Справа № 373/2172/25
20 листопада 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника в режимі відеоконференцзв'язку ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянув в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12025110000000344 за ч. 4 ст.286-1 КК України ОСОБА_4 ,
В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на шістдесят днів з посиланням на існуючі у кримінальному провадженні ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризики переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення. Посилаючись на те, що ризики, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у кримінальному провадженні продовжують існувати, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.
Захисник в судовому засіданні вважаючи клопотання прокурора необґрунтованим, просив у продовженні строку тримання під вартою відмовити, просив застосувати відносно ОСОБА_4 домашній арешт цілодобово.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив змінити йому запобіжний захід, вказуючи, що наміру порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки не має. Вважав, що для гарантування його належної процесуальної поведінки достатнім буде запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово.
Потерпіла ОСОБА_7 погодилася з думкою сторони захисту, не вбачала необхідності продовжувати строк тримання під вартою обвинуваченому.
Потерпіла ОСОБА_6 погодилась з думкою прокурора.
Перевіривши доводи клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження та потерпілих, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно із загальними принципами вирішення питання про застосування щодо особи запобіжного заходу у виді тримання під варто, що закріплені в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість передбачуваного злочину; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; репутація, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Вирішуючи клопотання, суд бере до уваги конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , зокрема, що інкримінований йому злочин вчинено у стані алкогольного сп'яніння, тяжкість злочину, у вчиненні якого ОСОБА_4 обвинувачується, суворість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, наслідки від злочину, дані про особу обвинуваченого, який несудимий, є військовослужбовцем, неодружений.
У справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Отже, покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини у вчиненні кримінального правопорушення саме по собі суттєво підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.
Крім того, станом на даний час судове провадження триває, що свідчить про наявність ризику перешкодити виконанню завдань кримінального провадження.
З врахуванням необхідності безпосередності дослідження доказів під час судового провадження, в тому числі й допиту свідків, вважаю, що станом на даний час не зменшився також ризик впливу на потерпілих і свідків.
Крім того, за повідомленням прокурора в судовому засіданні злочинні дії, що ставляться у провину ОСОБА_4 вчинені ним в період самовільного залишення військової частини. Відтак, на думку суду, у кримінальному провадженні наявний також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також його твердження, що стороною обвинувачення не доведено, що заявлені ризики не зменшились, суд вважає безпідставними. Під час розгляду клопотання, прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого та встановлена наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Суд враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
Викладені обставини в повному обсязі свідчать про те, що у кримінальному провадженні застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання доведеним ризикам, що виключає собою можливість обрання відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного, доводи сторони захисту про можливість застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, суд оцінює критично.
Доцільність продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу є наразі актуальною.
Продовжуючи тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд вважає таку міру виправданою, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу (інтересу правосуддя), які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають право поваги до особистої свободи.
Відповідно до п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не вважає за необхідне визначати розмір застави, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 спричинив загибель людей.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199, 331, 314-316, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 18.01.2026 включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом того ж строку з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1