Справа № 375/2444/25
Провадження № 2-а/375/47/25
18 листопада 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Смик М.М.,
за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Департамент патрульної поліції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову лейтенанта поліції 2 батальйону 1 роти полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції серії ЕНА № 5259138 від 19 липня 2025 року, якою його притягнено до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Позов мотивував тим, що постановою лейтенанта поліції 2 батальйону 1 роти полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції серії ЕНА №5259138 від 19 липня 2025 року його притягнено до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розмірі 425 грн.
Зі змісту постанови - 30 червня 2025 року о 01 год 16 хв на вул. Волі, 130 в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області він керував транспортним засобом, а саме автомобілем «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та не пред'явив на законну вимогу працівників патрульної поліції документи, а саме: посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов'язково страхування транспортного засобу, чим порушив п.п. 2.1а, 2.1б, 2.1г та 2.4а Правил дорожнього руху.
Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною, оскільки її було винесено з порушенням вимог КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію».
Зокрема, позивач вказує, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Адміністративне правопорушення, у якому його звинувачують, було вчинено 30 червня 2025 року, а постанова про вчинення адміністративного правопорушення винесена 19 липня 2025 року.
Позивач вважає, що процедурні порушення допущені суб'єктом владних повноважень при розгляді справи про адміністративне правопорушення не можуть бути обставиною, яка звільняє особу від відповідальності, у разі підтвердження правопорушення. Інспектором, як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням докази порушення ним Правил дорожнього руху, маючи відповідні повноваження, зроблено висновок про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Разом з цим, частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З постанови про адміністративне правопорушення, не вбачається сукупності доказів, передбачених статтею 251 КУпАП, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 2 жовтня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департамент патрульної поліції - залишено без руху.
Підставами залишення позову без руху, зокрема, зазначено, що позивач визначив належного відповідача у даній справі та позивач не порушує питання про поновлення строку звернення до суду та надано строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
На виконання вимог ухвали позивач подав до суду уточнену редакцію позовної заяви, а також заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; справу призначено до розгляду на 18 листопада 2025 року о 14 год 30 хв.
10 листопада 2025 року представник Департаменту патрульної поліції - Єжова Є.Ю. направила на адресу суду відзив на позовну заяву.
11 листопада 2025 року ОСОБА_1 направив на адресу суду відповідь на відзив.
14 листопада 2025 року ОСОБА_1 направив на адресу суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності.
Представник Департаменту патрульної поліції - Петухов С.С. 18 листопада 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника відповідача; у цьому ж клопотанні просив у задоволенні позову відмовити.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 4 статті 229 КАС України).
Стислий виклад позиції інших учасників справи
У листопаді 2025 року представник Департаменту патрульної поліції - Єжова Є.Ю. направила на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому вказувала на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Зокрема, зазначала, що відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пред'явити документи зазначені в п. 2.1 Правил дорожнього руху.
Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі, або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 1 статті 126 КУпАП).
Припис частини 1 статті 126 КУпАП є імперативним, та встановлює відповідальність у вигляді штрафу за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Представник Департаменту патрульної поліції - Єжова Є.Ю. зазначала, що не пред'явлення для перевірки документів, зазначених у п. 2.1 Правил дорожнього руху, є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Саме такі висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №161/11159/16; аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі 465/6677/16-а, а також у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 201/6167/17, від 8 листопада 2018 року у справі №545/1792/16-а, від 21 грудня 2018 року у справі №175/1224/16-а.
Також представник Департаменту патрульної поліції - Єжова Є.Ю. виклала у відзиві на позовну заяву пояснення щодо причини зупинки транспортного засобу, а саме автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Зокрема, зазначала, що працівники патрульної поліції здійснювали вільне патрулювання в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області, під час дії комендантської години поліцейськими було помічено транспортний засіб. Після подання знаку про зупинку, а саме увімкненням червоних і синіх проблискових маячків, транспортний засіб не зупинявся (додано факт руху з відеореєстратора 70 МАІ). Після неодноразового наголошення про зупинку, водій ніяк не реагував на законну вимогу поліцейських. Після зупинки транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій почав тікати неодноразово, поліцейські його навздогнали та попередили, що якщо він буде чинити опір, то буде затриманий відповідно до статті 261 КУпАП. На вимогу поліцейських надати будь-який документ, що посвідчує його особу останній не надавав, водій ухилявся та не йшов на контакт з працівниками поліції. У подальшому позивач попросив викликати швидку медичну допомогу, адже має погане самопочуття та запаморочення. На місце події викликано БШМД. Водій відмовлявся надавати документи зазначені в пункті 2.1.а, 2.1.б, 2.1.г Правил дорожнього руху, тому за допомогою інформаційного порталу ІПНП було встановлено особу, а саме водія, ким виявився ОСОБА_2 , останній погодився, що це він і є. Додатково було виявлено ще одну особу в транспортному засобі на місці події, але запитавши чи потрібна йому допомога останній відмовився. Після прибуття до Рокитнянської багатопрофільної лікарні селище Рокитне, водію було оголошено про початок розгляду справи який в подальшому проведений без порушень, зачитані права, та постанова була винесена на ОСОБА_2 . Постанова від 30 червня 2025 року ЕНА № 5102199 скасована суб'єктом владних повноважень самостійно та направлено справу на новий розгляд, у зв'язку з тим, що до батальйону №2 полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі у Київській області Департаменту патрульної поліції надійшла заява ОСОБА_2 , в якій останній просить скасувати постанову від 30.06.2025 року ЕНА № 5102199, у зв'язку з тим, що він не керував даним транспортним засобом, а поруч спав біля водія в машині та на його ім'я винесена постанова про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 126 КУпАП.
Після цієї події опитавши місцевих мешканців та показавши їм фото водія, було встановлено особу правопорушника, ким виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений щодо нового розгляду справи про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 126 КУпАП, вчиненим ним 30 червня 2025 року рекомендованим листом, направлений за адресою місця проживання ОСОБА_1 , що йому необхідно з'явитись до батальйону №1 полку патрульної поліції міста Білої Церкви та Білоцерківського району управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції на 09 год. 00 хв. за адресою: Київська об., м.Біла Церква, вул. Сухоярська 18А.
ОСОБА_1 19 липня 2025 року за вказаною вище адресою не з'явився, тому розгляд справи щодо нього за вчинене 30 червня 2025 року адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 126 КУпАП було розглянути без його участі. Розгляд справи був проведений без порушень, було роз'яснено права та обов'язки особи, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копія постанови була направлена рекомендованим листом за місцем проживання ОСОБА_1 та 9 липня 2025 року вручено одержувачу.
Оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, поліцейський, керуючись законом та правосвідомістю, постановив визнати винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн (чотириста двадцять п'ять грн.), що в межах санкції даної статті. Після чого позивачеві повідомлено порядок її оскарження постанови, та наслідки її невиконання, передбачені статтями 307, 308 КУпАП.
З урахуванням зазначеного, представник відповідача наголошувала на тому, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП.
Посилаючись на зазначене, представник Департаменту патрульної поліції - Єжова Є.Ю. просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції відмовити в повному обсязі.
ОСОБА_1 у листопаді 2025 року подав відповідь на відзив, в якій зазначав, що з викладеним у відзиві він не погоджується, оскільки постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною; оскаржувана постанова винесено з порушенням вимог КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію».
Зокрема, позивач вказував на те, що відповідно до статті 254 КУпАП та статті 277 КУпАП документ про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Наголошував на тому, що адміністративне правопорушення було вчинено 30 червня 2025 року, а постанова винесена 19 липня 2025 року, що, як вважає позивач, не відповідає вимогам КУпАП.
Крім того, зазначав, сама по собі постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.
З урахуванням зазначеного позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Встановлені судом фактичні обставини справи
19 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 поліцейським 1 взводу 1 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції - лейтенантом поліції Баришполь О.І. винесено постанову серії ЕНА № 5259138 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Відповідно до змісту постанови, 30 червня 2025 року о 01 год 16 хв на вул. Волі, 130 в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме автомобілем «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та не пред'явив на законну вимогу працівників патрульної поліції документи, а саме: посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов'язково страхування транспортного засобу, чим порушив п.п. 2.1а, 2.1б, 2.1г та 2.4а Правил дорожнього руху.
Встановлено судом і те, що 30 червня 2025 року відносно ОСОБА_2 поліцейським 1 взводу 1 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції - лейтенантом поліції Баришполь О.І. винесено постанову серії ЕНА № 5102199 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
1 липня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції із заявою про скасування постанови серії ЕНА №5102199 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП.
Заяву ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що 30 червня 2025 року він не керував транспортним засобом, а саме автомобілем «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а поруч спав біля водія в зазначеному транспортному засобі.
Рішенням заступника командира батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції - капітаном поліції Міщуком А.Р. від 3 липня 2025 року постанову серії ЕНА № 5102199 від 30 червня 2025 року винесену командиром взводу № 1 роти № 1 батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної лейтенантом поліції ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
3 липня 2025 року заступник командира батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції - капітан поліції ОСОБА_4 направив ОСОБА_1 повідомлення про необхідність останнього з'явитись до батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції для складання адміністративних матеріалів за вчинення адміністративного правопорушення, яке мало місце 30 червня 2025 року, за частиною 1 статті 126 КУпАП.
Відповідно до опису вкладень та квитанції Осіпову О.О. 4 липня 2025 року направлено повідомлення, яке вручене останньому 9 липня 2025 року.
ОСОБА_1 на розгляд справи до батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції для складання адміністративних матеріалів за вчинення адміністративного правопорушення, яке мало місце 30 червня 2025 року, за частиною 1 статті 126 КУпАП, не з'явився, а тому розгляд справи проведено у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Дослідивши матеріали справи та надані до суду докази, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 55 Конституції України зазначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до статті 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
Пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з п.2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; п. 2.1 «б» реєстраційний документ на транспортний засіб; п. 2.1 «г» чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка».
За приписами п.2.4 «а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 Правил дорожнього руху.
Відповідно до приписів частини 1 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
За приписами статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 8 КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної Постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має гуртуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні Правил дорожнього руху не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
При цьому, судом враховано положення статті 40 Закону України «Про національну поліцію», якою передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
Судом було відтворено відеозаписи, які містяться на компакт-дисках з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
З переглянутих відеозаписів, які містяться на компакт-дисках з нагрудних камер працівників патрульної поліції, вбачається, 30 червня 2025 року працівники патрульної поліції здійснювали вільне патрулювання в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області під час комендантської години. Автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по дорозі під час комендантського години, після виявлення зазначеного автомобіля працівники патрульної поліції здійснили рух за вказаним автомобілем. Після увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , продовжував рух та не зупинився. У подальшому автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зупинився та водій здійснив спробу втечі з місця події, але був затриманий працівниками патрульної поліції. Під час розмови з водієм працівники патрульної поліції неодноразово вимагали від останнього пред'явити посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, або будь-які документи, що посвідчують його особу, а також назвати прізвище, ім'я та по батькові. Водій достатньо тривалий час не називав прізвище, ім'я та по батьковій. Через деякий проміжок часу водій на неодноразову вимогу поліцейського назвав себе як ОСОБА_5 . Під час спілкування водій повідомив працівникам патрульної поліції, що він себе погано почуває. З метою забезпечення прав особи, працівники поліції на місце події викликали карету швидкої допомоги. Медичні працівники надаючи водію первинну медичну допомогу також просили водія назвати прізвище, ім'я та по батькові і останні представився як ОСОБА_2 . Посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу або будь-який інший документ, що посвідчує особу, водій працівниками поліції не надав. Оскільки водій не пред'явив у спосіб, який дає можливість працівникам патрульної поліції прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також поліс (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліцейським винесено відносно ОСОБА_1 постанову за частиною 1 статті 126 КУпАП.
Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач вказував, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП.
Проте, дані твердження спростовуються відеозаписом, який містяться на компакт-диску з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Досліджений відеозапис не викликає жодних обґрунтованих сумнів у тому, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом та керував автомобілем «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Також встановлено, що ОСОБА_1 відмовився надавати поліцейському посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування.
Однак, водій на вимогу поліцейського повинен пред'явити свої документи для перевірки.
Твердження позивача стосовно того, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, відхиляються судом з огляду на таке.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення правил дорожнього руху, визначених частиною 1 статті 126. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів та підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Пунктом 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 7 листопада 2015 року (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною 1 статті 126 КУпАП.
Частиною 8 статті 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення Правил дорожнього руху.
Крім того, необхідно зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 126 КУпАП відносно позивача не складався. Поліцейський винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу, як це передбачено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
З урахуванням зазначено, твердження позивача стосовно того, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, є безпідставні.
Під час розгляд справи судом встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме автомобілем «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; на вимогу працівників патрульної поліції пред'явити посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не відреагував та з метою уникнення адміністративної відповідальності назвав прізвище, ім'я та по батьковій іншої особи.
Суд звертає увагу, що згідно з сталою практикою Європейського суду з прав людини ( рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року) Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що 19 липня 2025 року на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 126 КУпАП, дії працівників поліції відповідали вимогам Правил дорожнього руху України, Закону України «Про Національну поліцію» та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а адміністративне стягнення було накладено правомірно.
Отже оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, при цьому розмір штрафу відповідає санкції частини 1 статті 126 КУпАП, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА № 5259138 від 19 липня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, є законною, а тому позов необхідно залишити без задоволення.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн.
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати зі сплати судового збору належить віднести за рахунок позивача.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 18 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає на АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Департамент патрульної поліції (вул. Ф. Ернеста, 3 м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646).
Суддя Марина СМИК