вул. Д. Ростовського, 35, смт Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"15" жовтня 2025 р. Справа №370/2868/24
Провадження № 2-о/370/16/25
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Косенко А.В.,
із секретарем судового засідання Зозулею Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в селищі Макарів Київської області справу за позовом
ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Лесь Ірини Олександрівни, до ОСОБА_2 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області про встановлення факту самостійного виховання дитини,
Адвокат Лесь Ірина Олександрівна діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідачка), зазначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Службу у справах дітей та сім'ї Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області про встановлення факту самостійного виховання дитини, в якому вказала, що 27.08.2019 року між позивачем та відповідачкою укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 , який зареєстрований та проживає з позивачем. Відповідачка залишила сім'ю в квітні 2024 року, разом з ними не проживає та позивачу не відоме місце її проживання. Пізніше відповідачка в телефонному режимі повідомила позивача, що з ним та сином проживати не буде, пішла проживати з іншим чоловіком. З того часу відповідачка дитиною не цікавиться. За місцем роботи відповідачка також не з'являється. Приблизно через два-три місяці на адресу, де проживає позивач з дитиною та де проживала його дружина почали надходити листи на ім'я відповідачки з вимогами погасити кредити. Відповідачка участі у вихованні сина не приймає, не піклується про нього, не забезпечує матеріально, власного житла та постійного джерела доходу не має. Натомість, позивач має у власності житло, в якому проживає разом з сином, має самостійний заробіток, який достатній для утримання сина.
Так як, відповідачка більш ніж 5 місяців не підтримує контактів із сином, не виконує своїх батьківських обов'язків, не піклується, не приймає участі у вихованні та не допомагає жодним чином фінансово у вихованні сина, у позивача виникла необхідність юридичної фіксації факту знаходження дитини на одноособовому утриманні з метою оформлення документів для отримання соціальної допомоги на дитину, яка виховується лише одним із батьків.
Враховуючи викладене, позивач просив суд: встановити факт самостійного виховання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 07.10.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.11.2024 року, яке неодноразово відкладалось. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України. Встановлено також строк для подання письмових пояснень третьою особою (а.с.24-25).
Ухвалою суду від 29.01.2025 року зобов'язано Службу у справах дітей та сім'ї Бишівської сільської ради у порядку ч. 5 ст. 19 СК України надати письмовий висновок щодо розв'язання спору та акт обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Витребувані докази надійшли до суду 17.06.2025 року та приєднані до матеріалів справи (а.с.74-82).
У встановлений судом строк правом на подання відзиву на позов відповідачка не скористалася.
Ухвалою суду від 14.07.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 18.09.2025 року (а.с.90), яке було відкладене на 15.10.2025 року (а.с.99).
В судове засідання 15.10.2025 року учасники справи не прибули. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно поданого письмового клопотання представника позивача, адвоката Лесь І.О., остання позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, а також розгляд справи проводити за їх відсутності (а.с.73).
Згідно поданого клопотання, представник третьої особи просив слухати справу за їх відсутності (а.с.97).
Судова повістка, надіслана відповідачці за її адресою реєстрації, повернулась до суду без вручення з відміткою «адресат відмовився», поштове відправлення №0610279030179-0691027960483 (а.с.100-101).
Окрім того, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідачка про розгляд справи була повідомлена через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с.102), повідомлення розміщене на сайті 03.10.2025 року, а тому з цієї дати особа вважається повідомленою про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 27.08.2019 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.08.2019 року (а.с.13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін по справі народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.01.2020 року (а.с.14).
Згідно довідки №36/10-15 виданої 20.09.2024 року Бишівською сільською радою, про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.16).
Згідно довідки №321 виданої 23.09.2024 року Бишівською сільською радою, вбачається, що до складу сім'ї ОСОБА_1 входять: дружина - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_3 (а.с.17).
Відповідно до довідки №05/вк виданої директором ТОВ «Промбудцентр» А. Безпалим 09.09.2024 року, ОСОБА_1 працює водієм автотранспортних засобів транспортного відділу в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Промбудцентр» із 04.09.2024 року по теперішній час (а.с.19).
Згідно характеристики від 20.09.2024 року, виданої директором ТОВ «Промбудцентр» А. Безпалим, ОСОБА_8 , із 04.09.2024 року працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Промбудцентр». За час роботи ОСОБА_1 на посаді водія зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник, який проявляє ініціативу у прийнятті правильних рішень в питаннях, що стосувались його професійної діяльності і знаходяться в межах його компетенції. Взаємовідносини з колективом склалися хороші, з колегами спілкується ввічливо і підтримує дружні стосунки. Працює старанно і відповідально підходив до виконання поставлених завдань, дотримується термінів виконання. У безпосереднього керівника користується довірою. Працює продуктивно, відрізняється високими моральними якостями (а.с.18).
Згідно із актом обстеження умов проживання від 07.10.2024 року, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . В будинку за вказаною адресою наявне водопостачання, пічне/газове опалення. В будинку чисто та охайно, їжа в достатній кількості. Умови проживання задовільні, наявна шафа для одягу, окрема кімната, письмовий стіл, книжки для розвитку, достатньо іграшок, дитина одягається по сезону. Для виховання та розвитку дитини створені всі умови, малолітній син регулярно відвідує дитячий садочок, доглянутий (а.с.78).
Рішенням виконавчого комітету Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області №112 від 14.05.2025 року затверджено висновок про встановлення факту самостійного виховання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.79).
Орган опіки та піклування Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області у зазначеному висновку підтверджує факт самостійного виховання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем проживання та реєстрації батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, зазначається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідує Бишівський ЗДО «Каштан» з 01.05.2024 року. Батько, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з малолітнім сином, займається його вихованням, приводить малолітню дитину до дитячого садочка та забирає його. Мама, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з малолітнім сином не проживає, участі у вихованні не приймає, до дитячого садочку малолітнього сина не приводить (а.с.80-82).
Вирішуючи вимоги за даним позовом суд виходить також з наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод чи інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно із ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, серед іншого, обов'язково повинно бути зазначено мету встановлення такого факту та причина неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, а також докази, що підтверджують факт.
Відповідно до положень ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що відповідно до п. 4 ст. 273 ЦПК в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. При цьому обов'язком суду при розгляді таких справ є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення. Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
В даному випадку, метою встановлення юридичного факту є повна реалізація прав, як батька дитини, а також для отримання соціальної допомоги на дитину, яка виховується лише одним із батьків, а також для вирішення інших питань щодо проживання та перебування дитини.
У ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 року), відзначається, що суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу.
Питання регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється СК України (ст. 1 СК України).
Частиною 1 ст. 121 СК України передбачено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
Разом з тим, сімейні права та обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 СК України). Права та обов'язки батьків щодо виховання дитини передбачені ст.ст. 150-151 СК України.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.06.2018 по справі №822/2446/17, дійшов висновку, що поняття «одинокий батько» та «одинока матір» є тотожними, та зазначив, що відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 №9 (далі - Постанова Пленуму ВСУ), одинокою матір'ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.
Позаяк, правовий статус поняття «одинокого батька» не врегульований законодавством, вбачається можливим застосування аналогії поняття «одинокої матері», тлумачення якого зазначено у Постанові Пленуму ВСУ. Тобто, для набуття статусу «одинока матір», «одинокий батько», необхідні 2 факти: не перебування у шлюбі, а також виховання і утримання дитини самими матір'ю чи батьком відповідно, тобто без участі іншого з подружжя у житті дитини.
Згідно із ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Як визначено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до положень ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
При розгляді відповідної справи щодо встановлення факту самостійного виховання дитини, суд оцінює доводи і докази, які підтверджують відповідний факт, досліджує обставини (події) у конкретних життєвих ситуаціях.
До категорії чоловіків, які самостійно виховують та утримують дитину (дітей) віком до 18 років відносяться чоловіки, які є батьками дитини (дітей) відповідного віку і виховують та утримують дитину, яка позбавлена можливості материнського виховання. Це стосується випадків, коли мати дитини померла, безвісно відсутня, позбавлена батьківських прав щодо дитини, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків або не здатна їх виконувати в силу об'єктивних обставин тощо.
Статтею 51 Конституції України, ч.ч. 2-3 ст. 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 11.09.2024 у справі №201/5972/22 дійшла висновку, що подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі одного з батьків у вихованні.
Так, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що в цій справі наявний спір про право, зокрема спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов'язковим залученням органу опіки та піклування.
Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та, безумовно, впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Суд також зауважує, що виховання дитини батьками це процес, в якому батьки піклуються про фізичний, емоційний, соціальний та інтелектуальний розвиток дитини від народження до повноліття. Виховання дитини батьками включає: забезпечення фізичного здоров'я та безпеки; емоційна підтримка та любов; формування соціальних навичок (навчання дитини взаємодії з іншими людьми, розвитку навичок спілкування, співпраці та вирішення конфліктів); інтелектуальний розвиток (стимулювання пізнавальної активності, розвиток мислення, пам'яті, уяви та мовлення, підтримка інтересу до навчання та здобуття знань); розвиток моральних якостей (формування поваги до інших, відповідальності, чесності, справедливості та інших моральних цінностей); підготовка до самостійного життя (навчання дитину побутовим навичкам, плануванню часу, відповідальності за свої дії та прийняття рішень); позитивне навчання та моделювання поведінки; забезпечення освіти. Отже, виховання - це комплексний процес, який складається із багатьох дій, які мають вчинятись батьками.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена ч. 1 ст. 15 СК України невідчужуваність сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов'язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов'язків виховання дитини, питання, заявлене батьком у цій справі, не може з'ясовуватися безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини в позовному провадженні.
Основним критерієм для фактичного визначення статусу одинокого батька є виховання та утримання дитини без участі матері. Отже, суду мають бути надані докази, які з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі одного з батьків у вихованні та утриманні дитини.
На підставі вищенаведеного суд вважає, що встановлення факту виховання самостійно позивачем своєї дитини впливає на можливість здійснення ним права на захист прав та інтересів дитини, в тому числі, шляхом соціальної допомоги на дитину, як батько, який виховує дитину самостійно, задля здійснення належним чином своїх батьківських обов'язків, які покладені на нього Сімейним кодексом України, діяти в інтересах дитини у випадках передбачених Законом незалежно від волі матері дитини. Інших способів встановлення даного факту діючим законодавством України не передбачено.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 самостійно займається вихованням малолітньої дитини, піклується про нього, має всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини із урахуванням віку, та вважає встановленим факт самостійного виховання ОСОБА_1 його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судом не встановлено факту участі відповідачки ОСОБА_2 у вихованні дитини, у тому числі в дистанційній формі. Докази на підтвердження того, що відповідачка утримує дитину, у добровільному чи примусовому порядку (сплачує аліменти), у матеріалах справи відсутні.
На думку суду, задоволення вимоги позивача про встановлення факту самостійного виховання малолітньої дитини в першу чергу відповідає якнайкращим інтересам ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (а.с.8), слід стягнути з відповідачки на користь позивача.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 293, 319, 353-355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області про встановлення факту самостійного виховання дитини - задовольнити.
Встановити факт самостійного виховання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2025 року.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Служба у справах дітей та сім'ї Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області, адреса: 08072, Київська область, Фастівський район, с. Бишів, вул. Київська, 48.
Суддя А.В. Косенко