18.11.2025 Єдиний унікальний № 371/1301/25 провадження № 2/371/899/25
ЄУН 371/1301/25
Провадження № 2/371/899/25
18 листопада 2025 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Гуренка М.О.,
при секретарі Овчаренко В.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Кагарлицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Служба у справах дітей та сім'ї Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,-
До Миронівського районного суду Київської області з вищевказаною позовною заявою звернувся позивач та просив суд:
- виключити з актового запису №79 від 13 червня 2025 року про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, як батька дитини;
- внести зміни до актового запису №79 від 13 червня 2025 року про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, як про батька дитини;
- внести до актового запису №79 від 13 червня 2025 року про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в частині зміни прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », в частині зміни по-батькові з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
У судове засідання сторони не з'явилися.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав.
Від третіх осіб надійшли заяви про розгляд справи у відсутності їх представників.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, враховуючи, що сторони у підготовче засідання не з'явилися, однак подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, відповідач позов визнав, суд вважає за можливе розгляд справи проводити у підготовчому засіданні, за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що 24 лютого 2025 року згідно рішення Миронівського районного суду Київської області у справі №371/1920/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було розірвано (а.с. 11-14).
Рішенням Миронівського районного суду Київської області у справі №371/1920/24 встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 не існувало сімейних стосунків. З квітня 2021 року сторони шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, спільним побутом не пов'язані, проживають окремо, не мають прав та обов'язків та наміру примирення.
Перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 ОСОБА_8 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 .
З ОСОБА_8 позивач ОСОБА_1 проживають спільно та ведуть спільне господарство з вересня 2022 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 позивача ОСОБА_1 з відповідачкою ОСОБА_8 народився син ОСОБА_9 . Батьком дитини у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 вказаний відповідач - ОСОБА_2 , оскільки мати дитини - ОСОБА_8 на момент зачаття дитини перебувала з ним у зареєстрованому шлюбу (а.с. 15).
Після реєстрації дитини у Кагарлицькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_2 про народження сина, рідним батьком якого є саме позивач ОСОБА_1 , і запропонувала йому відмовитися від батьківства відносно дитини, на що він не заперечив, так як знає, що не є біологічним батьком. Проте, оскільки ОСОБА_2 проходить службу в ЗСУ, він зазначив, що немає а ні часу, а ні можливості займатися вирішенням даного питання.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі№ 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що «СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Згідно Висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 22 липня 2025 року №49109 Методико-генетичного центру «МАМА PАPА» ймовірність того, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є біологічним батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження складає 99,999999 (а.с. 25-34).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК).
Пунктом 9 вищевказаної постанови визначено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них . Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної.
ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі "KALACHEVA v. RUSSIA", заява № 3451/05, § 34, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Відповідно до ст. 130 СК України, заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
На підставі викладеного та у зв'язку з визнання відповідачем позову, то суд вважає за можливе позовну заяву задовольнити.
Керуючись ч.1 ст.6 Конвенції ЄКПЛ ст. ст. 19, 125, 128, 130, 135, 141, 181-183, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 200, 206, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Кагарлицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Служба у справах дітей та сім'ї Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - задовольнити.
Виключити з актового запису №79 від 13 червня 2025 року про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, як батька дитини.
Внести зміни до актового запису №79 від 13 червня 2025 року про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, як про батька дитини.
Внести до актового запису №79 від 13 червня 2025 року про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в частині зміни прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », в частині зміни по-батькові з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.О. Гуренко