Єдиний унікальний № 371/1533/25
Номер провадження № 3/371/620/25
"17" листопада 2025 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: квартира АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 484840 від 12.09.2025, ОСОБА_1 12.09.2025 о 22 год. 25 хв. на 1 км + 402 м автодороги між селами Шандра - Тулинці керував транспортним засобом автобусом «Otokar Navigo T», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на дику тварину, внаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 та 12.1 Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим його дії кваліфіковані за ст.124 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Константінова Тетяна Миколаївна, подала до суду клопотання про закриття провадження у справі, де заначила про відсутність доказів у матеріалах справи на порушення правил дорожнього руху, та відсутність можливості уникнути зіткнення із дикою твариною, оскільки остання вискочила на дорогу раптово.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги позицію сторони захисту, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За правилами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Згідно із ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як заначено у протоколі водій порушив Правила дорожнього руху, що полягають у наступному.
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (2.3 б).
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (12.1).
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності (див. Правила дорожнього руху).
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Отже, вина основна й обов'язкова ознака суб'єктивної сторони адміністративного проступку. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності та є результатом прояву волі і розуму правопорушника.
Діючи умисно, правопорушник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає і бажає (прямий умисел) або свідомо допускає (непрямий умисел) настання шкідливих наслідків.
Необережність проявляється у вигляді самовпевненості або недбалості.
Самовпевненість полягає в тому, що особа передбачає настання протиправного, шкідливого наслідку, але легковажно розраховує на його відвернення.
Недбалість полягає в тому, що особа не передбачає можливості настання протиправних наслідків, хоча за цих обставин повинна була і могла їх передбачити.
Таким чином, наявність вини правопорушника в тій чи іншій формі є важливою і необхідною ознакою адміністративного правопорушення, що сприяє полегшенню та уточненню кваліфікації, зумовлює об'єктивність підходу при визначенні міри та виду обтяження, що покладається на винного.
Адміністративне покарання може бути застосоване лише у зв'язку з діяннями, які характеризуються умисною або необережною виною. Що ж стосується дій випадкових, то, оскільки вони виключають будь-яку вину: умисну чи необережну, взагалі не тягнуть за собою адміністративної відповідальності.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Виходячи з аналізу вище зазначених норм, фактичних обставин та доказів наявних у справі і досліджених в судовому засіданні вбачається, що ДТП сталось за відсутності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а внаслідок непереборної сили, раптової появи дикої тварини, яка вистрибнула з узбіччя на проїжджу частину, по якій рухався транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 із дотриманням ПДР, та за відсутності об'єктивної можливості як передбачити появу тварини, так і уникнути зіткнення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ