Справа № 375/2264/24
Провадження № 1-кп/375/14/25
19 листопада 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12024111250000217 від 6 жовтня 2024 року,-
Рокитнянським районним судом Київської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 12024111250000217 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою на 60 діб.
Згідно з виступом прокурора, запобіжний захід спрямований на усунення ризику переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
У тексті самого клопотання вказується про те, що ОСОБА_5 висунуто обґрунтоване обвинувачення у вчиненні умисного тяжкого злочину - вбивстві, зібрані органом досудового розслідування докази у своїй сукупності є вагомими і доводять вину у вчиненні інкримінованого діяння.
Відповідно до поданого клопотання, метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 , є запобігання спробам переховуватися від суду та вчити інші кримінальне правопорушення. Ризики за частиною 1 статті 177 КПК України є сталими і актуальними, адже обвинувачений усвідомлює тяжкість висунутого обвинувачення, не бажає бути засудженим і може втекти з місця свого проживання.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання, просив суд застосувати до підзахисного інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт, вказав на недоведеність ризиків, про які зазначав прокурор, а також на те, що обвинувачений має постійне місце проживання та родину.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував щодо заявленого прокурором клопотання та просив у його задоволенні відмовити. Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні вказував, що має сталі соціальні зв'язки, а саме дружину, двох синів; один із синів наразі на Покровському напрямку, а інший також боронить державу. Крім того, наголошував на тому, що він має старий паспорт громадянина України, а тому не буде переховуватись від суду; також зазначав про відсутність у нього будь-якого майна та грошових коштів: вказував, що буде з'являтись до суду за першим викликом. З урахуванням зазначеного обвинувачений просив застосувати відносно нього домашній арешт.
Заслухавши сторін, суд зазначає наступне.
Так, за приписами розділу ІІ КПК України у кримінальному провадженні, з метою його дієвості, можуть бути застосовані заходи забезпечення, до яких, серед іншого, належать запобіжні заходи, у тому числі тримання під вартою.
Відповідно до статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам (частина 1 статті 177 КПК України).
Згідно з частиною 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті (переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується).
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, що 6 жовтня 2024 року ОСОБА_5 затримано та, надалі, за ухвалою слідчого судді Рокитнянського районного суду Київської області від 8 жовтня 2024 року до нього застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який було продовжено на підставі ухвали слідчого судді від 2 січня 2025 року.
Після направлення обвинувального акта до суду ухвалами Рокитнянського районного суду Київської від 20 лютого 2025 року, від 16 квітня 2025 року, від 11 червня 2025 року, від 6 серпня 2025 року та від 1 жовтня 2025 року строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою також продовжено.
Вирішуючи клопотання прокурора та доцільність його продовження, суд враховує обставини кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , ступінь його тяжкості та кваліфікацію - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
За такий тяжкий злочин, що інкримінується обвинуваченому, передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Обвинувачений винуватість у вчиненні інкримінованого злочинного діяння не визнає.
Аналізуючи описані прокурором ризики (переховування від суду, вчинення нового кримінального правопорушення), суд знаходить їх наявними і сталими. Так, на існування ризику переховування від суду вказують обставини, зокрема, будучи обізнаним про покарання, яке передбачено санкцією частини 1 статті 115 КК України може вжити заходів, за умови перебування поза межами установи тимчасового тримання, щодо переховування від суду для уникнення кримінальної відповідальності, адже усвідомлення тяжкості покарання обумовлює бажання не бути засудженим.
Ризик вчинення нового кримінального правопорушення також видається наявним і таким, що не зменшився і не зник.
Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, оскільки інші запобіжні заходи не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях обвинуваченого, не можуть їм запобігти.
Поряд із зазначеним, розглядаючи клопотання прокурора, враховуються вік та стан здоров'я обвинуваченого (відомостей про наявність захворювань, потреба у спеціальному лікуванні до суду не надходило).
Також суд зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово вказував на те, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей, і тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Зазначена інституція зазначає, що суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
За наведених обставин, суд вважає за можливе продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 діб без визначення застави, адже на переконання суду менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, які випливають із частини 5 статті 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та не забезпечать його належну процесуальну поведінку, проте надасть змогу запобігти ризикам за статтею 177 КПК України, що зазначені вище.
Враховуючи викладене, суд вважає за доречне задовольнити заявлене клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
Керуючись статтями 177-178, 182-183, 199, 331, 350, 376, КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський СІЗО» строком на 60 днів, починаючи з 19 листопада 2025 року, а саме - до 16 січня 2026 року, включно, на підставі пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України без альтернативи внесення застави.
Ухвала може бути оскаржена, безпосередньо, до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинувачений, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 19 листопада 2025 року о 16 год 30 хв.
Суддя ОСОБА_6