Єдиний унікальний номер: 378/1353/25
Провадження № 2-о/378/35/25
14 листопада 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.
за участю секретаря: Москаленко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Ставищенська державна нотаріальна контора Білоцерківського району Київської області, про встановлення факту припинення обтяження речового права на нерухоме майно та припинення обтяження, -
До суду з вказаною заявою звернулася ОСОБА_1 , з посиланням на те, що 19.03.1998 року ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_3 прийняв в дар житловий будинок АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Ставищенського нотаріального округу Шепітко В.В. за р.690. Право власності на вказаний житловий будинок до 01.01.2013 року, зареєстровано (кн.13 реєстровий №1796) за ОСОБА_3 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_3 помер. На її звернення до Ставищенської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з вищевказаного житлового будинку, нотаріус роз'яснила, що у відповідності до п. 4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, отриманих шляхом безпосереднього доступу до нього виявлено обтяження №55710 від 07.07.2004 р. про заборону відчуження вказаного житлового будинку. Підстава обтяження - повідомлення б/н від 15.06.1972 року «Завод, Ставище маслозавод». Відомості до реєстру вносились на підставі реєстру по накладенню заборон відчуження нерухомого майна Ставищенської державної нотаріальної контори за 1965-2004 роки, який в подальшому передано на зберігання до філії №2 Київського обласного державного нотаріального архіву (м. Біла Церква). Згідно відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, на нерухоме майно накладено обтяження: заборона (архівний запис) за реєстраційним №55710, зареєстроване 07.07.2004 р. Ставищенською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н, 15.06.1972, Завод, Ставище маслозавод. Об'єкт обтяження: будинок адреса: АДРЕСА_1 . Власник: ОСОБА_4 . Додаткові дані: архівний номер: 5586962KIEV483, архівна дата: 20.03.2003р., дата виникнення: 15.06.1972, № реєстру: 32-209, внутр. №A001383524F42D306258, с. 27 Ставищенська ДНК. Її сусідка ОСОБА_4 , яка постійно до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала в належному їй будинку АДРЕСА_1 , в молоді роки працювала в 1972 році на Ставищенському маслозаводі, де в рахунок заробітної плати взяла позику. На забезпечення виконання зобов'язання державному нотаріусу Ставищенський маслозавод надіслав повідомлення б/н від 15.06.1972 року, яке стало підставою для внесення запису до реєстру по накладенню заборон відчуження нерухомого майна Ставищенської державної нотаріальної контори за 1965-2004 роки, помилково в частині номера будинку, на належний свекрусі ОСОБА_5 будинок АДРЕСА_1 . Повідомлення про погашення боргу Ставищенський маслозавод не надіслав. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 03.03.1993 року р. №102 Ставищенська державна нотаріальна контора видала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно з якого спадкоємцем за заповітом, посвідченим 18.06.1991 року р.1-170 Ставищенською РДНК, на житловий будинок АДРЕСА_1 є її син ОСОБА_6 .. Разом з тим, на підставі наказу по Міністерству м'ясної та молочної продукції УРСР №231 від 15.06.1977 року «О реоганизации предприятий молочной промышленности» Ставищенський маслозавод позбавлено виробничої самостійності і реорганізовано у виробничу одиницю Київського виробничого об'єднання молочної промисловості підприємства області. В 1991 році структурний підрозділ Київського виробничого об'єднання молочної промисловості Ставищенський маслозавод перетворено в державне мале підприємство «Ставищенський маслозавод». Відповідно до програми приватизації області на 1997 рік державне мале підприємство «Ставищенський маслозавод» смт Ставище Київської області включено до плану приватизації та проводилася робота по перетворенню підприємства у господарське товариство-акціонерне товариство відкритого виду «Ставищенський маслозавод», засновником якого є орган державного управління - регіональне відділення фонду Державного майна України по Київській області і визначенням статутного фонду. Державне мале підприємство «Ставищенський маслозавод» смт Ставище Київської області в травні 1997 року перетворено у відкрите акціонерне товариство «Ставищенський маслозавод». 21 вересня 1999 року, відповідно до Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року із змінами і доповненнями та діючого законодавства, скликано загальні збори акціонерів товариства, які констатували закінчення процесу перетворення державного малого підприємства «Ставищенський маслозавод» смт Ставище Київської області і створення господарського товариства-акціонерного товариства відкритого виду «Ставищенський маслозавод». 16.02.2012 року здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи Відкрите акціонерне товариство «Ставищенський маслозавод» в результаті її ліквідації.
Заявник просить суд встановити факт припинення обтяження речового права на нерухоме майно: тип обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер 55710, зареєстроване 07.07.2004р. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстратором: Ставищенська районна державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення б/н, 15.06.1972, Завод, Ставище маслозавод, об'єкт обтяження: будинок адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_4 ; та припинити вказане обтяження.
Заявник в судове засідання не прибув, до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримує.
Заінтересована особи в судове засідання не прибула, до суду подала заяву, в якій просить справу розглядати без участі її участі.
Суд, розглянувши справу, дослідивши письмові докази, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 19.03.1998 року ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_3 прийняв в дар житловий будинок АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Ставищенського нотаріального округу Шепітко В.В. за р.690 (а.с. 11).
Станом на останню дату технічної інвентаризації 10.09.2024 року, загальна площа житлового будинку становить 67,8 кв.м., житлова площа 45,0 кв.м.. На земельній ділянці розташовані наступні господарські будівлі та споруди: сарай - літня кухня з прибудовами літ. «Б;б,б1»; навіс літ. «62»; погріб з шийкою літ. «В»; гараж літ «Д»; огорожа №2; хвіртка №3, що підтверджується копіями довідки КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» № БЦ 5012/1 від 10.09.2024 (а.с. 13) та довідки Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області №430 від 23.04.2025 (а.с. 12). Отже, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 до 01.01.2013 року, зареєстровано (кн.13 реєстровий №1796) за: ОСОБА_3 - на підставі договору дарування жилого будинку р.№690 від 19.03.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Ставищенського нотаріального округу Шепітко В.В..
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який є чоловіком заявниці, помер, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть (а.с. 14), свідоцтвом про шлюб (а.с. 15).
На звернення ОСОБА_1 до Ставищенської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1 , що належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , спадкоємицею якого вона є відповідно до матеріалів спадкової справи № 284/2022, нотаріус роз'яснила, що у відповідності до п. 4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (а.с. 16).
Пунктом 4.19 цього ж Порядку встановлено, що за наявності заборони відчуження житлового будинку, іншого нерухомого майна, нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину та протягом двох робочих днів письмово повідомляє про це кредитора.
Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 17) виявлено обтяження №55710 від 07.07.2004 р. про заборону відчуження нерухомого майна - житлового будинку в АДРЕСА_1 (надалі вулиця перейменована на АДРЕСА_2 ), власником якого зазначена ОСОБА_4 . Підстава обтяження - повідомлення б/н від 15.06.1972 року «Завод, Ставище маслозавод».
Згідно відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 17), на нерухоме майно накладено обтяження: заборона (архівний запис) за реєстраційним №55710, зареєстроване 07.07.2004 р. Ставищенською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н, 15.06.1972, Завод, Ставище маслозавод. Об'єкт обтяження: будинок адреса: АДРЕСА_1 . Власник: ОСОБА_4 . Додаткові дані: архівний номер:5586962KIEV483, архівна дата: 20.03.2003, дата виникнення:15.06.1972, № реєстру:32-209,внутр. № A001383524F42D306258, с.27 Ставищенська ДНК.
ОСОБА_4 , яка є сусідкою заявниці та постійно до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала в належному їй будинку АДРЕСА_1 , працювала в 1972 році на Ставищенському маслозаводі, де в рахунок заробітної плати взяла позику. На забезпечення виконання зобов'язання державному нотаріусу Ставищенський маслозавод надіслав повідомлення б/н від 15.06.1972 року, яке стало підставою для внесення запису до реєстру по накладенню заборон відчуження нерухомого майна Ставищенської державної нотаріальної контори за 1965-2004 роки (а.с 17, 47-48).
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 03.03.1993 року р. №102 Ставищенська державна нотаріальна контора видала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно з якого спадкоємцем за заповітом, посвідченим 18.06.1991 року р.1-170 Ставищенською РДНК, на житловий будинок АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 (а.с 18).
Право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 до 01.01.2013 року, зареєстровано ( кн.4 реєстровий №539 ) за: ОСОБА_6 - на підставі свідоцтва про право на спадщину р. №102 від 03.03.1993 року, посвідченого Ставищенською державною нотаріальною конторою. Станом на останню дату технічної інвентаризації 10.09.2024 року, загальна площа житлового будинку становить 88,0 кв.м., житлова площа 39,0 кв.м. Житлова площа змінилась з 37,2 кв.м. на 39,0 кв.м. за рахунок демонтажу груб, що не потребує дозвільних документів. На земельній ділянці розташовані наступні господарські будівлі та споруди: сарай літ. «Б»; сарай - прибудова літ. «б»; огорожа №1; хвіртка №2, що підтверджується копіями довідок КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» № БЦ 5051/1 від 16.09.2024 (а.с. 20), довідкою Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області №429 від 23.04.2025 (а.с. 19-20).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , який є сином заявниці, помер, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть (а.с. 21) та свідоцтва про народження (а.с. 22).
Ставищенською державною нотаріально конторою заведена спадкова справа №155/2024, номер в Спадковому реєстрі 72872930, що підтверджується Витягом №78082643 (а.с. 23).
Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 24-26), архівної довідки №05-04/15 від 05.08.2025 року виданої КУ «Ставищенський селищний трудовий архів» (а.с. 27), інформація з архівного фонду Р-5001 Державного архіву Київської області (за посиланням: https://opisi.dako.gov.ua/web/scans/Fond_R-5001/opys_1_3/01.jpg, https://opisi.dako.gov.ua/web/scans/Fond_R-5001/opys_3/04.jpg), встановлено, що на підставі наказу по Міністерству м'ясної та молочної продукції УРСР №231 від 15.06.1977 року «О реоганизации предприятий молочной промышленности» Ставищенський маслозавод був позбавлений виробничої самостійності і реорганізований у виробничу одиницю Київського виробничого об'єднання молочної промисловості підприємства області. В 1991 році структурний підрозділ Київського виробничого об'єднання молочної промисловості Ставищенський маслозавод перетворено в Державне мале підприємство «Ставищенський маслозавод». Відповідно до програми приватизації області на 1997 рік державне мале підприємство «Ставищенський маслозавод» смт Ставище Київської області включено до плану приватизації та проводилася робота по перетворенню підприємства у господарське товариство-акціонерне товариство відкритого виду «Ставищенський маслозавод», засновником якого є орган державного управління - регіональне відділення фонду Державного майна України по Київській області із визначенням статутного фонду. Державне мале підприємство «Ставищенський маслозавод» смт Ставище Київської області в травні 1997 року перетворено у відкрите акціонерне товариство «Ставищенський маслозавод». 21 вересня 1999 року, відповідно до Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року із змінами і доповненнями та діючого законодавства, скликано загальні збори акціонерів товариства, які констатували закінчення процесу перетворення державного малого підприємства «Ставищенський маслозавод» смт Ставище Київської області і створення господарського товариства-акціонерного товариства відкритого виду «Ставищенський маслозавод». 16.02.2012 року здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи Відкрите акціонерне товариство «Ставищенський маслозавод» в результаті її ліквідації.
Із повідомлення Київського обласного державного нотаріального архіву №1752/01-17 від 30.10.2025р. встановлено, що згідно Реєстру для реєстрації заборон Ставищенської районної державної нотаріальної контори, існує запис про накладення заборони на ім'я ОСОБА_4 . Копії документів, на підставі яких було накладено та знято зазначену заборону та інші відомості надати не мають змоги у зв'язку з її відсутністю (а.с. 46).
Таким чином, заявниця є спадкоємицею житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На зазначене нерухоме майно у 1972 році помилково накладено обтяження у вигляді заборони відчуження. Не зважаючи на належне виконання основного зобов'язання ОСОБА_4 , яка була власником будинку АДРЕСА_3 та заповіла його моєму сину ОСОБА_6 , заборону із будинку АДРЕСА_1 не було знято, а запис про обтяження автоматично перенесено до Єдиного Державного реєстру заборон у 2003 році. Існуюче обтяження обмежує заявницю в її правах як власниці житла, зокрема в праві розпорядження, проте не може бути зняте через ліквідацію підприємства - обтяжувача.
Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення підстави для державної реєстрації припинення обтяження речового права в умовах ліквідації підприємства-обтяжувача. Спір про право відсутній, тому з врахуванням позиції Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20), доцільно розглянути справу саме в порядку окремого провадження.
Обтяження - заборона відчуження будинку, обмежує її права, як власниці нерухомого майна, і, за відсутності повідомлення кредитора про погашення позики, не може бути зняте, шляхом державної реєстрації припинення обтяження речових прав, в позасудовому порядку.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20 (провадження № 61-11106св21) Верховний Суд зазначено, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), і тому констатував, що в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України).
Тому Верховний Суд підкреслив, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертої статті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.
У справі, що переглядалась (справа № 295/7291/20), за таких обставин та з урахуванням наявних підстав вважати іпотеку припиненою, Верховний Суд вважав за можливе встановити факт припинення іпотеки та скасувати запис про заборону відчуження на іпотечне майно та про іпотеку, які внесені на підставі договору іпотеки від 26 грудня 2006 року.
Крім того, Верховний Суд акцентував увагу, що його постанова є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування заборони відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку.
У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси, крім іншого, накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації.
У відповідності до положень статті 74 Закону України «Про нотаріат», нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно у зв'язку із: повідомленням кредитора (позикодавця) про погашення позики (кредиту); припиненням, розірванням іпотечного договору, договору застави, ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору, іншого договору, на підставі якого було накладено заборону відчуження; смертю відчужувача за договором довічного утримання (догляду), спадковим договором або смертю другого з подружжя, що уклали спадковий договір; смертю другого з подружжя, яке склало спільний заповіт подружжя; відчуженням майна, переданого під виплату ренти; спливом строку, на який накладено заборону відчуження;рішенням суду; судовим рішенням про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою, про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; зверненням органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; в інших випадках, встановлених законодавством.
У відповідності до положень частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 10 вказаного Закону нотаріуси є державними реєстраторами.
Пункт 1 частини другої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») встановлює, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, що набрало законної сили, у тому числі постанови господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання боржника банкрутом - щодо припинення всіх обтяжень прав на майно боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні);
В Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проти дії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020 року законодавець вказав, що з метою ефективного захисту порушених прав, ухвалення судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Разом з тим, згідно частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Згідно статті 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора). Під ліквідацією розуміється спосіб припинення юридичної особи без правонаступництва. Юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п'ята статті 104 ЦК України). Ліквідація для юридичних осіб призводить по своїй суті до аналогічних правових наслідків, що і смерть фізичної особи, тобто, обумовлює припинення правоздатності юридичної особи. Замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном.
Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи як за добровільного, так і за примусового порядку її ліквідації. Стаття 609 ЦК України поширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов'язання. Подібні положення містив і ЦК УРСР.
Верховний Суд в Постанові від 13.06.2024 р. по справі № 333/8899/21 навів наступні висновки.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Стаття 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом частини другої статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України, частини четверта, шоста статті 294 ЦПК України).
Враховуючи викладене, суд вважає, що заявнику слід встановити факт припинення обтяження речового права на нерухоме майно, оскільки це необхідно їй для подальшої реалізації свого права власності.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 317, 321, 609 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 81, 263-265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт припинення обтяження речового права на нерухоме майно: тип обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер 55710, зареєстроване 07.07.2004р. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстратором: Ставищенська районна державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення б/н, 15.06.1972, Завод, Ставище маслозавод, об'єкт обтяження: будинок адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київської апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Р. В. Гуртовенко