Справа № 375/2402/25
Провадження № 2-а/375/46/25
20 листопада 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Смик М.М.,
за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Заліський Б.С.,
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Заліський Богдан Сергійович, до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Заліський Б.С., звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову БЦ РТЦ/5/314 від 4 серпня 2025 року, якою накладено адміністративне стягнення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Позов мотивував тим, що відповідно до даних військово-облікованих документа «Резерв+» він є військовозобов'язаним, має звання - сержант, ВОС - 113182, номер в реєстрі Оберіг - 090220230693387400036; також він має II групу інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 та довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0208999 від 12 жовтня 2015 року.
Позивач вказував, що він звернувся до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання йому відстрочки від призиву на підставі пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Дана заява розглянута ІНФОРМАЦІЯ_1 та за результатами розгляду йому видано довідку від 29 серпня 2025 року про надання відстрочки до моменту оголошення демобілізації.
12 вересня 2025 року його в телефонному режимі викликали до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в той же день йому було вручено постанову БЦ РТЦ/5/314 від 4 серпня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Позивач наголошує, що він не отримував жодної повістки про необхідність з'явитися до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , а оскаржувана постанова містить суттєві розбіжності.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 2 жовтня 2025 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, позивачу необхідно було подати докази поважності причин пропущення строку звернення до суду.
На електронну поштову адресу представника позивача було направлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху для виконання та 3 жовтня 2025 року доставлено адресату, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
14 жовтня 2025 року представник позивача - адвокат Заліський Б.С. подав до суду заяву про продовження процесуального строку для усунення недоліків. Заяву мотивував тим, що ним як представником позивача направлено начальнику п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 адвокатський запит з метою отримання завіреної копії документа з підписом позивача про отримання оскаржуваної постанови. Разом з цим, станом на 14 жовтня 2025 року ним відповіді не отримано. До заяви про продовження процесуального строку представник позивача - адвокат Заліський Б.С. долучив адвокатський запит.
Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 20 жовтня 2025 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Представник позивача - адвокат Заліський Б.С. подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій виконав вимоги ухвали від 2 жовтня 2025 року.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року вирішено питання щодо поновлення строку; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; справу призначено до розгляду на 20 листопада 2025 року о 11 год 00 хв. Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
20 листопада 2025 року представник позивача - адвокат Заліський Б.С. подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у відсутності позивача та представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чиним про день час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 4 статті 229 КАС України).
Стислий виклад позиції інших учасників справи
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 - полковником ОСОБА_2 від 4 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
ОСОБА_1 має II групу інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 та довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0208999 від 12 жовтня 2015 року.
У довідці від 29 серпня 2025 року № 5/1448, виданою т.в.о. начальника п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_3 , міститься інформація про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відстрочки від призиву на військову службу під час мобілізації, на особливий період на пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до оголошення демобілізації.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Дослідивши матеріали справи та надані до суду докази, суд дійшов до наступного висновку.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
У частині 1 статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у тому числі передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абз. 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18 травня 2024 року згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ) інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
За приписами абз. 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18 травня 2024 року згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ) у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до абз.12, 13 частини 3 статті 22 цього Закону поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно з абз.1 пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (в редакції, чинній з 29 червня 2024 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 747 від 25 червня 2024 року), повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Згідно з абз.2, 3 пунктом 34 Порядку (в редакції, чинній з 27 серпня 2024 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 951 від 16 серпня 2024 року) у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно із пунктом 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
За змістом пункту 3 частини першої статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Таким чином, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, має бути забезпечено право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи, що є гарантією реалізації наданих статтею 268 КУпАП прав, зокрема, на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання пояснень та доказів, заявлення клопотань, здійснення захисту.
При цьому, згідно викладених вище норм, справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, може бути розглянута лише у випадку своєчасного сповіщення особи про місце і час розгляду справи.
У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 676/752/17 міститься висновок, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. При цьому, стаття 279-9 КУпАП не містить приписів про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без її на це згоди.
Оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідачем відбувся не у належний спосіб та порядку повідомлення, встановленого процесуальним законодавством про розгляд адміністративної справи, а саме позивача не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини першої статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
У цьому випадку позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови, оскільки матеріали справи не містять достатньої сукупності належних, допустимих, достовірних доказів, з яких би вбачалося, що позивач, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час і у встановлений законом строк, не повідомив відповідний орган влади про причини своєї неявки або вказані причини не підпадають під перелік законодавчо визначених поважних причин неявки за повісткою, а відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до положень частини 3 статті 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Водночас, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за встановленої відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З цієї ж підстави справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі не доведення наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд скасовує оскаржувану постанову у справі про вчинення адміністративного правопорушення та закриває провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити у повному обсязі.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судових витрат, а тому судовий збір у розмірі 605,60 грн необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 72-77, 243, 246, 271, 272, 286 КАС, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Заліський Богдан Сергійович, до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №5/314 від 4 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн та закрити провадження у справі.
Стягнути ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судові витрати у розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 20 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник позивача - адвокат Заліський Богдан Сергійович, провулок Ювілений, 5 в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя Марина СМИК