Справа № 375/2529/25
Провадження№ 2/375/1097/25
про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,
Позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Заліського Б.С., звернув до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить:
1)розірвати договір довічного утримання від 19 листопада 2008 року;
2)повернути у власність позивача нерухоме майно;
3)скасувати державну реєстрацію обтяження нерухомого майна.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Згідно частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3028 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складає 1211,20 грн.
Враховуючи, що позивач заявляє дві вимоги про розірвання договору довічного утримання та про скасування державної реєстрації обтяження нерухомого майна, з урахуванням сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн, слід доплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Рокитнян.сел./22030101, код отримувача 37955989, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача UA748999980313161206000010842, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про повернення у власність позивача нерухомого майна, при цьому ціна позову (вартість цього майна) позивачем не зазначена. За таких обставин, позивачу слід зазначити ціну позову (вартість спірного нерухомого майна, підтвердивши його розмір належними доказами) і сплатити на вищезазначений рахунок судовий збір згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури. На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо. Ще у справі Trukhv. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов'язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим.
Практикою ЄСПЛ визначено, що встановлені державою обмеження повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються та метою, яку намагаються досягнути, щоб забезпечити дотримання пцнкту 1 статті 6 Конвенції. Така позиція ЄСПЛ закріплена і в пункті 37 рішення «Гуерін проти Франції» від 29.07.1998.
Керуючись статтями 185, 260, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання - залишити без руху, надавши позивачу для усунення зазначених недоліків строк 10 (десять) днів з дня вручення позивачу даної ухвали.
Попередити позивача, що в разі не виправлення зазначених в ухвалі недоліків протягом наданого часу, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС