17.11.2025
Єдиний унікальний № 371/1264/25 провадження № 2/371/882/25
17 листопада 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/1264/25
Провадження № 2/371/882/25
Миронівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Капшук Л.О.,
за участі помічника судді Харченко І.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на ті обставини, що з 27 травня 2023 року вони з відповідачем перебувають у шлюбі. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того вона має малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від попереднього шлюбу, яка проживає з нею.
29 травня 2024 року внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, винуватцем якої був відповідач ОСОБА_3 , вона отримала тілесні ушкодження. У зв?язку із чим 21 листопада 2024 року їй встановлено першу групу інвалідності (підгрупа Б) з потребою у постійній сторонній допомозі.
Вина відповідача у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, встановлена вироком Миронівського районного суду Київської області від 02 грудня 2024 року у справі ЄУН 371/1343/24.
З вересня 2024 року, після закінчення лікування та реабілітації після дорожньо - транспортної пригоди, з відповідачем вони не проживають. Вона з доньками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживає у АДРЕСА_1 , що належить їй на праві приватної власності, відповідач проживає у місті Каневі Черкаської області. Відповідач звернувся до суду з позовом до неї про розірвання шлюбу.
Оскільки внаслідок дорожньо - транспортної пригоди вона стала непрацездатною та отримала інвалідність 1 групи з потребою у постійній сторонній допомозі, її дохід складається із пенсії по інвалідності у розмірі 3323,00 грн, самостійно утримувати доньку ОСОБА_5 не має можливості. Окрім того, вона має на утриманні доньку від попереднього шлюбу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з нею та потребує матеріального утримання.
ОСОБА_3 є працездатним, працевлаштований та має стабільний, достатній заробіток, а тому може сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі частки заробітку.
Оскільки вони з відповідачем не змогли дійти згоди щодо порядку сплати аліментів на утримання доньки, посилаючись на правила 51, 52 Конституції України, 141,150, 180, 181, 182, 183 СК України, просила стягувати з відповідача ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред?явлення до суду позовної заяви і до досягнення нею повноліття. Також просила стягнути судові витрати.
Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 09 вересня 2025 року цивільну справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Аргументи учасників справи
27 жовтня 2025 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Міщенко О.Г. подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач позовні вимоги визнає частково та просить стягнути із нього на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Відповідач має дітей від шлюбу з ОСОБА_10 , а саме доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , добровільно виконує свої обов?язки щодо утримання цих дітей. Він систематично, регулярно та у повному обсязі виконує свої фінансові зобов?язання по їх утриманню, сплачуючи аліменти вчасно та без затримок. За період із січня до жовтня 2025 року на їх утримання відповідач сплатив кошти у сумі 145000,00 грн, про що ОСОБА_13 склала нотаріально посвідчені заяви. Наявність у платника аліментів інших дітей є обставиною, яка враховується судом при визначення розміру аліментів відповідно до вимог пункту третього частини першої статті 182 СК України.
Зауважила, що пунктом 4 частини першої статті 161 ЦПК України та частиною п?ятою статті 183 СК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів на трьох і більше дітей.
Також, посилаючись на правила частини 2 статті 182 СК України, вказала, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку і може бути присуджений у разі достатності заробітку (доходу) платника алміентів. На 2025 рік такий розмір складає для дітей віком до шести років - 2563,00 грн,
Зазначила, що відповідач добровільно надає кошти на утримання малолітньої дитини та потреби позивача, купує продукти харчування, ліки тощо. За період з січня до жовтня 2025 року відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 166050,00 гривень.
Відповідач щиро шкодує, що внаслідок його необережних дій відбулася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої позивач отримала тяжкі тілесні ушкодження та групу інвалідності. Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 286 КК України, відноситься до правопорушень із необережною формою вини. Відповідач не мав умислу на вчинення дорожньо - транспортної пригоди та заподіяння шкоди позивачу та доклав всі можливі зусилля, як фізичні так і фінансові, для лікування та тривалої реабілітації ОСОБА_1 .
Звернула увагу що, згідно з частиною першою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника відраховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування. У частині другій зазначеної статті визначено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів - 50 відсотків. Відповідно до частини третьої зазначеної статті загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
Також зазначила, що Миронівським районним судом розглядається справа ЄУН 371/1263/25 за позовом ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_3 аліментів на утримання непрацездатної дружини у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
З урахуванням зазначених обставин та обов?язку відповідача утримувати трьох неповнолітніх дітей, які мають рівні права на утримання, а також обов?язок утримувати ОСОБА_1 , яка втратила працездатність, відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_9 у розмірі 1/8 частки від його заробітку. З урахуванням розміру офіційної заробітної плати відповідача, орієнтовний розмір аліментів при стягненні 1/8 частки заробітку (доходу) відповідача становитиме 10000, 00 грн, що майже у чотири рази більше мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину. Такий розмір частки він визначив, керуючись тим, що на утримання трьох дітей та непрацездатної дружини він витрачає орієнтовно по 1/8 частці від заробітку (доходу) на кожного, що у сукупності складає половину його заробітку.
31 жовтня 2025 року представник позивача подала відповідь на відзив на позовну заяву, у якій зазначила, що при визначенні розміру аліментів у частці від заробітку, позивач керувалася вимогами норм національного та міжнародного законодавства що регулює правовідносини із утримання дітей батьками. Зокрема, визначаючи такий розмір аліментів, з огляду на принцип дотримання якнайкращих інтересів дитини, позивач враховувала стан здоров?я дитини, її потреби, а також стан свого здоров?я.
Пояснила, що донька сторін ОСОБА_14 народилася недоношеною, у зв?язку з чим має проблеми зі здоров?ям (затримка у стато - кінетичному розвитку, збіжна косоокість, м?язовий тонус). Їй рекомендовано нагляд невролога, курси реабілітації на базі неврологічного відділення 2-3 рази на рік, ЛФК постійно, сенсорно - моторний розвиток дрібної моторики, корекційні заняття з логопедом, психологом. Стан здоров?я ОСОБА_9 потребує постійного контролю за допомогою обстежень, реабілітаційних та підтримуючих процедур (масажі, ЛФК, заняття з логопедом тощо), що потребує постійних значних матеріальних затрат.
Також зазначила, що позивач є особою, якій встановлено інвалідність першої групи. 29 травня 2024 року внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, винуватцем якої був відповідач ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження. Внаслідок отриманих від дорожньо - транспортної пригоди травм ОСОБА_1 з 21 листопада 2024 року встановлено першу групу інвалідності (підгрупа Б) з потребою у постійній сторонній допомозі. Вона обмежена у повсякденному функціонуванні, потребує постійної сторонньої допомоги, допоміжних засобів реабілітації, проходження відповідних медичних обстежень та профілактичного лікування.
Зазначила, що з урахуванням вимог статті 182 СК України, стан здоров?я доньки ОСОБА_9 та позивача підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів.
Окрім того, вказала, що позивач не заперечує факту наявності у відповідача двох малолітніх дітей від попереднього шлюбу, зокрема доньки ОСОБА_15 , 2013 року народження, та сина ОСОБА_12 , 2019 року народження, а також обов?язку батька їх забезпечувати. Проте вважає, що цей факт має враховуватися у сукупності з іншими обставинами, що мають значення для справи та підлягають врахуванню під час визначення розміру аліментів на утримання дитини.
Зокрема, зазначила, що через непрацездатність позивач не має об?єктивної можливості працювати, щоб мати можливість забезпечити свою частку на утримання доньки ОСОБА_9 . Водночас з нею проживає також донька ОСОБА_6 , яка також потребує участі у вихованні та матеріальному утриманні від матері. Натомість ОСОБА_13 є працездатною, може та зобов?язана брати участь в утриманні своїх дітей ОСОБА_15 та ОСОБА_12 на рівні з відповідачем. Окрім того, зазначила, що відповідач не надав доказів про існування обставин, що свідчать про потребу ОСОБА_15 та ОСОБА_12 у додаткових витратах у зв?язку із станом здоров?я чи іншими об?єктивними потребами.
Оскільки позивач як мати ОСОБА_9 об?єктивно позбавлена можливості брати участь в її утриманні на рівні з позивачем, вважає, що ця обставина підлягає врахуванню при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача.
Також зазначила, що позивач не заперечує того факту, що відповідач періодично перераховує їй кошти на різні потреби, проте це не свідчить про досягнення домовленості щодо сплати аліментів на утримання доньки. Позивач змушена з приводу будь-яких навіть найменших потреб на дитину звертатися до відповідача з проханням, що викликає у неї почуття приниження, безпорадності, постійної залежності від рішень відповідача. Через це позивач також не може планувати бюджет та витрати на дитину.
Вважає, що моральний обов?язок батьків щодо догляду за дітьми та їх утримання має випливати не із закону, а із самої свідомості батьків. Батьківство - це не просто біологічний факт, а усвідомлений вибір, який вимагає відповідальності за виховання, розвиток та утримання дитини, оскільки, вирішуючи стати батьками, вони мають бути готовими до значних змін у житті, фізичних, моральних та матеріальних вкладень.
Вказала, що після ухвалення судом вироку відповідач змінив своє ставлення до позивача, подав заяву про розірвання шлюбу, будь-якої моральної та емоційної підтримки дружині не надає та обрав для своєї зручності окреме проживання від неї та доньки ОСОБА_9 , надає кошти на їх утримання у зручний для нього час та спосіб, а не з урахуванням їхніх потреб. На цей час тягар по догляду за малолітньою донькою ОСОБА_7 , яка має проблеми зі здоров?ям, та донькою ОСОБА_6 , а також весь моральний, фізичний та матеріальний тягар, пов?язаний з наявною інвалідністю, лежить повністю на позивачеві. Тому позивач змушена залучати для допомоги по догляду за дітьми помічників, що також тягне за собою постійні додаткові витрати.
Щодо посилань представника відповідача на приписи частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» щодо встановленого розміру усіх відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника не більше 50 відсотків заробітної плати, зазначила, що Закон України «Про виконавче провадження» не регулює порядок призначення та визначення розміру аліментів, а врегульовує порядок стягнення у примусовому порядку вже призначених аліментів шляхом відрахування із заробітної плати. З огляду на розмір аліментів, заявлений до стягнення позивачем, такий розмір не буде перевищувати 50% заробітної плати відповідача.
Також вказала, що не відповідають засадам справедливості та забезпечення якнайкращих інтересів дитини міркування відповідача про те, що для достатнього власного матеріального забезпечення йому необхідно на одного 50 % заробітної плати, а для проживання доньки ОСОБА_9 , яка має проблеми зі здоров?ям та повністю непрацездатну матір, яка сама потребує лікування та постійного догляду буде достатньо 10 000, 00 грн.
Тож, з урахуванням обставин справита з урахуванням розміру заробітної плати відповідача, він спроможний сплачувати аліменти у розмірі частки заробітку на утримання доньки ОСОБА_9 . Такий розмір аліментів буде виправданим з урахуванням стану здоров?я дитини, стану здоров?я позивача, матеріального стану та можливостей відповідача. Адже сума коштів, що залишатиметься у відповідача навіть після сплати аліментів на всіх утриманців, буде достатньою для проживання та забезпечення його матеріальних потреб.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, які зазначені в позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково пояснила, що зверталася до відповідача із запитом врегулювати матеріальні питання утримання її та доньки ОСОБА_9 , проте питання не було врегульовано. Не заперечує факту сплати коштів, зазначених відповідачем, на її рахунок, та того факту, що він привозить продукти харчування з періодичністю десь раз на місяць. Проте кожного дня вона стикається із безліччю потреб, які у її стані постають великою проблемою, оскільки їй необхідно організовувати побут свій і дітей. Вона змушена самостійно вирішувати питання, які виникають із вихованням та піклуванням про дітей, як то влаштування доньки ОСОБА_9 до дитячого садочка, забезпечення її відвідування, супровід до лікаря за необхідності тощо. Відповідач не допомагає їй у цьому, навіть не знає, до якого закладу ходить донька. Через неможливість самостійно пересуватися вона змушена залучати для допомоги по господарству, для поїздок по справах тощо сторонніх осіб, що потребує постійних витрат. Донька ОСОБА_14 має проблеми зі здоров?ям, оскільки народилася недоношеною. До дорожньо - транспортної пригоди вона періодично проходила медичні обстеження та лікування із нею у стаціонарі. Проте через отримані внаслідок дорожньо - транспортної пригоди тілесні ушкодження та втрату працездатності вона не змогла останнім часом відвезти доньку для огляду і корекції лікування. Планує зробити це найближчим часом, про що є домовленість із лікарем. Відповідач доньку до лікаря не супроводжує. Коли вона знаходиться на реабілітації ОСОБА_14 перебуває у батьків відповідача.
Представник позивача адвокат Притула Л.О. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, які зазначені в позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково пояснила, що розмір аліментів на утримання дитини має визначатися з урахуванням її потреб, обставин щодо дитини, стягувача аліментів та платника, які підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів. Зазначила, що відповідач, не дивлячись на наявність двох дітей від попереднього шлюбу, спроможний сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_9 у розмірі частини заробітку, оскільки залишок коштів після сплати коштів з утримання на дітей та позивача буде більшим за визначену ним же суму в 10000,00 грн, яку він вважає достатньою для щомісячного забезпечення однієї особи. Зауважила, що визначена відповідачем сума аліментів, яку він сплачує на утримання дітей ОСОБА_15 та ОСОБА_12 , не може бути критерієм для визначення розміру аліментів на утримання інших дітей, зокрема ОСОБА_9 . Такий розмір має визначатися з урахуванням всіх істотних обставин справи та вимог законодавства. Діти ОСОБА_16 та ОСОБА_12 отримують матеріальне забезпечення як від батька так і від матері. Натомість позивач позбавлена можливості забезпечувати матеріально ОСОБА_5 внаслідок непрацездатності.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. У поясненнях послався на обставини, доводи та докази, викладені у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснив, що не заперечує право позивача на отримання аліментів на утримання доньки ОСОБА_9 , проте вона не зверталася до нього з питанням щодо добровільного врегулювання відносин з її утримання. Він сплачує кошти на утримання позивача і доньки ОСОБА_9 у добровільному порядку за зверненням позивача. Окрім того, після дорожньо - транспортної пригоди він сплачував кошти за лікування позивача як із заробітної плати, так і з позичених коштів і потім віддавав борг. Зазначив, що він також бере участь у вихованні дитини та сплачує кошти на утримання двох дітей від попереднього шлюбу добровільно за домовленістю із колишньою дружиною ОСОБА_13 . Пояснив, що спроможний сплачувати на утримання позивача аліменти у розмірі 1/8 частки від його заробітку, оскільки з урахуванням розміру його заробітної плати така сума (близько 10000,00 гривень) буде достатньою для її утримання, не порушить прав інших дітей на належне утримання від нього та забезпечить достатній розмір заробітку для власного утримання. Зауважив, що на його думку стан здоров?я доньки покращився останнім часом і вона не потребує ніяких медичних заходів.
Представник відповідача адвокат Міщенко О.Г. у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та просила стягнути із відповідача аліменти на утримання позивача у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. У поясненнях послалася на обставини, доводи та докази, викладені у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснила, що позивач не зверталася до відповідача з питанням щодо добровільного урегулювання порядку та способу його участі в утриманні доньки. Відповідач постійно надсилає позивачеві кошти на її утримання та утримання доньки ОСОБА_9 , що підтверджується даними доданих до відзиву квитанцій та банківських виписок. Також відповідач брав участь у витратах на лікування та реабілітацію позивача. Зауважила, що діти мають рівні права на утримання.
Зазначила, що у випадку стягнення із відповідача аліментів у розмірі частки заробітку, як просить позивач, на її утримання, а також частки заробітку на утримання доньки ОСОБА_9 та, з урахуванням сплачуваних на утримання дітей ОСОБА_15 та ОСОБА_12 коштів, відповідачеві буде залишатися для власних потреб часка його заробітку, що є недостатнім. Тож при визначенні аліментів на утримання позивача у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно буде дотримано вимог закону щодо недопущення перевищення вдрахувань із заробітку боржника 50 % заробітної плати.
Фактичні обставини справи
Суд встановив такі фактичні обставини.
Сторони перебувають у шлюбі з 27 травня 2023 року, є батьками малолітньої доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також позивач має малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Такі обставини підтверджуються даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 27 травня 2023 року, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 27 травня 2023 року, свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 17 січня 2018 року Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (а.с.9, 10, 9 зв.).
Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, що сталася 29 травня 2024 року позивач отримала тілесні ушкодження у виді закритого нестабільного компресійного перелому тіла 12-го грудного хребця 3 ст., антеспондилолістезу 11-го грудного хребця з вторинним стенозом хребтового каналу, забою спинного мозку тяжкого ступеню з мієлопатією на рівні 10-12 грудних хребців, з функціональними розладами СПМ за Frankel група А; закритого перелому нижньої третини лівої ліктьової кістки зі зміщенням відламків.
Вироком Миронівського районного суду Київської області від 02 грудня 2024 р. у справі ЄУН 371/1343/24 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
Внаслідок отриманих під час дорожньо - транспортної пригоди травм ОСОБА_1 з 21 листопада 2024 року встановлено першу групу інвалідності (підгрупа Б) з потребою у постійній сторонній допомозі.
Згідно із даними індивідуальної програми реабілітації інваліда № 2064 від 22 листопада 2024 року ОСОБА_1 має обмеження до самообслуговування, пересування та трудової діяльності третього ступеня обмеження, потребує медичної, психолого - педіатричної, фізичної, соціально - побутової реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, а також спеціальних засобів для догляду та виробів медичного обладнання.
Зазначені обставини підтверджують даними письмових доказів: довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 857005 від 22 листопада 2024 року, Висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації від 22 листопада 2024 року, індивідуальної програми реабілітації інваліда № 2064 від 22 листопада 2024 року, протоколу МРТ обстеження від 29 травня 2024 року, виписок із медичної карти стаціонарного хворого від 19 вересня 2024 року, № 5104 від 10 жовтня 2024 року, № 188446/679 від 18 листопада 2024 року, № 19027/753 від 24 грудня 2024 року, № 192673/76 від 12 лютого 2025 року, консультативного висновку спеціаліста від 10 жовтня 2024 року, протоколів магнітно - резонансної томографії від 12 лютого 2025 року, довідки ТОВ «Медичний центр «Лікарська династія» від 14 серпня 2025 року, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6135 від 08.09.2025 року, консультаційного висновку судинного хірурга від 21 серпня 2025 року, рахунків на оплату курсу реабілітації від ТзОВ «ОРЦ «Модричі» № 7572, № 8218, № 7571 від 18 серпня 2025 року, скриншотів з мобільного банківського додатку про зарахування коштів матеріальної допомоги у розмірі 31725,20 гривень від БО «БФ «МХП-Громаді» та 01 липня 2025 року та у розмірі 5730,20 гривень 03 липня 2025 року від Миронівської міської ради, фіскальних чеків на оплату ліків та медичних послуг від 05 вересня 2025 року, 28 серпня 2025 року, 14 серпня 2025 року (а.с. 14, 15, 16-17, 18, 19, 20, 21, 22-23, 191, зв.14, 192).
ОСОБА_1 з доньками ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проживають у житловому будинку за адресою: будинок під номером АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності.
Такі обставини підтверджуються даними витягів з реєстру територіальної громади № 2025/010009526 від 23 липня 2025 року та № 2025/010881246 від 05 серпня 2025 року, акту обстеження, складеного за участі депутата Миронівської міської ради 23 липня 2025 року за місцем проживання ОСОБА_1 , договору купівлі - продажу житлового будинку № 1746 від 19 травня 2025 року, витягу з державного реєстру речових прав № 427495408 від 19 травня 2025 року (а.с. 24-26, зв. 24).
Щомісячний дохід ОСОБА_1 від соціальних виплат, призначених у зв?язку із інвалідністю, складає 3323,00 гривень, про що свідчать дані довідки про доходи № 0443404210732497 від 05 серпня 2025 року (а.с. 27).
За відомостями виписок із медичної карти № 3800/380 від 03 травня 2024 року, № 989/108 від 16 квітня 2024 року, № 11957 від 10 червня 2023 року ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на травень 2024 року мала встановлений діагноз: церебральний нижній спастичний парапарез, рухові порушення за класифікацією GMFCS І рівня, затримка мовленевого розвитку. Рекомендовано нагляд дитячого невролога за місцем проживання, повторні курси реабілітації за ІПР в Київському обласному медичному Центрі реаблітації на базі неврологічного відділення КОЛД та за місцем проживання 2-3 рази на рік, ЛФК постійно, сенсорно - моторний розвиток, розвиток дрібної моторики, корекційні заняття з логопедом, психологом (а.с. 196, 197-198, 199).
ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_18 з 29 червня 2013 року до 08 липня 2021 року. Від зазначеного шлюбу ОСОБА_3 має сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначені обставини підтверджуються даними рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08 липня 2021 року у справі № 697/1136/21, свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Каневу реєстраційної служби Канівського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області 27 грудня 2013 року та свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 12 жовтня 2019 року Канівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с. 79-80, 81, 82).
Згідно із даними заяв, складених ОСОБА_13 07 квітня 2024 року та 18 жовтня 2025 року, та посвідчених приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Стеблиною Є.В., ОСОБА_13 стверджує, що ОСОБА_3 дотримується вимог щодо сплати аліментів на користь спільних дітей ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , регулярно, систематично та у повному обсязі виконує свої фінансові зобов?язання перед родиною, сплачуючи аліменти вчасно та без затримок (а.с. 83, 84).
З даних довідки за реквізитами від 26 квітня 2024 року та виписки по картковому рахунку ОСОБА_3 за період з 01 січня 2025 року до 21 жовтня 2023 року на картковий рахунок ОСОБА_13 № НОМЕР_6 ОСОБА_3 сплатив за зазначений період 137500,00 грн. Кошти сплачувалися двома рівними платежами на місяць (а.с. 86-88, 89-93).
За відомостями виписки по картковому рахунку ОСОБА_3 за період з 01 січня 2025 року до 21 жовтня 2023 року та даних квитанцій АТ «Креді Агріколь Банк» за період з 06 січня 2025 року до 21 жовтня 2025 року на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_7 ОСОБА_3 сплатив за зазначений період 166050,00 грн. Кошти сплачувалися ситуаційно та в різних розмірах (а.с. 94-176).
Відповідно до даних довідки про доходи ОСОБА_3 № 3, виданої 03 жовтня 2025 року Миронівським м?ясопереробним заводом «Легко», розмір його доходів, починаючи з серпня 2024 року до травня 2025 року складає 1067417,87 грн (а.с. 59).
За даними довідки про доходи ОСОБА_3 № 60, виданої 22 жовтня 2025 року ПАТ «Миронівська птахофабрика», розмір його доходів, починаючи з травня 2025 року до вересня 2025 року складає 410086,36 грн, після відрахувань податків і зборів в середньому - 82000,00 грн щомісяця (а.с. 174).
Мотиви суду та застосовані норми права
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.
Моральне виховання та матеріальне утримання дітей є одним із найголовніших та найважливіших обов'язків батьків, що випливає з усталених моральних принципів суспільства й чинного законодавства. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
На підставі положень статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання обов'язків батьків щодо утримання дитини за загальним правилом визначаються за домовленістю між ними. При відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, той із батьків, з ким проживає дитина, має право на стягнення аліментів у судовому порядку.
Матеріали справи свідчать, що малолітня донька сторін ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проживає та має адресу зареєстрованого місця проживання з позивачем. Відповідача цей факт не спростовує.
Згоди щодо утримання дитини сторонами не досягнуто, тож аліменти на утримання дитини підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частинами першою - третьою статті 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
За правилами статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Вказані норми матеріального права встановлюють обов'язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення повноліття з урахуванням істотних обставин, що можуть впливати на розмір такого утримання, і це повинно бути доведено сторонами спору належними та допустимими доказами.
Оскільки згоди щодо порядку сплати та розміру аліментів на утримання дитини на час розгляду справи сторонами не досягнуто, аліменти підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.
При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує такі істотні обставини як стан здоров'я малолітньої доньки сторін ОСОБА_9 ; наявність у відповідача ще двох малолітніх дітей на утриманні, обов?язок відповідача з утримання ОСОБА_1 , яка є непрацездатною.
У судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 з 21 листопада 2024 року встановлено першу групу інвалідності (підгрупа Б) з потребою у постійній сторонній допомозі. Вона є повністю непрацездатною має обмеження до самообслуговування, пересування та трудової діяльності третього ступеня обмеження. Доходи позивача щомісячно складаються із соціальних виплат у розмірі 3323,00 грн, тому вона не має можливості утримувати зі свого боку малолітню доньку ОСОБА_5 .
Відповідач ОСОБА_3 працює у ПАТ «Миронівська птахофабрика», розмір його щомісячного доходу після відрахування податків і зборів складає в середньому 82000,00 грн. ОСОБА_3 має також доньку ОСОБА_11 та сина ОСОБА_12 , на утримання яких він щомісяця сплачує на користь ОСОБА_13 16000, 00 грн.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд враховує ті обставини, що позивач потребує щоденних поточних витрат на харчування, побутові потреби, придбання одягу, ліків тощо. Позивач повністю позбавлена можливості працювати та хоч якимось чином забезпечувати себе та взяти участь у забезпечення малолітніх доньок, які із нею проживають. Також суд ураховує, що позивач у зв?язку із обмеженням у пересуванні потребує сторонньої допомоги, як то по господарству чи для транспортування, що тягне за собою додаткові витрати. Ці обставини, на переконання суду, мають істотне значення для визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню із відповідача.
При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що відповідач є працездатним, має на утриманні двох малолітніх дітей від попереднього шлюбу, розмір аліментів, які він сплачує на їх утримання, факт звернення позивача із позовом про стягнення із відповідача аліментів на її утримання.
Щодо тверджень представника відповідача, що у випадку стягнення аліментів на утримання позивача у розмірі частки заробітку та з урахуванням сплати аліментів на трьох дітей такий розмір відрахувань перевищить 50 відсотків заробітної плати, що суперечить приписам статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає таке.
Дійсно частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Проте Закон України «Про виконавче провадження» регулює межі та порядок здійснення дій органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Разом з тим, поняття утримання коштів із доходів боржника через виконавче провадження не є тотожним із поняттям визначення судом грошового зобов'язання у межах позовного провадження.
Права та обов?язки батьків по утриманню дітей, визначені главою 15 СК України, яка містить приписи щодо максимального розміру аліментів у випадках стягнення аліментів у наказному, а не у позовному провадженні.
З урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_9 , з урахуванням всіх істотних обставин, підлягають стягненню аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача.
З огляду на розмір заробітної плати відповідача та орієнтовний розмір коштів, які залишатимуться для забезпечення відповідача після сплати ним коштів на утримання дітей та дружини, стягнення аліментів у такому розмірі з урахуванням істотних обставин справи буде відповідати загальними принципами справедливості та розумності, з урахуванням потреб позивача та можливостей відповідача.
Обставини сплати коштів відповідачем позивачеві в певний період, в добровільному порядку можуть бути враховані при обчисленні розміру заборгованості зі сплати аліментів під час примусового виконання рішення суду зі сплати аліментів.
Висновки за результатами розгляду
На підставі статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонамидоказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що обставини, які можуть бути підставою для задоволення позову в частині визначення розміру аліментів, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
З огляду на правила статті 80 СК України щодо обов'язку батьків по забезпеченню дитині необхідного матеріального утримання з урахуванням інтересів та потреб саме дитини, суд дійшов висновку про те, що з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання доньки ОСОБА_9 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до її повноліття.
Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України, а це не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі частини першої статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред?явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Оскільки позивач звернулася до суду з позовною заявою 06 серпня 2025 року, аліменти підлягають стягненню із цієї дати.
Відповідно до положень пункту першого частини першої статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Рішення в частині стягнення аліментів з відповідача в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Окрім того, представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати, сплачені за надану правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
У відповідності до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.
Так, згідно з частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов?язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов?язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За приписами частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви долучено копії таких доказів: копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги № 07/2025 від 22 липня 2025 року, копію додаткової угоди № 2 до договору про надання правничої допомоги № 07/2025 від 22 липня 2025 року, ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 1964500 від 04 серпня 2025 року. У судовому засіданні представник позивача надала заяву про розподіл судових витрат та акт № 2 виконаних робіт (наданої правничої допомоги) від 07 листопада 2025 року до договору про надання правової (правничої) допомоги 07/2025 від 22 липня 2025 р.
Відповідно до умов додаткової угоди № 2 від 22 липня 2025 року сторони домовились, що гонорар адвоката визначається фіксованою сумою за вчинення адвокатом комплексу правничих дій, спрямованих на забезпечення належної реалізації прав та обов?язків клієнта та представництво його інтересів у суді першої інстанції: представництво в суді та інша правнича допомога, пов?язана зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо. Фіксована сума гонорару у розмірі 4000,00 грн сплачується у день підписання договору.
Перелік правничих послуг, що нададані адвокатом Притулою Л.О. на виконання договору про надання правничої допомоги № 07/2025 від 22 липня 2025 року, а також факт сплати гонорару у розмірі 4000,00 грн позивачем підтверджується даними акта № 2 виконаних робіт (наданої правничої допомоги) від 07 листопада 2025 року до договору про надання правової (правничої) допомоги 07/2025 від 22 липня 2025 р.
Клопотання про зменшення розміру судових витрат відповідач не заявляв.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
З урахуванням складності справи та виконаної адвокатом роботи, принципів співмірності та розумності судових витрат, критеріїв реальності адвокатських послуг, критеріїв розумності їхнього розміру, суд вважає, що понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до її повноліття.
Аліменти стягувати з 06 серпня 2025 року.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в межах суми платежу за один місяць, за період з 06 серпня 2025 року до 06 вересня 2025 року, підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_8 адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_9 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_4 .
Суддя Л.О. Капшук