Справа № 369/16875/23
Провадження № 2/369/1076/25
Іменем України
13.11.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В. за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/16875/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_1 про зобов'язання до вчинення певних дій,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» з позовною заявою до ОСОБА_1 про зобов'язання до вчинення певних дій, а саме зобов'язати ОСОБА_1 усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до ГРС «Іванків» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа шляхом невідкладного демонтажу огорожі та господарської споруди на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040. Стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до статті 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» магістральний трубопровідний транспорт має важливе народногосподарське та оборонне значення і є державною власністю України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт» магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» встановлено, що до складу об'єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюються охоронні зони, належать об'єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів.
До складу об'єктів магістральних газопроводів, розташованих у межах охоронної зони, належать, зокрема, газорозподільні станції (частина 3 статті 5 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів»).
Так, в адміністративних межах села Личанка Дмитрівської ОТГ Бучанського району Київської області побудований та введений в експлуатацію магістральний газопровід-відвід до ГРС «Іванків» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа, розмір охоронної зони якого становить 150 метрів в кожну сторону від осі газопроводу.
Вказаний МГВ до ГРС «Іванків» (далі також - МГВ до ГРС «Іванків») є державною власністю і перебувають на балансі ТОВ «Оператор ГТС України» (далі - Позивач), що підтверджується Відомостями про державне майно від 11.01.2020 форма № 2б(к).
Право користування Позивачем газопроводом-відводом та ГРС підтверджується їх знаходженням на балансі ТОВ «Оператор ГТС України», Актом від 01.01.2020 приймання-передачі державного майна, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від АТ «Укртрансгаз» до ТОВ «Оператор ГТС України».
18.09.2019 постановою Кабінету Міністрів України № 840 «Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи» затверджено план заходів з виконання вимог щодо відокремлення і незалежності оператора газотранспортної системи.
ТОВ «Оператор ГТС України» отримало від АТ «Укртрансгаз» вказані об'єкти газотранспортної системи, і є підприємством яке з 01.01.2020 несе повну відповідальність перед державою, за магістральні газопроводи в тому числі і МГВ до ГРС «Іванків».
Разом з тим, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 24.12.2019 №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» Регулятором було прийнято рішення про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України».
Отже, ТОВ «Оператор ГТС України» здійснює експлуатацію об'єктів газотранспортної системи отриманих на праві господарського відання в державі та забезпечує транспортування і транзит газу за міждержавними угодами.
Щодо обставин порушення Відповідачем вимог охоронної зони МГВ до ГРС «Іванків».
Згідно з приписами статей 20, 22 Закону України «Про ринок природного газу» оператор ГТС на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані ГТС та зобов'язаний, зокрема, вживати необхідних заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, у тому числі безаварійної та безперебійної роботи ГТС.
Положеннями глави 3 розділу I та глави 1 розділу V Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), визначено, що оператор ГТС забезпечує, зокрема, стале й надійне функціонування ГТС, ремонти мереж, установок та пристроїв ГТС, її безаварійну експлуатацію шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів.
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Глави ІІ Кодексу газотранспортної системи до складу газотранспортної системи у межах балансової приналежності оператора газотранспортної системи входять магістральні газопроводи.
Спеціальним Законом який визначає організаційні та правові засади встановлення та дотримання правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, раціонального використання земель у межах встановлених охоронних зон, режиму ведення господарської та іншої діяльності, охорони довкілля та екологічної безпеки, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення, господарських об'єктів від впливу можливих аварій (аварійних ситуацій) є Закон України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» (далі - також Закон).
Даним Законом покладається обов'язок на власників та користувачів земельних ділянок дотримуватися правового режиму охоронних зон.
Так, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» охоронна зона об'єктів магістральних трубопроводів - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
Правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів - установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також підприємствами магістральних трубопроводів, що встановлюється в межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.
Таким чином, законодавцем передбачено охоронні зони та обмеження у використанні земельних ділянок, які перебувають у цих охоронних зонах з метою забезпечення: безпечної життєдіяльності та захисту населення від впливу можливих аварій, забезпечення належної експлуатації магістральних трубопроводів та запобіганню їх ушкодження, зменшення негативного впливу на людей, охорони довкілля та екологічної безпеки.
Дія цього Закону поширюється на правовідносини, пов'язані з використанням земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, незалежно від форми власності на землю і об'єкти магістральних трубопроводів (стаття 4 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів»).
Як було зазначено вище, згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» до складу об'єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюються охоронні зони, належать об'єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів.
До складу об'єктів магістральних газопроводів, розташованих у межах охоронної зони, належать, зокрема, лінійна частина магістральних газопроводів з відгалуженнями, лупінгами, запірною арматурою, переходами через природні та штучні перешкоди, вузлами підключення компресорних станцій, вузлами пуску і прийому, газорозподільні станції (частина 3 статті 5 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів»).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» на використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі, передбаченому цим Законом.
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» встановлено, що обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об'єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію.
Так, ТОВ «Оператор ГТС України» 01.01.2020 отримано у господарське відання магістральні газопроводи в тому числі МГВ до ГРС «Іванків».
МГВ до ГРС «Іванків» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа відповідно до пункту 2.1 «СНиП 2.05.06-85 Магистральные трубопроводы» відносяться до 1 класу.
Поряд з цим, відповідно до листа Головного управління Держпраці у Київській області від 26.03.2020 № 54/20/866, магістральній газопроводи, газопроводи-відгалуження до ГРС та ГРС, у тому числі МГВ до ГРС «Іванків», внесені до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки.
Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів» (далі також - Закон) для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об'єктів магістральних газопроводів, встановлюються охоронні зони для газопровіду I класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром до 500 міліметрів - 150 метрів.
Отже, охоронна зона МГВ до ГРС «Іванків» становить 150 метрів з кожної сторони.
Після отримання 01.01.2020 у користування газопроводів та інших об'єктів газотранспортної системи, при виконанні обов'язків покладених на Позивача вищевказаними нормативними актами, під час обстеження охоронної зони МГВ до ГРС «Іванків», працівниками ТОВ «Оператор ГТС України» виявлено, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040 - ОСОБА_1 (далі також - Відповідач) в адміністративних межах с. Личанка, Дмитрівської ОТГ Бучанського району Київської області, в охоронній зоні на ділянці МГВ до ГРС «Іванків» здійснюється порушення охоронної зони, а саме: встановлено огорожу та побудовано господарську споруду.
Так, на відстані 111 метрів від МГВ до ГРС «Іванків» встановлено огорожу та побудовано господарську споруду.
Вказані обставини є порушенням вимог частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», у відповідності до вимог якого заборонено будувати житлові будинки та будівлі на земельних ділянках в охоронній зоні об'єкту магістрального трубопроводу.
Земельна ділянка з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, надану Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (копія додається).
Даний факт порушення Відповідачем був виявлений працівниками ТОВ «Оператор ГТС України» під час планового огляду трас магістральних газопроводів.
Факт порушення Відповідачем вимог охоронної зони підтверджуються фотографіями земельної ділянки Відповідача, із зображеннями об'єктів, які знаходяться на вказаній земельній ділянці (фотографії додаються).
Також, представником ТОВ «Оператор ГТС України» за участю представника головного спеціаліста відділу ЖКГ, інфраструктури та екології Бучанської райдержадміністрації, старости кругу №2 Личанка складено Акт від 31.01.2023, в якому відображено порушення вимог охоронної зони МГВ до ГРС «Іванків» на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040.
Обставини порушення охоронної зони МГВ до ГРС «Іванків» також зазначено в Акті за 2018 рік.
Крім того, порушення вимог частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» підтверджується даними Топографічного знімання відображеному в Ситуаційному плані М 1:1000 № 013483-ІВ (оригінал додається) з чітким позначенням меж охоронної зони на місцевості, а саме на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040, господарча споруда та огорожа, а також точна відстань об'єктів порушень до МГВ до ГРС «Іванків».
Так, згідно вказаного Ситуаційного плану земельна ділянка з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040 перебуває в охоронній зоні МГВ до ГРС «Іванків», а на відстані 113,2 метрів від МГВ до ГРС «Іванків» збудовано по периметру земельної ділянки господарську споруду та огорожу.
Вказані обставини свідчать про порушення охоронної зони передбаченої статтею 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» у розмірі 150 метрів.
Дане Топографічне знімання виконано сертифікованим інженером-геодезистом Зателепою І.А., тобто повноважним спеціалістом.
На підтвердження повноважень та компетенції, додатково надаємо відповідні сертифікати інженера-геодезиста (докази додаються).
Таким чином, перебування земельної ділянки Відповідача в охоронній зоні МГВ до ГРС «Іванків» підтверджується документально.
На підставі зазначеного представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» просив суд:
-Зобов'язати ОСОБА_1 усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до ГРС «Іванків» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа шляхом невідкладного демонтажу огорожі та господарської споруди на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040.
-Стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.10.2023 року прийнято цивільну справу № 369/16875/23 та відкрито загальне провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_1 про зобов'язання до вчинення певних дій.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.05.2025 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений у визначений чинним законодавством порядку. Правом на подання відзиву не скористався.
Згідно ч. 8. ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
При розгляді справи судом встановлено, що в в адміністративних межах села Личанка Дмитрівської ОТГ Бучанського району Київської області побудований та введений в експлуатацію магістральний газопровід-відвід до ГРС «Іванків» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа, розмір охоронної зони якого становить 150 метрів в кожну сторону від осі газопроводу.
Вказаний МГВ до ГРС «Іванків» є державною власністю і перебувають на балансі ТОВ «Оператор ГТС України», що підтверджується Відомостями про державне майно від 11.01.2020 форма № 2б(к).
Право користування позивачем газопроводом-відводом та ГРС підтверджується їх знаходженням на балансі ТОВ «Оператор ГТС України», Актом від 01.01.2020 приймання-передачі державного майна, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від АТ «Укртрансгаз» до ТОВ «Оператор ГТС України».
18.09.2019 постановою Кабінету Міністрів України № 840 «Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи» затверджено план заходів з виконання вимог щодо відокремлення і незалежності оператора газотранспортної системи.
Пунктом 6 Плану Мінфін, Мінекоенерго (Міненерговугілля), Мінекономіки, Фонд державного майна, НАК «Нафтогаз України», АТ «Магістральні газопроводи України», АТ «Укртрансгаз», ТОВ «Оператор ГТС України» зобов'язані забезпечити на підставі договору про передачу на праві господарського відання майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, укладеного між Мінфіном та ТОВ «Оператор ГТС України», передачу з 1 січня 2020 року, але не раніше дати набрання чинності законом щодо внесення змін до деяких законів у зв'язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу, в управління ТОВ «Оператор ГТС України» безвідклично строком на 15 років на праві господарського відання майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, балансовою вартістю, яка визначена станом на дату передачі за даними бухгалтерського обліку АТ «Укртрансгаз», шляхом підписання акта прийманняпередачі майна уповноваженими представниками АТ «Укртрансгаз» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за погодженням з НАК «Нафтогаз України», Фондом державного майна, Мінекоенерго (Міненерговугіллям), Мінфіном та Мінекономіки.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 № 942 « Про деякі питання управління майном, що перебуває в державній власності та використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами» затверджено порядок передачі на праві господарського відання об'єктів права державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та умови договору про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.
Таким чином, ТОВ «Оператор ГТС України» отримало від АТ «Укртрансгаз» вказані об'єкти газотранспортної системи, і є підприємством яке з 01.01.2020 несе повну відповідальність перед державою, за магістральні газопроводи в тому числі і газопроводу-відвіду до ГРС «Іванків».
Разом з тим, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» Регулятором було прийнято рішення про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України».
Отже, ТОВ «Оператор ГТС України» здійснює експлуатацію об'єктів газотранспортної системи отриманих на праві господарського відання в державі та забезпечує транспортування і транзит газу за міждержавними угодами.
Так, ТОВ «Оператор ГТС України» 01.01.2020 отримано у господарське відання магістральні газопроводи в тому числі МГВ до ГРС «Іванків».
МГВ до ГРС «Іванків» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа відповідно до пункту 2.1 «СНиП 2.05.06-85 Магистральные трубопроводы» відносяться до 1 класу.
Поряд з цим, відповідно до листа Головного управління Держпраці у Київській області від 26.03.2020 № 54/20/866, магістральній газопроводи, газопроводи-відгалуження до ГРС та ГРС, у тому числі МГВ до ГРС «Іванків», внесені до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки (копія листа надається).
Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів» (далі також - Закон) для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об'єктів магістральних газопроводів, встановлюються охоронні зони для газопровіду I класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром до 500 міліметрів - 150 метрів.
Отже, охоронна зона МГВ до ГРС «Іванків» становить 150 метрів з кожної сторони.
Після отримання 01.01.2020 у користування газопроводів та інших об'єктів газотранспортної системи, при виконанні обов'язків покладених на Позивача вищевказаними нормативними актами, під час обстеження охоронної зони МГВ до ГРС «Іванків», працівниками ТОВ «Оператор ГТС України» виявлено, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040 - ОСОБА_1 (далі також - Відповідач) в адміністративних межах с. Личанка, Дмитрівської ОТГ Бучанського району Київської області, в охоронній зоні на ділянці МГВ до ГРС «Іванків» здійснюється порушення охоронної зони, а саме: встановлено огорожу та побудовано господарську споруду.
Так, на відстані 113,2 метрів від МГВ до ГРС «Іванків» встановлено огорожу та побудовано господарську споруду.
Вказані обставини є порушенням вимог частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», у відповідності до вимог якого заборонено будувати житлові будинки та будівлі на земельних ділянках в охоронній зоні об'єкту магістрального трубопроводу.
Земельна ділянка з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, надану Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (копія додається).
Даний факт порушення Відповідачем був виявлений працівниками ТОВ «Оператор ГТС України» під час планового огляду трас магістральних газопроводів.
Факт порушення Відповідачем вимог охоронної зони підтверджуються фотографіями земельної ділянки Відповідача, із зображеннями об'єктів, які знаходяться на вказаній земельній ділянці (фотографії додаються).
Також, представником ТОВ «Оператор ГТС України» за участю представника головного спеціаліста відділу ЖКГ, інфраструктури та екології Бучанської райдержадміністрації, старости кругу №2 Личанка складено Акт від 31.01.2023, в якому відображено порушення вимог охоронної зони МГВ до ГРС «Іванків» на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040.
Обставини порушення охоронної зони МГВ до ГРС «Іванків» також зазначено в Акті за 2018 рік.
Крім того, порушення вимог частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» підтверджується даними Топографічного знімання відображеному в Ситуаційному плані М 1:1000 №013483-ІВ (оригінал додається) з чітким позначенням меж охоронної зони на місцевості, а саме на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040, господарча споруда та огорожа, а також точна відстань об'єктів порушень до МГВ до ГРС «Іванків».
Так, згідно вказаного Ситуаційного плану земельна ділянка з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040 перебуває в охоронній зоні МГВ до ГРС «Іванків», а на відстані 113,2 метрів від МГВ до ГРС «Іванків» збудовано по периметру земельної ділянки господарську споруду та огорожу.
Вказані обставини свідчать про порушення охоронної зони передбаченої статтею 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» у розмірі 150 метрів.
Дане Топографічне знімання виконано сертифікованим інженером-геодезистом Зателепою І.А., тобто повноважним спеціалістом.
На підтвердження повноважень та компетенції, додатково надаємо відповідні сертифікати інженера-геодезиста (докази додаються).
Таким чином, перебування земельної ділянки Відповідача в охоронній зоні МГВ до ГРС «Іванків» підтверджується документально.
Отже, спорудження Відповідачем всіх вищезазначених об'єктів на земельній ділянці, яка перебуває в охоронній зоні МГВ до ГРС «Іванків» є порушенням імперативних вимог Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про трубопровідний транспорт», Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» та Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1747 «Про затвердження Правил охорони магістральних газопроводів».
Після отримання 01.01.2020 у користування газопроводів та інших об'єктів газотранспортної системи, при виконанні обов'язків покладених на Позивача вищевказаними нормативними актами, під час обстеження охоронної зони газопроводу-відводу до ГРС «Іванків», працівниками ТОВ «Оператор ГТС України» виявлено, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040- ОСОБА_1 в адміністративних межах села Личанка Дмитрівської ОТГ Бучанського району Київської області, в охоронній зоні на ділянці газопроводу-відводу до ГРС «Іванків» здійснюється порушення охоронної зони, а саме: встановлено огорожу та побудовано господарську споруду.
Так, на відстані 111 метрів від МГВ до ГРС «Іванків» встановлено огорожу та побудовано господарську споруду.
Вказані обставини є порушенням вимог частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», у відповідності до вимог якого на земельних ділянках в охоронній зоні об'єкту магістрального трубопроводу заборонено розміщувати господарські споруди, висаджувати багаторічні насадження, тощо.
Земельна ділянка з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, надану Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відповідно до п. е) ч. 1 ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов'язані, зокрема, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 111 ЗК України, на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.
Згідно зі ст. 112 ЗК України та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт» від 15.05.1996 № 192/96-ВР (зі змінами та доповненнями), для забезпечення нормальних умов експлуатації трубопроводів, запобігання їх ушкодження, а також зменшення негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти, встановлюються (створюються) охоронні зони. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.
Організаційні та правові засади встановлення та дотримання правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, раціонального використання земель у межах встановлених охоронних зон, режиму ведення господарської та іншої діяльності, охорони довкілля та екологічної безпеки, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення, господарських об'єктів від впливу можливих аварій (аварійних ситуацій), визначаються Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» від 17.02.2011 № 3041-VI.
Дія цього Закону поширюється на правовідносини, пов'язані з використанням земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, незалежно від форми власності на землю і об'єкти магістральних трубопроводів.
Як визначено у ст. 1 вказаного Закону, охоронна зона об'єктів магістральних трубопроводів - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності; правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів - установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також підприємствами магістральних трубопроводів, що встановлюється в межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.
Метою встановлення охоронної зони є створення нормальних умов для роботи газопроводу, його регулярного обслуговування, збереження цілісності, а також мінімізація наслідків можливих аварій.
Відповідно до ст. 8 Закону № 3041-VI, на використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі, передбаченому цим Законом. Обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об'єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію. Перехід права власності чи користування земельною ділянкою не є підставою для припинення дії обмежень на використання земельної ділянки в межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону № 3041-VI, власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства магістральних трубопроводів вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів.
Статтею 14 Закону № 3041-VI визначені особливості використання земель в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів, згідно з якими земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Зазначені обмеження встановлюються для власників та користувачів земельних ділянок на провадження ними господарської діяльності в цих охоронних зонах залежно від визначених внутрішніх зон безпеки охоронних зон або в межах всієї охоронної зони об'єктів магістральних трубопроводів (ч. 2 ст. 14 Закону № 3041-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 20, ст. 21 цього Закону, фізичні та юридичні особи, власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму їх використання та встановлених обмежень, а також дотримуватися інших обмежень, встановлених нормативно-правовими актами для земель охоронних зон та відповідно до цього Закону.
Власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки (ч. 1 ст. 22 Закону № 3041-VI).
До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, належить, серед іншого, заборони, визначені ч. 4 ст. 22 Закону № 3041-VI, а саме: розміщувати господарські споруди, скважини, сонячні панелі, висаджувати багаторічні насадження.
Аналогічні вимоги щодо використання земель в охоронних зонах магістральних трубопроводів регулюються пунктом 11 Правил охорони магістральних трубопроводів, які затверджені Постановою КМ України, від 16.11.2002 № 1747 і встановлюють умови забезпечення охорони об'єктів магістральних трубопроводів від пошкоджень і руйнувань внаслідок несанкціонованого доступу, охорони довкілля, а також безпечної життєдіяльності населення на прилеглих до магістральних трубопроводів територіях.
Відповідно до ст. 20 Закону № 3041-VI, порушення законодавства України про трубопровідний транспорт тягне за собою встановлену законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про трубопровідний транспорт несуть особи, винні, у тому числі, у недотриманні вимог Правил охорони магістральних трубопроводів
Перед судом доведено факт належності на праві приватної власності земельної ділянки з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040 ОСОБА_1 , яка свої заперечення щодо даного факту, суду не подала.
У той же час, як слідує з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040, розташована в адміністративних межах села Личанка, Дмитрівської ОТГ Бучанського району Київської області.
Вказаний магістральний газопровід-відвід до ГРС «Іванків» є державною власністю і перебувають на балансі ТОВ «Оператор ГТС України», що підтверджується Відомостями про державне майно від 11.01.2020 форма № 2б(к).
Право користування позивачем газопроводом-відводом та ГРС підтверджується їх знаходженням на балансі ТОВ «Оператор ГТС України», Актом від 01.01.2020 приймання-передачі державного майна, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від АТ «Укртрансгаз» до ТОВ «Оператор ГТС України».
Відповідно до листа Головного управління Держпраці у Київській області від 26.03.2020 № 54/20/866, магістральній газопроводи, газопроводи-відгалуження до ГРС та ГРС, у тому числі МГВ до ГРС «Іванків», внесені до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки.
Так, ст. 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-ІІІ (далі за текстом Закон України № 2245-ІІІ) визначено, що об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру; потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.
Як вбачається зі змісту ст. 9 Закону України № 2245-ІІІ, суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.
Згідно з ч. ч. 2, 4 статті 8 Закону України № 2245-ІІІ, суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний вживати заходів, направлених на запобігання аваріям та забезпечувати експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику. При цьому, абз. 8, 10 ст. 1 Закону України № 2245-ІІІ визначено, що ризик - це ступінь імовірності певної негативної події, яка може відбутися в певний час або за певних обставин на території об'єкта підвищеної небезпеки і/або за його межами.
Також, статтею 1 Закону України «Про правовий режим земель в охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», визначено, що аварійна ситуація на магістральних трубопроводах - це стан об'єктів магістральних трубопроводів, що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації, але не перейшов у аварію.
З матеріалів справи вбачається, листами «Про чергове інформування щодо проходження трас магістральних газопроводів» від 28.12.2016 за № 3263/11, від 08.11.2017 за № 2407ВИХ-17-449, від 15.11.2017 за № 2407ВИХ-17-480 Боярське ЛВУМГ повідомило Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинського району про проходження територією Києво-Святошинського району Київської області магістральних газопроводів, газопроводів-відводів та газорозподільчих станцій, у тому числі МГВ до ГРС «Іванків».
Аналогічні листи надсилались до Личанської сільської ради: лист від 18.02.2015 за № 442/11, лист від 29.03.2016 за №796/11, лист від 06.02.2015 за № 333/11.
Крім того, Боярське ЛВУМГ надсилало лист про порушення охоронної зони до Бучанської РДА та голові Дмитрівської ОТГ:
-від 15.11.2022 за № 7503ВИХ-22-1618
Начальнику ГУ Держгеокадастру у Київській області:
-від 15.11.2022 за № 7305ВИХ-22-1610
Голові Києво-Святошинської РДА
-від 28.03.2018 за №2407ВИХ-18-315
-від 09.07.2018 за №2407ВИХ18-857
Директору Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області:
-від 21.11.2017 за №2407ВИХ-17-498
-від 29.03.2018 за №2407ВИХ-17-326
Керівнику управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Київській області:
-від 21.11.2017 за №2407ВИХ-17-498
-від 28.03.2018 за №2407ВИХ-18-316
Також, ТОВ «Оператор ГТС України» безпосередньо повідомлено Відповідача про порушення охоронної зони на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040 листом від 15.11.2022 за №7305ВИХ-22-1608 та листом від 02.02.2023 за №7305ВИХ-23-185.
Крім того, з метою запобігання порушення охоронних зон, здійснювались публікації оголошень-попереджень про проходження територією Київської області магістральних газопроводів та газопроводів-відводів високого тиску, газорозподільчих станцій зокрема у виданні газети «Час Київщини».
Поряд з цим, Позивачем розміщено на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» інформацію щодо розміщення територією України магістральних газопроводів, газопроводів-відводів та ГРС (газорозподільчих станцій).
Таким чином, Позивачем вживались усі передбачені чинним законодавством заходи щодо повідомлення та попередження Відповідача, а також державні органи та органи місцевого самоврядування, про проходження в адміністративних межах с. Личанка, Дмитрівської ОТГ Бучанського району Київської області магістральних газопроводів, у тому числі газМГВ до ГРС «Іванків» і наявних обмежень у використанні земельних ділянок, які знаходяться в охоронній зоні магістральних газопроводів, у тому числі земельної ділянки, яка належить Відповідачу.
Відповідно до статей 13, 55 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Вищевказані норми національного законодавства в повній мірі кореспондуються зі статтею 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу (ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», де зазначено таке:
Стаття 1 Першого протоколу: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах встановлених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити інші закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків, штрафів.
Аналогічна правова позиція висловлена Європейським судом з прав людини в справі «Пічкур проти України» (Заява №10441/06) Рішення від 7 листопада 2013 (остаточне від 07 лютого 2014 року).
Зміст зазначених у статті 15 ЦК України підстав для захисту не розкривається, але він відображений у відповідних нормах статей, що регулюють ту чи іншу категорію правовідносин.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до статті 73 Земельного кодексу України до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.
Відповідно до статті 112 Земельного кодексу України охоронні зони створюються зокрема, уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.
Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про трубопровідний транспорт» основними принципами державної політики у сфері трубопровідного транспорту, враховуючи його пріоритетність в економіці України, є зокрема забезпечення надійного та безпечного функціонування трубопровідного транспорту.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт» до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів.
Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони.
Абзацом 7 статті 1 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» встановлено, що охоронна зона об'єктів магістральних трубопроводів - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», статті 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт» та пункту 8 «Правил охорони магістральних трубопроводів», земельні ділянки, розташовані у межах охоронних зон, не вилучаються у їх власників і користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цими нормативно-правовими актами.
Згідно пункту «е» частини 1 статті 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані дотримуватися обмежень, пов'язаних з встановленням охоронних зон.
Частиною 1 статті 20 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» фізичні та юридичні особи, власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму їх використання та встановлених обмежень, не пошкоджувати розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження трубопроводу та його об'єктів і споруд, а також дотримуватися інших обмежень, встановлених нормативно-правовими актами для земель охоронних зон.
Відповідно до частини 4 статті 111 Земельного кодексу України обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.
Відповідно до пункту 12 «Правил охорони магістральних трубопроводів» будівельні, ремонтні, земляні (інші) роботи на земельних ділянках розташованих у межах охоронних зон проводяться лише за письмовою згодою підприємств магістрального трубопровідного транспорту.
За змістом частини 2 статті 8 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об'єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію.
Абзацом 3 статті 9 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» визначено, що власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства магістральних трубопроводів вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів.
Тобто, наведені норми є імперативними і їх дотримання та виконання є обов'язковим для власників та користувачів земельних ділянок.
Поряд з цим, згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Крім того, передбачений частиною 1 статті 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт» статус Позивача як підприємства трубопровідного транспорту надає йому право контролювати виконання робіт, визначених Правилами охорони магістральних трубопроводів, порушувати питання про притягнення проектних організацій до відповідальності за помилкові проектні рішення в порядку, встановленому законодавством України, тощо.
Частиною 2 статті 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт» визначено обов'язки Позивача, як підприємства трубопровідного транспорту, в тому числі передбачено забезпечення таким підприємством дотримання діючих норм та правил безпеки та технічної експлуатації трубопроводів, правил пожежної охорони та охорони навколишнього природного середовища; діагностичний контроль за станом трубопроводів діючими засобами згідно з правилами технічної експлуатації та нормативними актами з діагностики; охорону об'єктів трубопровідного транспорту, тобто, вказані вимоги стосуються саме діяльності Позивача, як підприємства трубопровідного транспорту.
Таким чином, враховуючи викладене та з огляду на те, що на час подачі цієї позовної заяви існує порушення вимог охоронної зони газопроводу-відвіду до ГРС «Іванків», що є порушенням статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» та становить загрозу як для газопроводу, так і для життя і здоров'я фізичних осіб.
Водночас, у постанові Верховного суду від 15.07.2021 у справі № 509/3712/16-ц (61-13603св20), судом касаційної інстанції викладено висновок щодо відсутності обов'язку у Позивача доводити небезпеку: «Встановлення охоронних зон вздовж об'єктів магістральних газопроводів та обмежень у використанні власниками таких земель спрямоване на забезпечення належної експлуатації магістральних трубопроводів, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому, тому у разі недотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон, підприємства магістральних трубопроводів наділені правом звертатися до суду з позовами про усунення порушень правового використання земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів. У зазначеній категорії справ позивачі звільнені від обов'язку доказування можливості настання негативних наслідків».
При цьому, земляні та будівельні роботи проведені з порушенням діючого законодавства, а саме в охоронній зоні магістральних газопроводів та без отримання дозволу в експлуатуючого магістральних газопроводів та їх об'єктів підприємства.
Відповідно до статті 1163 ЦК України, юридична особа, майну якої загрожує небезпека, має право вимагати її усунення від того, хто її створює.
Згідно зі статтею 1164 ЦК України, у разі не усунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати: 1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози; 2) відшкодування завданої шкоди; 3) заборони діяльності, яка створює загрозу.
Позовні вимоги позивача ґрунтуються на приписах статті 1163 ЦК України та статей 20, 147 Господарського кодексу України, відповідно до яких юридична особа, майну якої загрожує небезпека, має право вимагати її усунення від того, хто її створює, а також на підставі статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів».
Вчинення дій направлених на уникнення виникнення надзвичайних ситуацій із закономірним при їх настанні пошкодженням майна позивача, а також усунення порушення вимог охоронних зон і стало однією із підстав для звернення останнім до суду.
Відповідно до пунктів 1.6 і 1.7 розділу 1 глави ІV Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 27 січня 2010 № 11, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 року за № 292/17587, газопровід-відвід до ГРС «Іванків» ідентифікований, як об'єкт підвищеної небезпеки.
Згідно з пунктом 1.11 розділу 1 глави V Правил, до потенційно небезпечних об'єктів відносяться в тому числі і ділянки з порушенням охоронної зони, що загрожують безпечній життєдіяльності населення та навколишнього природного середовища.
Статтею 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-ІІІ, наведено визначення, згідно яких потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.
Таким чином, будівництво будівлі Відповідачем на земельній ділянці в охоронній зоні МГВ до ГРС «Іванків» є небезпечним для цілісності та безпечної експлуатації газопроводу, небезпечним для оточуючих людей і населення, навколишнього середовища та екологічної безпеки, а також є порушенням вимог частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних магістральних трубопроводів».
Крім того, слід зазначити, що по вказаному Газопроводу транспортується природній газ до населених пунктів, у тому числі Київської області та міста Києва, тому завдання шкоди Газопроводу є також особливо небезпечним в опалювальний період.
Отже, магістральному газопроводу загрожує небезпека, яка виражається в недотриманні Відповідачем вимог Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів, Правил охорони магістральних трубопроводів, Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», оскільки будівництво огорожі, будівель в охоронних зонах перешкоджає, а іноді й робить неможливим проведення робіт по ремонту та обслуговуванню газопроводів і газорозподільчих станцій, може значно збільшити збитки та ускладнити ліквідацію можливої аварії, призвести до людських жертв, завдати шкоди навколишньому природному середовищу тощо.
Так, як було зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт», охоронною зоною визначаються землі вздовж магістральних трубопроводів, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.
Господарська та інша діяльність в межах охоронної зони обмежується.
Отже, цілком обґрунтовано, що виявлене та зафіксоване порушення охоронних зон на земельній ділянці, яка належить Відповідачу з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040 підтверджено доказами доданими до позовної заяви, є загрозою Газопроводу, оточуючим людям, населенню та природнім об'єктам.
Факт порушення Правил охорони магістральних газопроводів та Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» є порушенням загальнодержавних інтересів та законодавства (зокрема вимог пунктів 9, 11, 12 «Правил охорони магістральних трубопроводів», Закону України «Про трубопровідний транспорт», статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», статті 91 Земельного кодексу України), що відповідно є підставою для звернення до суду згідно ст.ст. 15, 16, 1163, 1164 ЦК України, де вказано що кожна особа має право на захист своїх майнових та немайнових інтересів, зокрема, шляхом звернення до суду та вимагання припинити дії, які порушують право та відновити становище, яке існувало до порушення права.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 (із змінами від 15.07.2020 № 599) ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Наведене зумовлює право ТОВ «Оператор ГТС України» звернутися в якості Позивача до Суду з цим позовом щодо дотримання обмежень, встановлених для охоронних зон магістральних трубопроводів, шляхом усунення загроз об'єкту підвищеної небезпеки, а саме МГВ до ГРС «Іванків».
Згідно з ч. 2 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Власність зобов'язує. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб (ч. 4 ст. 319, ч. 5 ст. 373 ЦК України).
У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ст. 13 ЦК України, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки встановлені законом.
Згідно статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні
Таким чином, використання земельної ділянки відповідачем не за цільовим призначенням та з порушенням вимог діючого законодавства, свідчить про свідоме порушення правового режиму охоронних зон магістральних газопроводів та створенню реальної загрози для магістрального газопроводу до ГРС «Іванків», який є об'єктами підвищеної небезпеки, виникненню аварій та надзвичайних ситуацій.
ТОВ «Оператор ГТС України» здійснює суспільно-важливу і стратегічну функцію по своєчасному й безперебійному забезпеченню суб'єктів господарювання та соціальної сфери України природним газом, надійного та безпечного функціонування Єдиної газотранспортної системи України, а також забезпечення транзиту газу за міждержавними угодами.
Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» від 04.03.2015 № 83та «;Про визначення критеріїв віднесення об'єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави» від 03.11.2010 № 999(зі змінами та доповненнями), ТОВ «Оператор ГТС України», як суб'єкт господарювання державного сектору економіки та підприємство паливно-енергетичного комплексу, що здійснює діяльність з транспортування природного газу магістральними газопроводами і зберігання природного газу у підземних газосховищах, віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. У свою чергу, під «енергетичною безпекою держави» розуміється здатність держави в особі її органів управління забезпечити кінцевих споживачів природним газом в необхідному обсязі та належної якості у звичайних умовах, а також під час дії дестабілізуючих факторів (надзвичайних ситуацій) внутрішнього чи зовнішнього характеру у межах гарантованого покриття мінімального обсягу найважливіших потреб країни, окремих її районів, міст, селищ чи об'єктів у паливно-енергетичних ресурсах.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України.
З огляду на викладене, з урахуванням того, що розміщення огорожу та побудовано господарську споруду на земельній ділянці відповідача ОСОБА_1 із кадастровим номером 3222484601:01:005:5040, яка розташована в межах охоронної зони магістрального газопроводу, висаджені та зведені всупереч наведеним вище нормам діючого законодавства, суд вважає, що порушені у такий спосіб права позивача слід захистити та зобов'язати відповідача усунути загрозу магістральному газопроводу, вчинивши дії по знесенню (демонтажу) огорожі та господарської споруди.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи задоволення позовних вимог згідно зі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_1 про зобов'язання до вчинення певних дій - задовольнити у повному обсязі.
Зобов'язати ОСОБА_1 усунути загрозу магістральному газопроводу-відводу до ГРС «Іванків» Ду 500 мм Ру 5,5 МПа шляхом невідкладного демонтажу огорожі та господарської споруди на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484601:01:005:5040.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», код ЄДРПОУ 42795490, адреса: 03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, буд. 44.
Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено: 21.11.2025 року.
Суддя А.В. Янченко