Справа № 375/2563/25
Провадження № 2-а/375/49/25
про повернення позовної заяви
17 листопада 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., вивчивши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до працівника патрульної поліції Кондратьєва Ярослава Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до працівника патрульної поліції Кондратьєва Я.М., в якому просив скасувати постанову серії ЕНА №5866298 від 4 жовтня 2025року, якою його притягнено до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн.
Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до працівника патрульної поліції Кондратьєва Я.М. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишено без руху.
Підставами залишення позовної заяви без руху, зокрема, зазначено, що звертаючись до суду з відповідним позовом позивач відповідачем у даній справі зазначив працівника патрульної поліції - Кондратьєва Я.М.
Разом з цим, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань - регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
У випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (пункт 8 частина 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»).
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2)територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (частина 1статті 15 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до частини 1 статті 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною 3 статті 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме від імені Національної поліції України і її територіальних органів.
Таким чином, працівник органів і підрозділів Національної поліції, який має спеціальне звання, не може виступати самостійним відповідачем у справах даної категорії, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, оскільки таким відповідачем є саме орган державної влади суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від17вересня 2020 року по справі №742/2298/17 та від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а та відповідно до частини 5статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Працівник патрульної поліції також не є суб'єктом владних повноважень.
Органом Національної поліції у даній справі є Департамент патрульної поліції, від імені якого інспектор патрульної поліції уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
З урахуванням зазначено, належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції.
Вказані недоліки позовної заяви є суттєвими і такими, що перешкоджали відкриттю провадження у справі до їх усунення.
Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали від 27 жовтня 2025 рок для усунення недоліків позовної заяви.
11 листопада 2025 року позивач на виконання вимог ухвали судді від 27 жовтня 2025 року направив на адресу суду уточнену редакцію позовної заяви.
Зі змісту уточненої редакції позовної заяви вбачається, що позивач недоліки позовної заяви не усунув, з огляду на таке.
Звертаючись до суду з уточненою редакцією позовної заяви позивач відповідачем у даній справі визначив батальйон № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області. Однак, як зазначалось належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
За наслідками розгляду позовної заяви, суд (суддя) дійшов висновку про невідповідність поданої заяви вимогам, які пред'являються до позовної заяви, та, як наслідок, про не усунення недоліків.
Враховуючи викладене, суд (суддя ) дійшов висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки.
Вказані обставини є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною четвертою статті 169 КАС України.
При цьому враховано позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 січня 2021 року № 9901/258/ (11-331заі20) про те, що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог ухвали.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 294 КАС України, суддя-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до працівника патрульної поліції Кондратьєва Ярослава Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - вважати неподаним та повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена 17 листопада 2025 року.
Суддя Марина СМИК