Справа № 375/2466/25
Провадження № 3/375/1461/25
21 листопада 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
за частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
18 вересня 2025 року близько 18 год 30 хв ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , умисно висловлював погрози, виражався нецензурною лайкою та завдавав стусанів своїй матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом з ним за адресою на АДРЕСА_1 , чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру та задав шкоду психологічному здоров'ю потерпілої.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2025 року справа №755/21679/24 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністратвиної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за частиною 3 статті173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення повістки за місцем проживання, СМС-повідомлення у додаток Viber та розміщенням оголошення про розгляд справи на офіційному сайті суду.
Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Рокинянського районного суду Київської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Враховуючи, що згідно частиною 2 статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з'явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направив.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
Відповідно до статтей 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень статті 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до частини 3 статті 173-2 КУпАП предбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобіганнята протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно із пунктом 14 частини 1 статті 1 зазначеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 1 зазначеного Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Як вбачається з аналізу змісту чинного законодавства, ознакою домашнього насильства є залежність потерпілого від кривдника чи значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частині 3 статті 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться матеріалами, поданими уповноваженим органом, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №135637 від 18.09.2025;
- копія термінового заборонного припису стосовно кривдника від 18.09.2025;
- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 18.09.2025;
- заява ОСОБА_2 від 18.09.2025;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 18.09.2025;
- довідка про визначення повторності порушення від 19.09.2025;
- копія постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2025 року справа №755/21679/24;
- рапорт працівника поліції від 18.09.2025;
- відеозаписи з нагрудної камери патрульних поліцейських (записано на компакт диск для лазерних систем зчитування), де зафільмовано правопорушення, що мало місце при встановленні події адміністративного правопорушення, момент оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 173-2 КУпАП, які були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі паспорта громадянина України, йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області. Від підпису протоколу ОСОБА_1 відмовився.
На підставі викладеного, суд (суддя) доходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП.
Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
На підставі викладеного, суд (суддя) доходить до переконання про доведеність матеріалами справи вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП.
У відповідності з вимогами статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, тому з метою виховання останнього і запобіганню вчинення нових правопорушень йому слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 3 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу.
Згідно із частиною 5 статті 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Щодо застосування заходів, передбачених статтею 39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, а не обов'язок, оскільки вказана норма, передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Враховуючи вищевикладене, суд (суддя) вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 лише адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, встановлених санкцією, передбаченою частиною 3 статті 173-2 КУпАП без застосування статті 39-1 КУпАП. Саме таке стягнення враховуючи викладені вище обставини, буде достатньою мірою відповідальності за вчинені правопорушення і відповідатиме меті адміністративного стягнення.
Відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Керуючись статтями 33, 40-1, 173-2, 251, 256, 276-279, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.5 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень 00 коп у дохід держави.
Реквізити для сплати штрафу: (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Частиною 1 статті 307 КУпАП, встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС