Єдиний унікальний № 371/783/25
Номер провадження № 2/371/640/25
"19" листопада 2025 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Геліч Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Семерей Л.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулася до Миронівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 29.05.2019 перебуває в зареєстрованому шлюбі із відповідачем. Шлюб був зареєстрований Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №787, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 29.05.2019 року (а.с.7). Від шлюбу мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданим Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 10.07.2019 року, актовий запис № 3129 (а.с.10)
Позивачка зазначила, що після реєстрації шлюбу, подружжя проживало у будинку АДРЕСА_1 , який, на праві власності, належить відпловідачу ОСОБА_2 . Позивачка зареєстрована у АДРЕСА_2 . Проте, просить шлюб розірвати, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, ведення домашнього господарства, утримання сім'ї. Між подружжям виникали конфлікти, непорозуміння, взаємні образи, що призвело до охолодження почуттів, втрати прихильності, поваги і довіри, які є основою спільного життя. Вважає, що зазначені обставини негативно впливають на виховання доньки, психологічний клімат у сім'ї, тому, за вказаних обставин, позивачка вимушена була змінити місце проживання та з лютого місяця 2024, сторони почали проживати окремо і остаточно припинили шлюбні стосунки.
Також, позивачка зазначає, що у серпні 2024 вона подавала до Миронівського районного суду Київської області позовну заяву про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , але між сторонами відбулося примирення і, згідно ухвали Миронівського суду Київської області від 24.09.2024, за її заявою, позов було залишено без розгляду.
Позивачка зазаначає, що покращення стосунків між сторонами було лише тимчасовим і, на даний час, вважає, що вини не відновились, надалі так само відсутнє взаєморозуміння, сімейний бюджет, побут, різні погляди на життя. За таких обставин, вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки їх сумісне проживання та ведення господарства припинено, будь-які стосунки вони не підтримують.
Процесуальні дії у цивільній справі.
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 16.07.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу було роз'яснено його право надіслати суду відзив на позовну заяву та усі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову, та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
13.10.2025 від позивачки надійша заява про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити, на примирення не погоджується.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час судового засідання, відзив на позовну заяву не подав, в судові засідання не з'являвся. Відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце проведення судового засідання, оскільки згідно з відмітками у рекомендованих поштових повідомленнях повідомлення не вручено через відсутність адресата за зареєстрованим місцем проживання. Правом на подання відзиву не скористався.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі №911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.
У зв'язкуз неявкоювсіх учасників справи фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється(частина друга статті 247ЦПК).
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Перевіривши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, який належить задовольнити повністю з таких мотивів.
Судом встановлено, що сторони з 29.05.2019 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 29.05.2019 Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №787 (а.с.7).
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданим Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 10.07.2019 року, актовий запис № 3129 (а.с.10)
Позивач має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин та розірвання шлюбу.
Причиною розладу в сім'ї стало те, що сторони мають різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Позивачка вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки ведення спільного господарства та шлюбні стосунки фактично припинено.
Встановлено, що розлад в сім'ї позивача носить не тимчасовий, а тривалий характер, сторони не змогли створити в сім'ї атмосферу, основану на почуттях взаємної любові та поваги один до одного, сімейні відносини припинені.
Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам сторін, оскільки відносини, які склалися між подружжям суперечать інтересам позивача.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції", і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Оскільки, у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач, який наполягає на розлученні, має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, а також, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, що мають істотне значення, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Статтею 113 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Щодо стягнення судових витрат
Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов'язані з витребуванням доказів та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до квитанції № 15 від 27.05.2025 позивачем, при зверненні з даною позовною заявою, сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (а.с. 1).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 24, 56, 105, 112, 115 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29.05.2019 Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №787.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з його дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ).
Повне судове рішення складене та підписане 19.11.2025.
Суддя ТетянаГЕЛІЧ