розміром процентної ставки 5% в місяць.
Відповідно до укладеного договору банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 3398 грн. строком на 24 місяці. Розмір фіксованої процентної ставки впродовж пільгового періоду за користування кредитом становить 0,01% річних (а.с.11). Договір було укладено в електронній формі.
Підтвердженням отримання емітованої картки № НОМЕР_2 на ім'я відповідача є розписка з особистим підписом ОСОБА_1 (а.с.14 на зв.).
АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за заявою-анкетою про надання банківських послуг виконало в повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості, а відповідач не виконав умов договору, а тому станом на день відступлення права вимоги має заборгованість в розмірі 24288,22 грн. з яких: - 14280,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; - 10 008,22 грн. заборгованість за відсотками (а.с.26-38).
Факт користування кредитними коштами, а також розмір заборгованості за використаними кредитними коштами підтверджується вищевказаними даними рахунку, відкритому в АТ «ОТП Банк» на ім'я ОСОБА_1 (а.с.17-22), а також рахунком- фактурою № СФВСН-0000003614 (а.с.14).
24.03.2024 р. між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу № 24/03/23, посвідчений Бочкарьовою А.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстровий №256, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Брайт Інвестмент» право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 2024056203 від 27.05.2019 (а.с.50-54).
Згідно із витягом з додатку до договору факторингу №24/03/23, укладеного 24 березня 2023 року, було відступлено право вимоги за кредитним договором №2024056203 від 27.05.2019 щодо боржника ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості 24288,22 грн., з яких: основна сума боргу 14280,00 грн., загальна сума відсотків 10008,22 грн. (а.с.16).
Згідно із платіжним дорученням №46 від 24.03.2023 позивач ТОВ «Брайт Інвестмент» сплатило визначену договором факторингу суму 7155000,00грн. на рахунок АТ «ОТП Банк» (а.с.55).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав договір №2024056203 від 27.05.2019, однак умови договору порушив.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Отже, відповідно до умов даного договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 позивач прийняв право грошової вимоги і став новим кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором №2024056203 від 27.05.2019, укладеним між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Відповідачу було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості наявність простроченої заборгованості за кредитом (а.с.23).
Доказів погашення заборгованості суду надано не було.
Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З наданого позивачем розрахунку (а.с. 16), вбачається, що заборгованість за кредитним договором №2024056203 від 27.05.2019 станом на 24.03.2023 (дата відступлення прав вимоги) становить 24288,22 грн та складається з: заборгованості за тілом кредиту 14280,00 грн., заборгованості за відсотками 10008,22 грн., яка також підтверджується наданою випискою по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 (а.с. 17-22).
У відповідності до ст. 76 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За приписами ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ч. 1 ст. 79 ЦПК України та ч. 6 ст. 81 ЦПК України докази мають відповідати ознакам достовірності, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, своєчасно первісному кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом не повернув, чим порушив ст. 526 ЦК України та умови договору, разом з тим, первісний кредитор своє право вимоги до відповідача за договором відступлення передав - позивачу, у якого відповідно виникло право стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за користування кредитними коштами.
Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст.76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Щодо витрат на правову допомогу суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.
Згідно ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, на підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача було долучено копію договору № 43115064 від 01 липня 2025 року про надання правової допомоги, додаткову угоду №2024056203 до договору № 43115064 від 01 липня 2025 року детальний опис робіт, виконаних АБ «Ольги Клещ», необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «Брайт Інвестмент» в якому значиться, що вартість послуг становить 5000 грн., яка включає в себе: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «Брайт Інвестмент» 1500 грн., складання позовної заяви 3000 грн., формування додатків до позовної заяви 500 грн, акт №2024056203 від 20.08.2025 про підтвердження факту надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Дослідивши перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, суд дійшов висновку про задоволення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, суд вважає за можливе стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.4,5,12,13,76 - 81,89,133,141,223,258-261, 263-268, 274, 289, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст.11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612,626,625,628,629,634,638,639,1048,1050,1054 ЦК України; ст.ст.3,11 Закону України «Про електронну комерцію», суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» суму заборгованості за кредитним договором № 2024056203 від 27.05.2019 у розмірі 24288,22 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту 14280,00 грн., заборгованості за відсотками 10008,22 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, код ЄДРПОУ 43115064;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено та підписано 20.11.2025.
Головуючий: О.В. Разгуляєва