20.11.2025 Єдиний унікальний № 371/1731/25
провадження № 3/371/726/25
20 листопада 2025 року м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Гуренко М.О., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №966170 від 20 жовтня 2025 року, про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
Старшим ДОП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції Чабаком С.В. складено протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення, 16 жовтня 2025 року о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_1 ухилялася від виконання своїх обов'язків щодо виховання своєї неповнолітньої онуки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вживала алкогольні напої в громадському місці та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постановою Миронівського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП були повернути до Відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області для належного оформлення.
В подальшому до суду надійшов той самий протокол серії ВАД №966170 від 20 жовтня 2025 року лише з виправленням ручкою «ч.1» на «ч.2» ст.184 КУпАП.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
В протоколі, поданим до суду лише з виправленнями його частини, у суду мається обґрунтований сумнів, що саме за цією частиною ст. 187 КУпАП було органом поліції виконано ст.256 та ст.268 КУпАП.
Крім того, ч.2 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
До обов'язкового складу об'єктивної сторони невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей входить ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозиція статті 184 КУпАП є бланкетною, а особа, яка визначена ст. 255 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зобов'язана зазначити в ньому закон/норму закону, яку порушила особа, відносно якої складено протокол.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч.1ст.184 КУпАП (зокрема, про обов'язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст.ст.150 і 180 СК Українитаст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Зі змісту положень ст. 150 СК України вбачається, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов'язків є вичерпним.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Обґрунтовуючи протокол про адміністративне правопорушення орган поліції вказав, що ОСОБА_2 вживала алкогольні напої, а саме пиво «Рево», в той же час огляд на стан сп'яніння останньої не проводився.
Однак, з протоколом щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, погодитись неможливо, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яким саме чином ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов'язки, при цьому не зазначено, в чому саме проявилося таке неналежне їх виконання.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 вини, яка полягає у невиконанні останньою обов'язку щодо виховання дитини, та відповідно складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.
Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 є особою похилого віку, рішенням Миронівської міської ради від 26.01.2022 року встановлена піклувальником ОСОБА_2 , отримує мінімальну пенсію від держави і безпідставне стягнення коштів та судового збору з неї може створити дуже скрутне матеріальне становище.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що виправлений протокол та матеріали справи не містять в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю.
На підставі ч. 2 ст. 184 КУпАП, керуючись ст. 9, ст. 245, п. 1 ст. 247, ст. 251, 254, 256, 268, 283, п. 3 ст. 284, КУпАП, суд -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП - закрити, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Київського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.О. Гуренко