Сквирський районний суд Київської області
Справа № 357/11114/25
Провадження № 2/376/1353/2025
19 листопада 2025 року м.Сквира
Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді - Ловінської С.С.,
за участю секретаря - Кропивлянської С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 23.02.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 4207901. Відповідно до умов якого відповідачці було надано грошові кошти у розмірі 5000 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором. Договір укладено з відповідачкою у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена. Станом на дату подання позову заборгованість відповідачки перед позивачем становить 20943,58 грн , з яких 5 000,00 грн, - заборгованість за тілом кредиту, 15 718,58 грн - заборгованість за процентами, 950,00 грн - заборгованість за комісією.11.06.2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 72-МЛ, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4207901.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 15.08.2025 прийнято позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, вказав, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, відзив на позовну заяву не подала.
За вище вказаних обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін.
Водночас, судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 4207901 (а.с.31-38).
Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000 грн.
Згідно з п. 1.3. Договору кредит надається строком на 15 днів з 23.02.2021 та відповідно п. 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 10.03.2021.
Відповідно до п.1.5.1. Договору комісія за надання кредиту :950 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово; п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1875,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно з п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.
Згідно з п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, Кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 Договору. Обов'язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Відповідно до п. 6.1. Кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно з п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником Товариству.
Відповідно до п. 6.3. Договору, приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного Договору, Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 6.4. Договору укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Згідно довідки про ідентифікацію, виданою ТОВ "Мілоан" Казарян Л.Л., з якою було укладено кредитний договір №4207901 від 23.02.2021, ідентифікований ТОВ "Мілоан". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) W76845 (а.с. 42).
Згідно платіжного доручення № 40210431 від 23.02.2021 ТОВ «Мілоан» перераховано ОСОБА_1 5000 грн. (а.с. 43).
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання кредитного договору шляхом заповнення анкети - заяви № 4207901 про надання кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором W76845, на підписання електронного договору, за яким у подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн (а.с.29-30).
11.06.2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 72- МЛ, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "ФК «Кредит - Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4207901 (а.с.47-55).
Так, згідно наявного у справі витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №72-МЛ від 11.06.2021 за ОСОБА_1 , станом на 11.06.2021 рахується заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 943,58 грн, яка складається з: 4275,00 грн, - залишок за тілом кредиту, 15 718,58 грн, - залишок за відсотками, 950,00 грн - залишок по комісії ( а.с.56).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документу.
За змістом ст. 6 вказаного Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документу як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
В ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1, 2, ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За положеннями ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти .
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
Згідно з ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 4207901.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за простроченими процентами, суд приходить до наступного висновку.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом: 1875,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а. с. 31).
При цьому, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 15 днів з 23.02.2021. Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 15 днів, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 15 днів.
Таким чином, договором визначено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 1875,00 грн (п. 1.5.2), а тому суд приходить до висновку, що саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення процентів в іншій частині, то суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 1.4 кредитного договору термін повернення кредиту визначено 10.03.2021, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 11.03.2021 відповідно до п. 1.6, 2.3.1.2 договору, відсутні.
Суд звертає увагу на те, що позивачем відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування за договором №4207901 від 23.02.2021 був пролонгований кредитодавцем відповідно до п. 2.3.1.2 договору, також не було надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) (п. 4.2 договору), тому строк кредитування становив 15 днів.
Отже, продовження нарахування процентів за ставкою згідно п. 1.6 Договору після закінчення строку кредитного договору є неправомірним.
Вимог про стягнення відсотків у відповідності до статті 625 ЦК України позивачем не заявлено.
Таким чином, в межах 15-денного строку відповідач повинен був повернути 5000,00 грн тіла кредиту, проценти в розмірі 1875,00 грн (п. 1.5.2) та комісію в розмірі 950,00 грн. ( п.1.5.1).
Але позивач не обгрунтував підстав пролонгації кредитного договору і нарахування відсотків з 24.02.2021 по 31.05.2021, а тому доведеною сумою боргу з урахування всіх оплат, що зазначені в розрахунку заборгованості в сумі 2829 грн (а.с. 44-46) є 4996,00 грн (5000 грн тіло + 1875,00 грн проценти + 950,00 грн комісія - 2829,00 грн оплата ).
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 4207901 від 23.02.2021 в сумі 4996,00 грн.
Позивач ставить вимогу про стягнення судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, та оскільки позов задоволено на 23,85% (4996,00 грн х 100 : 20943,58 грн ), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 577,75 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 1908,00 грн
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264-265, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальнісю «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором № 4207901 від 23.02.2021 у розмірі 4996,00 грн (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто шість гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 577,74 грн (п'ятсот сімдесят сім гривень 74 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальнісю «ФК «Кредит-Капітал» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1908,00 грн (одна тисяча дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит -Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-й поверх.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя С.С.Ловінська