Справа № 375/1639/25
Провадження № 1-кп/375/167/25
20 листопада 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області в режимі відеоконференцзв'язку клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141410000271 від 01 квітня 2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ромської національності, уродженки с. Верхні Ремети Берегівського району Закарпатської області, з неповною середньою освітою, не одруженої, офіційно не працевлаштованої, маючої на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.ч. 2, 4 ст. 190 КК України,
На розгляді у Рокитнянському районному суді Київської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141410000271 від 01 квітня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 190 КК України.
Судовий розгляд вказаного кримінального провадження призначений на 09 годину 00 хвилин 20 листопада 2025 року.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 21 листопада 2025 року включно.
У судовому засіданні від прокурора надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 вигляді тримання під вартою на 60 днів, зважаючи на те, що ризики, передбачені п. 1, 5 ст. 177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати. Прокурор наполягає, що більш м'які заходи забезпечення кримінального провадження не будуть дієвими. Звернув увагу суду на наявність ризиків зазначених у клопотанні.
Обвинувачена та захисник копію клопотання прокурора отримали 19 листопада 2025 року, про що особисто повідомили суд.
Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечувала.
Захисник у судовому засіданні підтримав думку обвинуваченої.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.
Суд, вислухавши учасників судового провадження та вивчивши клопотання прокурора дійшов такого висновку.
Суд зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, тощо.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченої ОСОБА_5 у інкримінованому кримінальному правопорушенні, не даючи оцінки жодному доказу зібраному у справі, вважає за доцільне обрати останній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик переховування від суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення кримінальних правопорушень, за які передбачене покарання у виді позбавленням волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, на строк до трьох років та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, на строк від трьох до восьми років, може бути визнане обвинуваченою ОСОБА_5 більш небезпечним, ніж втеча. У зв'язку з чим запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не надасть повної можливості контролювати обвинуваченого та забезпечити повний та всебічний розгляд кримінального провадження у суді.
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за злочин, у вчиненні якого обвинувачується, може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачується у вчиненні трьох умисних майнових злочинів.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченої ОСОБА_5 , характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що їй інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої ОСОБА_5 , судом на теперішній час не встановлено.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Пров ведення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє і на теперішній час.
З урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання про застосування до підозрюваної найжорсткішого за своєю суттю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Застосовуючи до обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб суд вважає за необхідне визначити у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України відповідний розмір застави.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , її сімейний та майновий стан, інші дані про її особу, суд вважає за доцільне визначити підозрюваній заставу - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 314-316, 176-177, 183, 193, 194, 372,395 КПК України, суд, -
Задовольнити частково клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Львівська установа виконання покарань № 19» строком на 60 діб до 18 січня 2026 року включно.
Визначити обвинуваченій ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень 00 копійок.
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_5 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст.202 КПК України.
У випадку внесення застави на відповідний рахунок покласти на обвинувачену ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження.
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_5 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та захиснику, і направити начальнику ДУ ЛУВП № 19 для організації виконання.
На ухвалу суду обвинуваченою, захисником, прокурором в частині оскарження обрання запобіжного заходу може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголошено 20.11.2025 року.
Головуюча суддя ОСОБА_1