Єдиний унікальний номер: 379/2089/25
Провадження № 1-кс/379/333/25
14 листопада 2025 рокум.Тараща
Слідчий суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката - /в режимі ВКЗ/ ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025111290000404, внесеному до ЄРДР 12 листопада 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
14.11.2025 до Таращанського районного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025111290000404, внесеному до ЄРДР 12 листопада 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділенням відділення поліції №2 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025111290000404 від 12.11.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.04.2025 №14 солдата ОСОБА_5 , призваного на військову службу під час мобілізації на особливий період, призначено на посаду командира відділення засобів радіозв'язку взводу зв'язку роти зв'язку передового командного пункту цієї ж військової частини.
Солдат ОСОБА_5 , як військовослужбовець Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами статей 9, 11, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, бути дисциплінованим, під час перебування поза розташуванням військової частини не допускати негідних вчинків.
12 листопада 2025 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де також проживає його співмешканка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У цей час між ними виник словесний конфлікт під час телефонної розмови, у ході якої ОСОБА_5 висловив намір спалити належний ОСОБА_7 автомобіль марки «HondaCivic», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Після завершення телефонної розмови, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді знищення майна, підійшов до вказаного автомобіля, який перебував біля домоволодіння за вищевказаною адресою.
Діставши акумулятор із транспортного засобу, ОСОБА_5 розбив ним скло багажника автомобіля, після чого помістив акумулятор у багажник, облив вміст багажного відділення легкозаймистою речовиною - ацетоном - та підпалив його.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_5 автомобіль марки «HondaCivic», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , згорів повністю, чим потерпілій заподіяно матеріальної шкоди.
13.11.2025 о 01 год. 54 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
13.11.2025 о 18 год. 55 хв. ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Копії клопотання та доданих до нього документів надані ОСОБА_5 та його адвокату ОСОБА_6 14.11.2025 о 07 год. 30 хв., про що свідчать відповідні розписки.
Підозра ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також необхідність застосування до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обґрунтовуються доказами, зібраними під час досудового розслідування та наявними в матеріалах кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання прокурор пояснив, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 обґрунтоване долученими до нього доказами. Вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в умисному знищенні чужого майна шляхом підпалу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, в разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить тяжкість кримінального правопорушення, за яке передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 10 років. Прокурор також пояснив, що підозрюваний не має сім'ї та міцних соціальних зв'язків, не вперше вчиняє злочини. На даний час ОСОБА_5 , в силу ст. 89 КК України, є несудимим. Разом з тим, у Шевченківському районному суді м. Києва у цей час розглядається справа по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України, яка перебуває на стадії дослідження письмових доказів. В даний час у зазначеному кримінальному провадженні запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обраний, але раніше відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк дії якого скінчився. ОСОБА_5 багаторазово порушував умови домашнього арешту. Крім того, після закінчення дії запобіжного заходу, він не повернувся до місця несення служби, що може свідчити про вчинення ним ще одного злочину. Вказані обставини, на думку прокурора свідчать про відсутність у ОСОБА_5 стримуючих факторів.
Також прокурор, наголосив, що лише виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам. ОСОБА_5 має задовільний стан здоров'я та майновий стан, оскільки, як військовослужбовець, отримував від держави належне грошове забезпечення. Просив задовольнити клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , врахувавши, що часом фактичного затримання ОСОБА_5 є 21 година 30 хвилин 12 листопада 2025 року. У разі прийняття рішення про можливість застосування застави, визначити її розмір у вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб, що складає 242240 гривень.
Слідчий клопотання підтримав у повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_5 , у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Повідомив, що він дійсно вчинив інкриміновані йому дії за наведених у клопотанні обставин. Пояснює свої дії конфліктом зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 . Із-за її дій йому раніше доводилось порушувати умови домашнього арешту, застосованого до нього Шевченківським районним судом м. Києва у справі про спричинення тяжких тілесних ушкоджень. Також повідомив, що завдання потерпілому тілесних ушкоджень (яке є предметом судового розгляду у іншій справі) сталось внаслідок самооборони, при цьому конфлікт з потерпілим виник також із-за ОСОБА_7 12.11.2025 після вчинення підпалу автомобіля, він був затриманий приблизно о 20 чи 21 годині. Також пояснив, що на обліку у психіатра та нарколога він не перебуває. Визнає, що раніше порушував умови домашнього арешту, але просить у задоволенні клопотання слідчого відмовити та обрати домашній арешт, запевняє, що більше не буде порушувати умови домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_6 , беручи участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ, заперечував щодо застосування до його підзахисного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, зазначених у клопотанні, та не обґрунтовано неможливість застосуванні іншого, більш м'якого, запобіжного заходу. Просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту або зменшити розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали додані до клопотання, у межах наведених доводів, висновує наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею установлено, що 12 листопада 2025 року до ЄРДР внесено відомості за №12025111290000404 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
13 листопада 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Підозра ОСОБА_5 обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- електронним рапортом, про повідомлення на лінію «102», щодо вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію;
- протоколом огляду місця події від 12.11.2025 за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого було оглянуто пошкоджений вогнем автомобіль, а також виявлено та вилучено металеву каністру 5 л. «WOLVER» «ANTIFREEZE & COOLANT? -38°? WG11°"»;
- актом про пожежу від 12.11.2025 відповідно до якого пожежею знищено автомобіль марки «HondaCivic» 1999 р., державний номерний знак НОМЕР_2 , причина пожежі підпал;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 який повідомив, що після сварки зі своєю співмешканкою він, взяв ємність з легкозаймистою речовиною, після чого облив транспортний засіб та підпалив його та протоколом проведення слідчого експерименту за його участю від 13.11.2025.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення чужого майна шляхом підпалу.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, що згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
При дослідженні особи (соціальні зв'язки) встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Северинівка Таращанського району Київської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», не депутат, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимий, однак 31.07.2025 направлено обвинувальний акт до Шевченківського районного суду м. Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Згідно із службовою характеристикою з місця проходження служби солдат ОСОБА_5 характеризується позитивно.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, слідчий суддя вважає, що необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід, як то передбачено ч.1 ст.177 КПК України. Так, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу необхідно з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи тяжкість покарання що загрожує підозрюваному, оскільки йому загрожує безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, відсутні сталі соціальні зв'язки, а наявні соціальні зв'язки не стали на заваді вчинення кримінального правопорушення;
2) незаконно впливати на свідків, потерпілу у вказаному кримінальному провадженні, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлюючи, що йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, не маючи стримуючих факторів щодо вчинення дій, які негативно вплинуть на проведення досудового розслідування у даному кримінальному правопорушенні може незаконно впливати на свідків, потерпілу шляхом психологічного або фізичного насильства, прохань, підкупу тощо, з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності;
3) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, що мало місце під час судового розгляду іншого кримінального провадження, в якому він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що свідчить про відсутність будь-яких стримуючих факторів щодо вчинення протиправної поведінки, в тому числі кримінальних правопорушень. Так, ОСОБА_5 , являючись обвинуваченим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, кримінальне провадження щодо якого перебуває на розгляді в Шевченківському районному суді м. Києва, вчинив умисний тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 194 КК України. З цього слідує, ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення є реальним. Крім цього. дії останнього свідчать про нехтування ним загальноприйнятими нормами поведінки, а відтак - на наявність у нього та схильності до вчинення інших кримінальних правопорушень.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя вважає доведеними ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та, відповідно до ч. 2 цієї статті, про наявність підстав для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Більш м'які запобіжні заході не можуть бути застосовані до підозрюваного виходячи з наступного:
- особисте зобов'язання не може бути застосоване з огляду на високий ступінь ризику вчинити інше кримінальне правопорушення;
- особиста порука не може бути застосована, оскільки у органу досудового розслідування відсутні будь-які дані про осіб, які, заслуговуючи на довіру, можуть надати письмове зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
- домашній арешт не може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_5 оскільки підозрюваний вчинив злочин перебуваючи по місцю свого проживання, тобто по місцю, де він раніше перебував під домашнім арештом за ухвалою слідчого судді Шевченківського райсуду м. Києва. Вказана обставина свідчить, що навіть перебуваючи вдома - ОСОБА_5 вчинив умисний тяжкий злочин, а тому застосування до останнього домашнього арешту не зможе гарантувати його належної поведінки.
З доданих до клопотання ухвал слідчих суддів Шевченківського районного суду у справі №761/20114/25 від 17.05.2025 та від 14.07.2025 вбачається, що до ОСОБА_5 було застосовано домашній арешт до 15.07.2025 включно, який було продовжено до 16.08.2025 включно. Разом з тим, до клопотання надано докази порушення ОСОБА_5 умов домашнього арешту 04, 11, 14, 19, 21, 23, 29, 31 липня 2025 та 04 серпня 2025. Хоча вказана інформація не має прямого відношення до даного кримінального провадження, але характеризує ОСОБА_5 , як схильного до порушення умов перебування під домашнім арештом.
Згідно п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя висновує, що стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж зазначений у клопотанні, не зможе запобігти ризикам, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України є виключним випадком застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, відповідно до вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Саме застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку слідчого судді, відповідає охороні прав і інтересів суспільства.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/06 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Слідчий суддя встановив, що підозрюваний не відноситься до осіб, визначених ч.2 ст.183 КПК України, щодо яких не може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Часом фактичного затримання ОСОБА_5 є 21 год. 30 хв. 12.11.2025, що вбачається з протоколу затримання ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні злочину від 13.11.2025, а тому саме з цього моменту слід рахувати строк тримання ОСОБА_5 під вартою.
При цьому, враховуючі конкретні обставини по справі, слідчий суддя вважає за необхідне обрати запобіжний захід на строк 60 днів.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки, з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, визначаючи розмір застави, бере до уваги обставини, встановлені ст. ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, розмір матеріальної шкоди завданий кримінальним правопорушенням, а тому вважає, що підозрюваному ОСОБА_5 слід визначити заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 гривень.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.
Вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя не приймає до уваги доводи підозрюваного та його захисника, які наголошував на можливості та доцільності застосувати щодо ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, але обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а саме вчинення його по місцю проживання свідчать про те, що застосування домашнього арешту не може запобігти ризику вчинення ОСОБА_5 іншого злочину. На спростування наведених висновків слідчого судді стороною захисту не надано жодного доказу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 182-184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 310, 371, ч.2 ст.376, 392, 393, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025111290000404, внесеному до ЄРДР 12 листопада 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Северинівка, Таращанського району, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», не депутата, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів та утримувати його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 21 год. 30 хв. 12 листопада 2025 року.
Строк дії ухвали - до 10 січня 2026 року включно.
У порядку ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України у межах, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р UA 768201720355259001000018661, отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 26268119, Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Підозрюваний ОСОБА_5 звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом в цій ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави, на підставі ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та (або) суду;
- не відлучатися із с. Северинівка, Білоцерківського району, Київської області, в якому проживає підозрюваний без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та (або) місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що якщо він порушить покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. В такому разі суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчої групи у кримінальному провадженні - старшого слідчого СВ ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 .
Копію ухвали негайно вручити учасникам процесу після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.11.2025 року.
Слідчий суддя
Таращанського районного суду
Київської області ОСОБА_12