Єдиний унікальний № 371/1612/25
Номер провадження № 3/371/643/25
"17" листопада 2025 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ГУ ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 155-1 КУпАП,
18.09.2025 о 14 год. 00 хв. при фактичній перевірці магазину по АДРЕСА_2 виявлено порушення порядку проведення готівкових розрахунків посадовою особою касиром ОСОБА_1 , а саме: не застосування РРО при продажу товару та не ведення обліку товару за місцем їх реалізації, чим порушила пункти 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена частиною першою статті 155-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явилася, про місце і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання повістки про виклик до суду на адресу, що вказана в протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також на офіційному веб-порталі "Судова влада", про причину неявки суд не повідомив.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати навказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 155-1 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов'язковою.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, поважних причин неявки до суду не повідомив, в розумні строки не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому провадження, справа може бути розглянута без його участі на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи прихожу до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 155-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 155-1 КУпАП, а саме порушення порядку проведення готівкових розрахунків та не ведення обліку товару за місцем їх реалізації.
Вина ОСОБА_1 підтверджується письмовими матеріалами справи, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення № 2818/10-36-07-08 від 18.09.2025, актом фактичної перевірки від 18.09.2025.
Відповідно до статей 33 - 35 КупАП при накладенні адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи вище викладене у сукупності, вважаю, що для запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття необхідно накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті 155-1. 1 КУпАП у виді штрафу.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 23, 33-35, 40-1, частиною першою статті 155-1, 276, 277, 280, 283 - 285 КУпАП, суд
1. ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 (тридцять чотири) гривні.
2. Штраф підлягає сплаті на рахунок отримувача: UA628999980313080106000010748, Код класифікації доходів бюджету:21081100, Банк отримувача:Казначейство України(ел. адм. подат.), Код отримувача (код за ЄДРПОУ):37955989, Отримувач коштів:ГУК уКиїв.обл/Миронівська міс/21081100.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) 60 коп. судового збору.
4. Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
5. У разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний термін з дня отримання постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами статті 308 КупАП в порядку примусового виконання стягненню підлягає подвійна сума штрафу.
6. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.
7. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ