Єдиний унікальний номер: 378/1226/25
Провадження № 2/378/469/25
17 листопада 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого судд: Марущак Н. М.
за участю секретаря Гончарук Ю. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 з посиланням на те, що 23.06.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10452249, відповідно до умов якого кредитодавець надав кошти відповідачу, а позичальник зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у строки, визначені в договорі.
11.08.2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс»укладено договір факторингу № 11-08/25. Відповідно до вказаного договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТОВ «Факторинг Партнерс»набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.
Відповідачка зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим має заборгованість 15690,00 грн., з яких 3000,00 грн. за тілом кредиту, 12450,00 грн. за процентами на дату відступлення прав вимоги, 240,00 грн. за процентами з моменту відступлення по дату виготовлення розрахунку заборгованості .
Позивач просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача вказану суму заборгованості за кредитним договором - 15690,00 грн., на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 9000 грн.
Ухвалою Ставищенського районного суду від 25.09.2025 відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження(а. с. 115).
Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс»в судове засідання не з'явився, про час та розгляд справи товариство повідомлене належним чином (а. с. 129), відповідно до позову вказане товариство просить справу розглядати у відсутність його представника (а. с. 6).
Відповідачка в судове засідання вдруге не прибула, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки, копії ухвали про відкриття за зареєстрованим місцем проживання (а. с. 114, 118, 126), проте, вказані поштові відправлення повернулись з довідками відділення ПАТ «Укрпошта» з відміткою щодо отримання поштового відправлення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 123, 131).Тому суд вважає, що відповідачка відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України про розгляд справи повідомлена належним чином. Крім того, відповідачка про розгляд справи повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади України (а. с. 125), відзив на позовну заяву не надала.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
23 червня 2024 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту Кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем Позивача, було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 10452249, за яким товариство приймає на себе зобов'язання надати, а позичальник має право отримати та зобов'язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим Договором (а. с. 38 - 49).
Відповідно до умов кредитного договору (п.п. 2.1-2.7) ТОВ «ЕКО ФІН» взяло на себе зобов'язання надати відповідачу кредит, на наступних умовах: сума кредиту - 3000 грн.; строк користування кредитними коштами - 730 днів, який починається з 23.06.2024 та закінчується 22.06.2026 (дата остаточного погашення заборгованості) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду. Дисконтний (пільговий) період - 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 06.07.2024 (рекомендована дата платежу); поточний період - 716 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду і закінчується 22.06.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).
Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 3,65 % відсотків річних (0.01 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365 % відсотків річних (1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Відповідно до п. 4.2 Договору Товариство має право: вимагати від позичальника належного виконання умов цього Договору та дострокового повернення кредиту, плати за користування кредитом у вигляді нарахованих процентів та пені (у разі застосування), в тому числі в разі - хоча б одноразового порушення позичальником взятих на себе зобов'язань, у т.ч. пов'язаних зі сплатою належних з нього до сплати згідно Графіку розрахунків платежів, тощо.
ТОВ «ЕКО ФІН» виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника/картковий рахунок позичальника, що підтверджується копією квитанції № 41913-42806-92643 від 23.06.2024 відповідно до якої ТОВ «ЕКО ФІН» перерахувало 3000 грн. на картковий рахунок НОМЕР_1 (а. с. 19) (який вказаний в п. 10 кредитного договору).
20.08.2025 за №15864869 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» направлено ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень основного зобов'язання та погасити простроченні платежі (а. с. 16 - 17)
Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «ЕКО ФІН» станом на 11.08.2025 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 10452249 становить 15450,00 грн., що складається з: заборгованість за тілом - 3000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 12450,00 грн. (а. с. 21 - 26).
11.08.2025 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «ЕКО ФІН» укладено договір про відступлення (купівлю продаж) прав вимов № 11-08/25, відповідно до умов якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло право грошової вимоги до позичальників (а. с. 28 - 32).
Згідно п. 5.2 договору факторингу права вимоги вважаються відступленими (переданими) клієнтом та набутими (прийнятими) фактором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру в друкованому вигляді.
Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників за вказаним Договором факторингу від 11серпня 2025 року № 11-08/25 ТОВ «ЕКО ФІН» передав, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняв реєстр боржників в кількості відступлених прав грошової вимоги - 168 (а. с. 51).
Згідно з реєстром боржників до Договору факторингу від 11серпня 2025 року № 11-08/25ТОВ «Факторинг Партнерс»набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 23червня 2024 року в загальному розмірі 15450,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 3000,00 грн., заборгованість за процентами 12450,00 грн. (а. с. 53-54, 55).
Відповідно до розрахунку заборгованості за вказаним договором кредиту, здійсненого ТОВ «Факторинг Партнерс» за період з 11.08.2025 по 20.08.2025 після укладення 11.08.2025 року вищевказаного договору відступлення № 11-08/25 загальна сума заборгованості станом на 20.08.2025 становить 15690,00 грн., з яких заборгованість за тілом - 3000,00 грн., заборгованість за відсотками - 12690,00 грн. (а. с. 27).
Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених у справі обставин, суд вважає, що відповідач, отримавши обумовлену у кредитному договорі суму, належним чином не виконала взяті на себе кредитні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підтверджується письмовими доказами та підлягає стягненню з позичальника на користь банку.
Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подала.
З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між позивачем та первісним кредитором ТОВ «ЕКО ФІН»кредитного договору, факт отримання відповідачем коштів за вказаним договором та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору у строки, визначені сторонами, та факт переходу права вимоги за цим договором до позивача ТОВ «Факторинг Партнерс», - суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь ТОВ «Факторинг Партнерс»вищевказаної заборгованості в сумі 15690,00 грн., з яких заборгованість за тілом - 3000,00 грн., заборгованість за відсотками - 12690,00 грн..
У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь судові витрати, в. ч. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.
При вирішенні питання про стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.
Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Стороною позивача надано суду: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс»(а. с. 77 - 79), за яким адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання надати клієнту юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Відповідно до пункту 4.1. Договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору. До матеріалів справи також було долучено прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» з переліком можливих наданих послуг та їх вартістю ( а. с. 81). На виконання вимог п. 4.1. договору та ч. 3 ст. 137 ЦПК України надано заявку на отримання юридичної допомоги № 1023 по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (а. с. 82) та детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) - витяг з акту № 16 про підтвердження факту надання правничої допомоги від 22.08.2025, відповідно до якого адвокатським об'єднанням за вищевказаним договором надано послуги на загальну суму 9000,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - за надання усної консультації з вивченням документів (2 год.), 6000,00 грн. - за складання позовної заяви (2 год.),
Отже матеріалами справи дійсно підтверджується факт отримання ТОВ «Факторинг Партнерс» послуг Адвокатського об'єднання «Лігал Ассістанс»з надання правової допомоги в суді першої інстанції.
Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що дана справа для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує зібрання великого обсягу доказів, залучення до участі у справі інших учасників.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Слід зазначити, що звернення до суду з позовами про стягнення боргу за кредитним договором носить масовий характер. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат та часу у загальному розмірі 4 години. Витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 205, 207, 512, 514, 513, 516, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК Українист. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором від 23 червня 2024 року № 10452249 в сумі 15690 (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» на відшкодування судових витрат 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) 40 копійок витрат по сплаті судового збору та 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги.
У іншій частині судових витрат відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»(03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521. ЄДРПОУ 42640371).
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ).
Повне рішення складено 17 листопада 2025 року.
Суддя Н. М. Марущак