Справа № 372/1854/18
Провадження № 1-кп-7/25
іменем України
21 листопада 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110230000457 від 10.05.2018 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Красноград, Харківської області, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.156 КК України,
09.05.2018 року близько 20 години 00 хвилин, точного часу судом не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи в будівельному вагончику, що розташований на території земельної ділянки з кадастровим номером 3223182001:01:030:0012, що в с. Григорівка Обухівського району Київської області, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , скориставшись відсутністю батьків та сторонніх осіб, які могли б завадити його злочинним діям, маючи умисел, направлений на вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, з метою задоволення своєї статевої пристрасті та сексуальних бажань, запросив до приміщення зазначеного вагончику малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під приводом пригостити солодощами, де усвідомлюючи свої дії та посягаючи на нормальний психічний розвиток малолітнього ОСОБА_8 , негативно впливаючи на його психіку, оголив свої статеві органи, при цьому самостійно руками спустивши з себе шорти та труси, в які був одягнений, та демонстрував свої статеві органи малолітньому потерпілому. Після чого, ОСОБА_6 , руками спустив штани та труси з малолітнього ОСОБА_8 , в які останній був одягнений, таким чином, оголивши його статеві органи. Потому, ОСОБА_6 торкався руками до статевих органів малолітнього потерпілого, та разом з тим, кусаючи статевий член ОСОБА_8 , говорив, що відкусить йому його, а також здійснював інші непристойні дотики до статевих органів малолітнього, таким чином задовольнивши свою статеву пристрасть, при цьому вчинивши розпусні дії щодо малолітнього потерпілого, та припинив їх вчинення лише після викриття його дій батьком малолітнього потерпілого - ОСОБА_9 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину не визнав та показав, що 09.05.2018 він перебував на земельній ділянці в с. Григорівка Обухівського району Київської області, де працював будівельником. В цей день, він, брати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 святкували ОСОБА_12 та вирішили пожарити м'ясо на вказаній земельній ділянці, де стояв будівельний вагончик, в якому обвинувачений проживав під час будівництва. В сусіда ОСОБА_13 попросили решітку для жарки мяса та запросили його в гості на обід. Сіли їсти та почали вживати алкогольні напої. Через деякий час прийшов ОСОБА_14 , обвинувачений в цей час жарив м'ясо. Через деякий час до них прийшли діти ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Обвинувачений подарив їм по 20 грн. Потім всі сіли за стіл та розмовляли про роботу. ОСОБА_18 не вживав алкогольні напої та пішов відпочивати до вагончика, через деякий час він повернувся за стіл, а ОСОБА_11 , який не вживав алкогольні напої також пішов відпочивати до вагончика. Перший раз обвинувачений заходив до вагончика щоб взяти компот. Потім прийшла дружина ОСОБА_13 , дітей та дружину ніхто не запрошував. Після цього всі ОСОБА_13 пішли додому а обвинувачений також пішов у вагончик та ліг відпочивати та ліжко, там також був ОСОБА_19 , він лежав на ліжку проте не спав. Через 10 хв. почув на вулиці якісь крики, відчинив двері та отримав декілька ударів в тіло та лице від ОСОБА_20 , він кричав, що обвинувачений показував його сину статевий член за рогом будівельного вагончика. Дружина ОСОБА_13 забрала його додому, проте через 3-4 хв. він повернувся і знову почав бити обвинуваченого, проте дружина вдруге забрала його додому. За столом перебували два брати ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачений, ОСОБА_13 , його двоє дітей та дружина. Чи заходив ОСОБА_21 в вагончик обвинувачений не бачив. Луговий був в стані алкогольного сп'яніння. На наступний день йому повідомили, що ОСОБА_14 хоче отримати від нього гроші, проте обвинувачений відмовився, оскільки нічого незаконного не робив. Потім йому зателефонував ОСОБА_13 та покликав поговорити та повідомив, що все бачив через вікно вагончика. З ОСОБА_13 обвинувачений був знайомий, раніше разом працювали на будівництві. Вважає, що ОСОБА_13 та його сім'я оговорили його, щоб потрапити на роботу замість обвинуваченого. У вагончику він голий не лежав, до статевих органів ОСОБА_21 не доторкався, з ним разом у вагончику не був. Чи заходив ОСОБА_13 у вагончик не пам'ятає. Випив десь 200 г. горілки, проте все пам'ятає. З ОСОБА_21 розмовляв лише за столом, та допоміг йому дістати взуття з ями, коли він бігав по ділянці.
Незважаючи на не визнання вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні вказаного злочину повністю доведена показами законного представника потерпілого, свідків, спеціаліста та експертів.
Так, допитана законний представник потерпілого ОСОБА_5 показала що, є матір'ю потерпілого ОСОБА_8 . 09.05.2018 вона разом з чоловіком та двома дітьми перебувала в себе в будинку в с. Григорівка Обухівського району. Близько 14:00 год. пішли привітати ветерана з Днем Перемоги. Приблизно о 16:00 год., чоловік ОСОБА_14 та їх діти ОСОБА_21 та ОСОБА_16 пішли на сусідню земельну ділянку де відпочивали будівельники. Вона також туди підійшла десь о 19:00 год., діти грались на вулиці, та перебувала там приблизно 30 хв., потім повернулась додому разом з сином ОСОБА_16 . Через деякий час почула якісь крики, повернувся ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , та син розказав їй, що дядя знімав собі та йому трусики, ОСОБА_14 це побачив та побив дядю. Вона пішла до будівельного вагончика та запитала, що там сталось. Самко та інші особи почали її переконувати, що нічого не було, і ОСОБА_23 не міг такого вчинити оскільки в нього самого є діти. Вечором в будинку вона запитала ОСОБА_21 що там сталось, і він повідомив, що дядя кусав зубами «боника» і казав, що відкусить, «боником» ОСОБА_21 називав чоловічний статевий член. ОСОБА_21 повідомив, що дядя ОСОБА_24 обіцяв його шоколадну монтеку. Потім чоловік їй розказав, що пішов шукати сина, зайшов до вагончика та побачив, що обвинувачений лежить на кушетці в нього були спущені штани а поблизу нього стояв ОСОБА_21 , одягнутий, казав, що у вагончику ще були приблизно двоє людей, проте вони спали. ЇЇ чоловік в той день вживав алкогольні напої, вона не вживала.. Через місяць ОСОБА_21 побачив обвинуваченого та сказав, що це дядя який показував йому пісюна. В той момент сину було 3 роки і 11 місяців, він вже розумів фізіологію людини, при ньому на інтимні теми не розмовляли, про статеві органи син до того часу нічого особливого не говорив. Був звичайною дитиною, вона сину вірить. Щодо міри покарання, вважає, що обвинувачений повинен нести покарання у вигляді позбавлення волі. Жодних причин обмовляти обвинуваченого у неї та її сім'ї не було, чоловік роботи не шукав.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що 09.05.2018 він разом з сім'єю святкували ОСОБА_12 . Приблизно в обід, хлопці, який працювали на будівництві на сусідній земельній ділянці, та проживали там у вагончику запросили його пообідати. Десь о 18:00 він пішов туди. Біля вагончику стояв стіл, і вони сіли вечеряти та вживали алкогольні напої. Один із хлопців пішов у вагончик спати. Син ОСОБА_21 ат ОСОБА_16 прийшли до них, щоб повечеряти. Потім ОСОБА_21 та обвинувачений разом ходили по ділянці. Потім до них підійшла його дружина, та через деякий час разом з сином ОСОБА_16 пішла додому. Приблизно о 20:00 год., вони ще сиділи за столом, свідок пішов шукати ОСОБА_21 , якого не було десь 20 хв., зайшов до вагончика та побачив, як обвинувачений лежить на ліжку роздягнутий а шорти зняті до колін, а ОСОБА_21 стояв біля нього на відстані 30 см, руки у нього були опущені. На двохяросному ліжку спали ще двоє хлопців, які були за столом. Обвинувачений жодної реакції не проявив. Свідок, сказав, що йому не зрозуміло, що тут відбувається та вдарив декілька разів ОСОБА_23 і пішов разом з сином додому. Вдома син розказав, що обвинувачений знімав собі і йому штани та труси, і торкався його, ОСОБА_21 це не сподобалось, показував «боника». В той час вже вечоріло, проте у вагончику все можна було побачити, площа вагничка приблизно 18 кв.м. Обвинувачений та свідок вживали алкогольні напої. Обвинуваченого знав раніше, разом працювали, конфліктів у них не було. Обвинувачений казав, що нічого не робив. Через місяць ОСОБА_21 побачив обвинуваченого та сказав, що це дядя який показував йому пісюна. Жодних таких фантазій син до того моменту не розповідав.
Допитаний в судому засіданні свідок ОСОБА_25 показав, що працював разом з обвинуваченим на будівництвах, живуть в одному населеному пункті, знає його з дитинства. Потерпілого бачив лише один раз. 09.05.2018 в с. Григорівка вирішили відсвяткувати ОСОБА_12 на земельній ділянці де ОСОБА_26 працював будівельником. Пішли до ОСОБА_13 та взяли й нього решітку, щоб жарити м'ясо та покликали його в гості, він був в стані алкогольного сп'яніння. Свідок в той день спиртні напої не вживав, посидів за столом десь 30 хв. та пішов до вагончика дивитись телевізор та задрімав, в той час у вагончику вже був ОСОБА_18 , він лежав на другому поверсі ліжка, потім він вийшов. Потім до вагончика зайшов ОСОБА_26 та ліг на інше ліжко, вони не розмовляли, чув, що діти в цей момент були на вулиці. Через 30 хв. всі розійшлись і почув крики, вийшов з вагончика та побачив, що ОСОБА_27 обвинуваченого і кричить навіщо той розбещує дитину. Потім дружина ОСОБА_13 забрала його додому, проте він через деякий час знову повернувся та продовжив бити ОСОБА_23 , їх розборонили та всі розійшлися. За столом були ОСОБА_23 , свідок, два брати ОСОБА_10 . ОСОБА_26 потім говорив, що не розуміє, що сталось. Сусіди говорили, ОСОБА_14 , коли вживає алкоголь стає агресивним, в той день він вів себе агресивно одразу. ОСОБА_21 бігав по території земельної ділянки. Вважає, що все, що відбувалось у вагончику він чув. Самко був у шортах, без футболки, більше ніхто у вагончик не заходив. Свідку було видно весь вагончик, там було розташовано декілька ліжок, одне з них двохповерхове, телевізор та пару столів. Свідок декілька разів засинав, проте коли зайшов ОСОБА_26 він почув. ОСОБА_28 характеризує позитивно, є хресним батьком дитини його сестри, нічого поганого він не вчиняв. В той вечір обвинувачений вживав алкогольні напої.
Допитаний в судому засіданні свідок ОСОБА_29 показав, що з ОСОБА_6 має дружні стосунки, разом працювали. 09.05.2019 він, його брат, ОСОБА_23 , ОСОБА_11 відпочивали на земельній ділянці де виконували будівельні роботи в с. Григорівка Обухівського району, жарили шашлики. Свідок повечеряв та пішов відпочивати в будівельний вагончик, який був розташований на даній земельній ділянці, потім у вагончик прийшов ОСОБА_30 , ліг на ліжко (тапчан), дивились телевізор, потім свідок заснув, чи спав ОСОБА_11 , йому невідомо. В подальшому, брат покликав до столу сусіда ОСОБА_20 , який розбудив свідка та покликав його до столу, потім свідок повернувся до столу, випив води та пішов в туалет. В той момент за столом сиділи брат ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , його дружина. ОСОБА_26 , був десь за метрів 8 від столу, доставав взуття сина ОСОБА_13 з ями. Коли свідок виходив з вагончику, там знаходився ОСОБА_30 , він лежав на ліжку. Коли повертався почув крики та побачив, що сусід ОСОБА_22 вдарив ОСОБА_28 в голову, після чого сусід пішов додому, проте через деякий час повернувся та знову почав наносити удару ОСОБА_33 , і їх розборонили. Алкогольні напої свідок не вживав. Чи заходив і виходив ще хтось до вагончику, після того як свідок з нього вийшов не знає, обвинуваченого характеризує позитивно.
Допитаний в судому засіданні свідок ОСОБА_34 показав, що з ОСОБА_6 має дружні стосунки. 09.05.2019 він, його брат, ОСОБА_23 , ОСОБА_11 відпочивали на земельній ділянці де виконували будівельні роботи в с. Григорівка Обухівського району, жарили шашлики. Свідок попросив у сусіда ОСОБА_15 решітку для жарки м'яса та запросив його за стіл. Сусід прийшов разом з двома своїми дітьми десь між 16-17 год., потім прийшла його дружина, столом вживали алкогольні напої свідок, ОСОБА_23 , ОСОБА_13 та його дружина. Менший син ОСОБА_13 бігав по території земельної ділянки, потім ОСОБА_23 діставав його взуття з ями. ОСОБА_14 почав збиратись додому, свідок його провів та пішов в туалет, коли повертався, почув крики та побачив бійку між ОСОБА_26 та ОСОБА_35 , потім між ними знову виникла бійка. ОСОБА_26 відходив від столу приблизно три рази, ішов за будівельний вагончик, на думку свідка в туалет. Під час вечері, свідок бачив що у вагончик заходив його брат.
Допитана в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_36 показала, що працює психологом, та надала за запитом характеристику на малолітнього ОСОБА_8 . Свідок проводила з ним співбесіду та психологічну діагностику у формі малюнкових методик, була присутня на допиті дитини у слідчого судді. Були виявлено підвищений рівень тривожності. Прийшла до висновку, що під час допиті у слідчого судді ОСОБА_37 говорив правду. При спілкуванні з дитиною жодних відхилень не виявлено.
Допитаний в судовому засіданні малолітній свідок ОСОБА_38 показав, що ОСОБА_14 є його батьком, а ОСОБА_37 його рідним братом. 09.05.2018 сусіди покликали їх в гості на вечерю, свідок пішов до сусідів на п'ять хвилин, в гостях залишились його тато та брат, свідок поїв та пішов додому. Потім, коли стемніло почув крики, кричав на подвір'ї його тато. ОСОБА_21 поводив себе як завжди, а тато був розлючений.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_39 свій експертний висновок підтримала.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_40 свій експертний висновок підтримала. На запитання учасників повідомила, що на дослідженні був малолітній ОСОБА_8 . Не було виявлено психічних розладів, також не було виявлено психотравматичних проявів як після насильства. Сенсу допитувати малолітнього в судовому засіданні на думку експерта не має сенсу, оскільки в такий вік у нього не має довготривалої пам'яті.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_41 свій експертний висновок підтримав. На запитання учасників повідомив, що матеріалу для висновку було достатньо. Експерт надавав два висновки, по ОСОБА_13 та ОСОБА_42 не виявляв зацікавленості щодо даної ситуації та стурбованості.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_43 свій експертний висновок підтримала. На запитання учасників повідомила, що ОСОБА_6 усвідомлював значення свої дій.
Окрім викладених показань законного представника потерпілого, свідків, спеціаліста, експертів вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими та речовими доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.05.2018 № 5130, заявник ОСОБА_9 (т.1 а.с. 64-67);
- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05.06.2014, відповідно до якого ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьки ОСОБА_9 , ОСОБА_5 (т.1 а.с.66);
- відтвореним відеозаписом допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_8 , слідчим суддею від 11.05.2018, відповідно до якого, малолітнім потерпілим ОСОБА_8 було повідомлено, що він був на святі, ми перебували у вагончику дяді Вови, там був я і дядя ОСОБА_24 . ОСОБА_44 знімав труси і штани мені. ОСОБА_45 був на вулиці. Злоту медальку обіцяв дядя ОСОБА_24 за те, що я з ним пішов до вагончику. ОСОБА_44 хотів поторгати «боника». Він сам зняв штанішки мені руками. Я сидів. Потім він трогав мене руками за пісюнчика. Він хотів з'їсти пісочника. Він кусав мене пісюнчик. Він сильно кусав, але мені не було сольно. Потім він сам зняв собі штани. Показував пісюна і жопку. Він трогав мене ручками. Потім трогав зубчиками, ротиком. Я боявся що дядя ОСОБА_24 з'їсть пісючника і я бистро надів штанішки та трусики. Потім прийшов у вагончик папа і сказав: «я не появ». І забрав мене додому. ОСОБА_44 був без штанішок. Він стояв, коли зайшов тато. (т.1 а.с. 73-82);
- висновком судово-психіатричного експерта № 278 від 23.05.2018, відповідно до якого визначено що ОСОБА_8 внаслідок малолітнього віку та відповідно рівня розумового розвитку не може правильно сприймати обставини, що мають значення по справі та давати по них відповідні покази. ОСОБА_8 внаслідок свого малолітнього віку та, відповідно, рівня розумового розвитку не міг правильно розуміти характер та значення скованих з ним дій та здійснювати опір. ОСОБА_8 на яку-небудь психічну хворобу під час скоєння відносно нього протиправних дій та вданий час на будь-яке психічне захворювання не страждав та не страждає. У ОСОБА_8 спостерігається схильність до навіювання з боку значимих для нього людей (матері, батька), яка не виходить за рамки вікової норми, підвищеної схильності до фантазування він не виявляє (т.1 а.с. 88-89);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 10.05.2018, за участю ОСОБА_9 за адресою: Київська обл., Обухівський район с. Григорівка (без поштової адреси на період будівництва) по вул. Л. Українки та відтвореним відеозаписом процесуальної дії (т.1 а.с.92-95);
- протоколом обшуку від 10.05.2018 будівельного вагончика в с. Григорівка навпроти домоволодіння по АДРЕСА_2 та відтвореним відеозаписом процесуальної дії (т.1 а.с.95-100);
- протоколом огляду місця події від 10.05.2018, а саме кабінету № 37, що в Обухівському ВП ГУНП в Київській області (т.1 а.с.110-111);
- висновком за результатами дослідження з використанням поліграфа від 18.05.2018, проведеного спеціалістом-поліграфологом ОСОБА_46 , відповідного до якого складено висновок, що за результатами проведення ПФДП були виявленні стабільні, виражені психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що: Покази ОСОБА_9 про те, що 09 травня 2018 року в с. Гусачівка Обухівського району близько восьми вечора у вагончику свого сусіда він бачив оголеного ОСОБА_6 поряд із своїм сином ОСОБА_8 , являються достовірними. Покази ОСОБА_9 про те що, він не вступав у змову із своєю дружиною ОСОБА_47 з наміром оговорити ОСОБА_6 відносно подій дев'ятого травня, являються достовірними. Покази ОСОБА_9 про те, що він не підмовляв свого сина ОСОБА_8 дати неправдиві покази відносно подій дев'ятого травня, які відбувались в с. Гусачівка Обухівського району у вагончику і дії ОСОБА_6 відносно до нього ( ОСОБА_8 ), являються достовірними (т.1 а.с.136-146);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.05.2018, за участю ОСОБА_48 та відтвореним відеозаписом процесуальної дії (т.1 а.с.150-155);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.05.2018, за участю ОСОБА_48 та відтвореним відеозаписом процесуальної дії (т.1 а.с.159-164);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.05.2018, за участю ОСОБА_25 та відтвореним відеозаписом процесуальної дії (т.1 а.с.168-173);
- висновком судово-психіатричного експерта № 321 від 20.06.2018, відповідно до якого визначено що, ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, втому числі не перебував в тимчасово хворобливому розладі психічної діяльності. ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_6 рід час проведеного обстеження ознак психічного захворювання не виявлено. ОСОБА_6 в даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не потребує. Клінічних ознак наркоманії та алкоголізму у ОСОБА_6 під час проведеного обстеження не виявлено. ОСОБА_6 виявляє достатній рівень розвитку та збереженості когнітивних функцій та інтелекту. В сфері особистості йому притаманна товариськість, доброзичливість, відсутність злопам'ятності емоційна стійкість у звичайних станах. Схильність до фантазування йому не притаманна. Будь-які індивідуально-психологічні особливості, які мають у нього яскраво виражений характер, та такі, які могли здійснити суттєвий вплив на його поведінку в досліджуваній ситуації, не притаманні (т.1 а.с. 195-196);
- висновком експерта КНДІСЕ за результатами проведення комісійної судової психологічної екпертизи від 08.02.2019 №10961/10962/18-61, відповідно до якого визначено що, у ході психологічного дослідження із використанням комп'ютерного поліграфу у під експертного ОСОБА_9 виявляються психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що дев'ятого травня 2018 року в с. Гусачівка Обухівського району близько восьмої години у вагончику свого сусіда він бачив оголеного ОСОБА_6 поряд зі своїм малолітнім сином ОСОБА_8 . У ході психологічного дослідження із використанням комп'ютерного поліграфу у під експертного ОСОБА_9 не виявляються психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що він вступав у зговір із своєю дружиною ОСОБА_5 з метою звести наклеп на ОСОБА_6 стосовно подій дев'ятого травня. У ході психологічного дослідження із використанням комп'ютерного поліграфу у під експертного ОСОБА_9 не виявляються психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що він підмовляв свого сина ОСОБА_8 дати неправдиві свідчення відносно подій дев'ятого травня, що відбувалися в с. Гусачівка Обухівського району у вагончику сусіда та дій ОСОБА_6 по відношенню до нього ( ОСОБА_8 ) (т.2 а.с. 30-41);
Також судом дослідженні письмові докази сторони захисту:
- висновок за результатами дослідження з використанням поліграфа від 16.08.2018, проведеного спеціалістом-поліграфологом ОСОБА_49 , відповідного до якого складено висновок, що за результатами проведення ПФДП, на підставі отриманих фізіологічних реакції з високим ступенем достовірності можливо зробити наступні висновки: 4.1. Рівень контактності ОСОБА_6 , був середнім. Навмисні спроби протидії дослідженню не виявленні. 4.3. Рівень збудження нервової системи був в межах норми. 4.4. В ході ПФДП були виявлені стійкі, виражені психофізичні реакції, які свідчать про те, що: 1. Свідчення ОСОБА_6 про те, що він не розбещував малолітню дитину на ім'я ОСОБА_17 09 травня 2018 року - є достовірними (т.1 а.с. 49-59).
Оцінюючи надані учасниками кримінального провадження висновок за результатами дослідження з використанням поліграфа від 18.05.2018 відносно ОСОБА_9 (т.1 а.с.136-146), висновок експерта КНДІСЕ від 08.02.2019 №10961/10962/18-61 відносно ОСОБА_9 (т.2 а.с.30-41), та висновок за результатами дослідження з використанням поліграфа від 16.08.2018 відносно ОСОБА_6 (т.1 а.с.46-59), суд зауважує наступне.
Так, поліграф - це багатоканальний осцилограф, який проводить одночасний запис показників кров'яного тиску, дихання, рухових реакцій, робить електрокардіограму тощо. Водночас, на основні чотири показники, які вимірюються поліграфом (артеріальний тиск, пульс, потовиділення, частота дихання) впливає велика кількість емоцій, в тому числі радість, ненависть, печаль, тривога, депресія. Зв'язок цих параметрів у сукупності із намірами безперечного обману до цього часу наукою не доведено. При цьому слід зазначити, що поліграф не читає думки, а лише реєструє фізіологічну активність та зміну її параметрів. Він виявляє не брехню, а лише збудження, яке з певною долею вірогідності може свідчити про неправду. По фізіологічним реакціям не можна точно встановити природу процесу, що їх викликав (позитивна чи негативна емоція, біль, якісь асоціації, брехня, переляк).
Разом з тим, положеннями чинного кримінального процесуального законодавства не передбачена можливість перевірки правдивості показань учасників судового розгляду із застосуванням поліграфа («детектора брехні») або прийняття судом в якості доказу отриманих таким чином відомостей, які носять орієнтовний характер.
Аналіз чинного законодавства дозволяє суду констатувати, що законодавець дозволяє використовувати поліграф у вузькому професійному колі (Інструкція щодо застосування комп'ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України, затверджена Наказом МВС України від 28.07.2004 № 842, Порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань, затверджений постановою КМУ від 11.05.2017 № 449, Положення про психологічне забезпечення в Національній гвардії України, затверджене Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 8.12.2016 № 1285 тощо).
Крім того, суд звертає увагу на відсутність нормативно-правового акту, що врегульовує питання проведення судової експертизи (психофізіологічне дослідження з використанням поліграфу (детектору брехні) для цілей кримінального провадження, зокрема із визначенням основних принципів використання поліграфа, випадків, в яких це заборонено, кола осіб, які не можуть бути піддані такій перевірці, часових рамок, протягом яких особа може бути піддана до такої перевірки.
Результати перевірок на поліграфі мають в процесі доказування орієнтовне, а не доказове значення, а висновки мають ознаки вірогідності.
Опитування за допомогою комп'ютерного поліграфа можливе лише в межах проведення судової психологічної експертизи, таке опитування проводиться із метою одержання орієнтовної інформації та його результати самостійного значення у процесі доказування не мають, можуть використовуватись лише у сукупності з іншими доказами. Установлення особливостей психічної діяльності та таких її проявів в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки, можуть з'ясовуватися лише шляхом призначення та проведення судової психологічної експертизи, а не експертного дослідження, а опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа може проводитися виключно в межах психологічної експертизи з метою отримання орієнтувальної інформації, а не використовуватися як засіб доказування обставин, передбачених у ст. 91 КПК України.
Крім того, достовірність показань особи, в нашому випадку свідка та обвинуваченого, є предметом оцінки виключно суду.
Таким чином, вказані вище висновки з використанням поліграфа, оцінюються судом не як самостійний доказ в силу статті 84 КПК України, та не може бути покладені в основу вироку, оскільки порушує принцип безпосередності, передбачений ст. 23 КПК України.
Аналіз свідчень представника потерпілого, свідка ОСОБА_9 , спеціаліста, експертів в суді, зважаючи на рівень їх аргументованості, переконливості та послідовності, а також інших факторів, дає підстави вважати покази малолітнього потерпілого наданих слідчому судді щодо вчення відносно нього розпусних дій зі сторони ОСОБА_6 правдивими, оскільки вони є взаємоузгодженими між собою та не суперечать іншим доказам у справі, в тому числі висновкам експертиз.
Так, малолітнім потерпілим достатньо чітко та зрозуміло, зважаючи на його вік, було описано розпусні дії ОСОБА_6 відносно нього.
Допитана в судовому засіданні психолог ОСОБА_36 підтвердила правдивість показів малолітнього потерпілого наданих слідчому судді. Також оцінено, що при спілкуванні з дитиною жодних відхилень не виявлено.
Вказані покази також підтвердженні висновком судово-психіатричного експерта № 278 від 23.05.2018, де при оцінці психічного стану малолітнього потерпілого ОСОБА_8 виявлено, що маячення та обманів сприйняття не виявлено. Розладів уваги, пам'яті, мислення та інтелекту не виявляє. Судження характеризуються, типовими для віку підекспертного вираженою конкретністю та безпосередністю. Психологічне обстеження: самостійно про обставини вчинених щодо нього дій не розповідає, лише підтверджує деякими фактами. При викладені обставин досліджуваної ситуації емоційний фон дитини не змінюється. Також у під експертного спостерігаються схильність до впливу та навіювання з боку значимих для нього людей (матері, батька), яка не входить за рамки вікової норми, підвищеної схильності до фантазування не виявляє. Отже, в силу малолітнього віку, під експертний не міг правильно сприймати обставини та значення скованих відносно дій та не міг чинити опір (т.1 а.с. 88-89).
Допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 підтвердили наданий ними експертний висновок № 278.
Вказані обставини також підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який є батьком потерпілого.
При оцінці показів потерпілого, свідків суд також враховує обставини, які передували події, а саме, що свідки, обвинувачений та потерпілий перебували в одному місці та часі, спільно проводили дозвілля, потерпілий та обвинувачений відлучались від місця проведення вечері.
Також судом не встановлено підстав для обмовлення потерпілим та його батьком обвинуваченого, оскільки жодних неприязних стосунків або суперечок до цієї події між ними не було.
Щодо показі свідка ОСОБА_25 , то суд зважає, що свідок, який перебував у вагончику вказав, що періодично засинав, що свідчить про те, що свідок не міг бачити все, що відбувалось.
Доводи обвинуваченого про непричетність його до вчинення даного кримінального правопорушення, суд вважає необґрунтованими, оскільки показами потерпілого, свідка, та дослідженими письмовими доказами це спростовується, при цьому покази потерпілого в частині дій обвинуваченого у час і місці, визначеному обвинувальним актом, є взаємоузгодженими і послідовними.
Щодо позиції захисту про визнання неналежними доказами протоколів огляду земельної ділянки, оскільки дозвіл отриманий не від власника ділянки та містяться помилки в адресі не підлягають до задоволення, оскільки дозвіл на огляд надався сином власника, а технічні описки в протоколі, не спростовують встановлених у протоколі обставин та не жодним чином не порушують права обвинуваченого.
Отже вирішити справу, в тому числі і в частині перевірки доводів захисту на допущені стороною обвинувачення порушення, слід на засадах змагальності сторін та диспозитивності кримінального судочинства, проте такі обставини судом не встановлено.
Зважаючи на приписи статті 94 КПК України суд вважає, що стороною обвинувачення достатньо переконливо і послідовно доказано інкриміноване обвинувачення, яке ґрунтується на проаналізованих вище неспростовних презумпціях факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, які включають непростовані стороною захисту об'єктивні дані про обставини, що прямо вказують про вчинення особисто обвинуваченими окремих діянь, які підпадають під ознаки кримінально караних та можуть слугувати підтвердженням існування частини об'єктивної і суб'єктивної сторони інкримінованих обвинуваченому злочину. Суд вважає, що винуватість обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом.
Поряд із тим, критерію «поза розумним сумнівом» не відповідають доводи сторони захисту, які є непереконливими та не знайшли об'єктивного підтвердження під час судового розгляду.
За таких обставин, застосовуючи принцип змагальності сторін та диспозитивності кримінального судочинства, суд вважає повністю доведеними викладені у обвинуваченні відомості про обставини, спосіб і механізм вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.
Всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає доведеними обставини обвинувачення, що у сукупності підтверджує наявність причинного зв'язку між діяннями обвинуваченого та наслідками у виді вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.
Частково неправдиві покази обвинуваченого, суд розцінює як спосіб захисту та намір уникнути кримінальної відповідальність за скоєне.
Суд вважає, що дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за частиною 2 статті 156 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, його особу та відношення до скоєного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи тяжкість та характер кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, проходив військову службу в ЗСУ під час повномасштабного вторгнення, позитивні характеристики, висновок органу пробації стан здоров'я, який погіршився через участь у військових діях, враховуючи думку законного представника потерпілого, яка просила призначити суворе покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, оскільки такий вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
При цьому суд вважає неможливим застосування ст.ст. 75, 76 КК України і звільнення обвинуваченого від відбування призначеного цим вироком покарання за умови виконання певних обов'язків, оскільки виправлення обвинуваченого неможливе без відбування покарання.
Запобіжний захід не обирався.
Судові витрати стягнути з обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України суд,
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти ) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з навчанням та вихованням дітей, або займатись діяльністю пов'язаною з роботою з дітьми строком на 3 (три) роки.
Час відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання.
Речові докази - п'ять DVD-R дисків - залишити при матеріалах кримінального провадження; футболка оранжево-синього кольору, штани темно-синього кольору, труси червоного кольору - повернути за належністю; зразки букального епітелію (слини) ОСОБА_8 ; зразки букального епітелію (слини) ОСОБА_6 футболка сірого кольору, ковдра сірого кольору, наволочка сірого кольору підодіяльник червоного кольору - знищити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи від 08.02.2019 №10961/10962/18-61 у розмірі 12870 грн.
Включити інформацію про ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1